28.11.2022 Єдиний унікальний номер 205/6079/22
1-кп/205/906/22
28 листопада 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041690000825 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянин України, українець, освіта середньо-спеціальна, одруженого, дітей не має, працює полірувальником металів в ТОВ «Форстор Індастрі», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
ОСОБА_3 , 26.08.2022 приблизно о 11 годин 53 хвилин, приїхав на автомобілі марки Renault модель Logan, білого кольору д.н.з НОМЕР_1 на територію автомийки самообслуговування «БРІЗ De wash», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 101 А, де о 12 годині 08 хвилин, він виявив на апараті стаціонарної станції мийки покинуту сумку чорного кольору, після чого із мотивів особистої зацікавленості взяв останню, та сів до вищевказаного автомобіля.
Відкривши вищевказану сумку, у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), а саме майна що знаходилось в сумці, та яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме грошові кошти в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США - за курсом НБУ на 26.08.2022 еквівалентні - 73137 (сімдесят три тисячі сто тридцять сім) гривень та 1500 (однієї тисячі п'ятсот) гривень.
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 цього ж дня, тобто 26.08.2022 у період часу з 12 години 08 хвилин по 12 годин 10 хвилин, знаходячись на території автомийки самообслуговування «БРІЗ De wash», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 101 А, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, заволодів майном яке належить потерпілому ОСОБА_6 , а саме грошовими коштами в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США - за курсом НБУ на 26.08.2022 еквівалентні - 73137 (сімдесят три тисячі сто тридцять сім) гривень, та 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , повернув сумку на апарат стаціонарної станції мийки самообслуговування «БРІЗ De wash», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 101 А, та пересуваючись на автомобілі марки Renault модель Logan, білого кольору д.н.з НОМЕР_1 з місця вчинення злочину зник в подальшому розпорядившись майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду в розмірі 2000 (двох тисяч) доларів США - за курсом НБУ на 26.08.2022 еквівалентні - 73137 (сімдесят три тисячі сто тридцять сім) гривень, та 1500 (однієї тисячі п'ятсот) гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, заявив про розкаяння та осуд своїх дій, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та просив суд, при судовому розгляді застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, обмежуючись лише його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
Прокурор ОСОБА_7 та захисник-адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_3 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 26.08.2022 року він працював водієм у службі таксі «Болт» на автомобілі Renault Logan. На зазначеному автомобілі він приїхав на автомийку самообслуговування, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська 101А, щоб помити зазначений автомобіль. Коли він помив автомобіль, він проїхав до стаціонарного пилососу та побачив там залишену сумку. При цьому, на автомийці окрім нього нікого не було. Він взяв сумку та поклав її на сидіння свого автомобіля, після цього відкрив її і побачив, що там знаходяться грошові кошти, а саме 2000 доларів США та 1500 гривень України. Далі він витягнув з сумки зазначені грошові кошти і залишив їх в автомобілі, а сумку поклав на місце, де вона перебувала до цього, думаючи, що ніхто не помітить як він з неї брав гроші. Після цього, на вищезазначеному автомобілі він поїхав до автопарку, щоб здати автомобіль, оскільки на наступний день у нього мав бути вихідний. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції, які вилучили викрадені ним грошові кошти, які в подальшому були повернені потерпілому.
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим, всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованих стороною обвинувачення кримінальних правопорушень, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно працевлаштований, за місцем мешкання характеризується задовільно, одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах установленою санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень та звільнити його від призначеного остаточного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк у два роки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1