Головуючий суддя у першій інстанції: Фролова Л.Д.
16 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 461/8185/16-а пров. № А/857/10241/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 лютого 2022 року у справі № 461/8185/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови,-
13.12.2016р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.05.2016р. у справі про порушення митних правил №1642/20909/16.
26.01.2017р. Постановою Галицького районного суду м. Львова в позові відмовлено.
10.05.2017р. Львівський апеляційний адміністративний суд постанову Галицького районного суду міста Львова від 26.01.2017р. залишив без змін.
27.01.2022р. Постановою Верховного Суду рішення суддів попередніх інстанцій скасовані, а справа направлена до Галицького районного суду м. Львова на новий розгляд.
21.02.2022р. Галицький районний суд м.Львова позов задоволив.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Львівська митниця Державної митної служби України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.
ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Особи які беруть у справі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
20.03.2009р. ОСОБА_1 через митний пост Мостиська Львівської митниці ДФС ввіз в митному режимі транзит на митну територію України автомобіль Seat Toledo реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, позивач 19.09.2014р. через митний пост Мостиська Львівської митниці ДФС ввіз в митному режимі транзит на митну територію України ввіз автомобіль Nissan Primera реєстраційний номер НОМЕР_2 .
09.02.2016р. Львівська митниця ДФС відносно позивача склала протокол про порушення митних правил № 0404/20909/16 за ознаками порушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, у зв'язку із перевищенням десятиденного строку доставки вищенаведених транспортних засобів, встановленого ст.95 МК України, що перебувають під митним контролем.
26.02.2016р. під час розгляду вказаного протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 надав пояснення щодо причин перевищення строку транзитних перевезень ввезених транспортних засобів. Зокрема, 19.09.2014р. близько 19 год. 49 хв. через м/п Мостиська Львівської митниці ДФС позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб марки Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 ., VIN НОМЕР_3 та 20.03.2009р. близько 03 год. 03 хв. через м/п Мостиська Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки Seat Toledo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що не вивіз в установлений законодавством термін транспортні засоби, оскільки автомобіль Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходився в дуже поганому технічному стані і проданий та переданий невідомій особі, за що отримав кошти в сумі 450 доларів США, а автомобіль Seat Toledo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проданий та переданий невідомій йому особі, за що отримав кошти в сумі 1000 євро (а.с.45-46).
За результатами розгляду справи про порушення митних правил Львівською митницею ДФС 26.02.2016р. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0404/20909/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 8500 грн (а.с.11-13).
Судом першої інстанції встановлено, що штраф позивач сплатив, що підтверджується квитанцією № 206 від 22.03.2016р. (а.с.14).
27.04.2016р. митний орган відносно ОСОБА_1 склав протокол про порушення митних правил №1642/20909/16, в якому зафіксовано, що останній порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V Митного кодексу України (Глава 17 Транзит ), а саме здійснив використання автомобілів марки Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки Seat Toledo, реєстраційний номер номер НОМЕР_1 , стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку із якими надано такі пільги, чим вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (а.с. 38-39).
За результатами розгляду вищевказаного протоколу та інших матеріалів про порушення митних правил, кваліфікованих за ст.485 МК України, 18.05.2016р. заступник начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченко М.І. виніс постанову в справі про порушення митних правил №1642/20909/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 513 063,78 грн. (а.с. 8-10, 48-49).
Підставою для накладення стягнення є наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України у зв'язку з використанням транспортних засобів (автомобілів марки Nissan Primera реєстраційний номер НОМЕР_2 , та марки Seat Toledo реєстраційний номер НОМЕР_1 ) стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку із якими надано такі пільги, зокрема їх продаж.
Сума несплачених ОСОБА_1 митних платежів становить: за автомобіль Nissan Primera - 94550,57 грн., а за автомобіль Seat Toledo - 76470,69 грн., разом - 171021,26 грн.
Із змісту ст.458 МК України, видно, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідальність за вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів передбачена ст. 485 МК України.
Так, відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
ст.486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
В ст.9 КУпАП, видно, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
ч.1 ст.489 МК України, встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі ж норми містяться і в статті 280 КУпАП.
ст.251 КУпАП, ст.495 МК України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.531 МК України, визначено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
В ст.247 КУпАП, видно, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а також об'єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.
ч.2 ст.459 МК України встановлює, що загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Разом з тим, з врахуванням диспозицій ст.ст. 468-485 МК України, суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти. Тобто, особи, які крім загальних ознак, визначених ч.2 ст.459 МК України, наділені певними додатковими ознаками.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
ст.77 КАС України, визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є відповідач Львівська митниця Державної митної служби України.
Разом з тим, суб'єкт владних повноважень приймаючи оскаржувану постанову не встановив наявність об'єктивної сторони правопорушення, безпідставно не надав правової оцінки письмовим поясненням позивача, та не врахував таких при прийняті оскаржуваної постанови.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, на підставі визнання ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 470 МК України,- є незаконною, та такою, що винесена з обмеженням прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, митний орган не спростував факт продажу вищевказаних транспортних засобів про які зазначав позивач, як і не довів наявність у його діях умисних, тобто усвідомлених і цілеспрямованих дій, вчинених з метою уникнення від сплати митних платежів.
В ст.7 КУпАП видно, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Львівської митниці Державної митної служби України діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 лютого 2022 року у справі № 461/8185/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 28.11.2022р.