Справа № 183/7290/22
№ 2-о/183/233/22
21 листопада 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.
секретаря судового засідання Краснянської Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Заявники 02 листопада 2022 року звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку окремого провадження зі спільною заявою про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтували тим, що 07 липня 2017 року вони зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розпаду сім'ї є те, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Спільне господарство не ведуть, їхні стосунки існують лише формально. Оскільки сім'я розпалася остаточно, просять суд шлюб розірвати.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2022 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження.
Заявники надали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, заяви підтримали, просили шлюб розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається із ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що сторони 07 липня 2017 року зареєстрували шлюб у Амур-Нижньодніпровському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено актовий запис № 372, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 липня 2017 року.
Сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході розгляду справи судом з'ясовано, що шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку із непорозумінням, а також внаслідок різних поглядів на життя, спільне господарство не ведуть, збереження сім'ї не можливе. Майнового спору між сторонами немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи викладене вище, з огляду на спільну заяву подружжя, обставини, викладені в ній, той факт, що шлюбні відносини між заявниками фактично припинилися, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе і суперечить їх інтересам та інтересам дітей, суд дійшов висновку, що шлюб між заявниками існує формально і може бути розірваним.
Керуючись ст.ст. 10-13,19,76-82,247,258,259,263-265,268,293,354 ЦПК України, ст.ст.109,110 СК України, суд,-
заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Зареєстрований шлюб 07 липня 2017 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом № 372, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Сорока