Головуючий суддя у першій інстанції: Матуляк Я.П.
23 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 0940/1481/18 пров. № СК-857/3443/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Глушка І.В., Коваля Р.Й.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.
представник апелянта: Липчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 0940/1481/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Вест" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -
18.08.2018р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Вест", ( далі ТзОВ "Комфорт-Вест"), звернувся з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, (правонаступник Головне управління ДПС в Івано-Франківській області), Державної фіскальної служби України у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.05.2018р. №713267/32605414 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.09.2017р. за № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних,
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 04.06.2018р. № 9056/32605414/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії без змін;
- зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка видана ТзОВ "Комфорт-Вест" податкову накладну від 04.09.2017р. № 4 днем її подання.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу.
10.12.2018р. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив апеляційну скаргу без руху.
11.02.2019р. Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018р у справі № 0940/1481/18, повернув особі, яка її подала.
20.03.2019р. Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повторно подав апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2018р. у справі № 0940/1481/18 з клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження.
26.04.2019р. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018р. у справі № 0940/1481/18.
04.10.2022р. Ухвалою Верховного Суду скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019р. про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №0940/1481/18, а справу №0940/1481/18 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Представник апелянта Липчук В.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2017р., видно, що ТзОВ "Комфорт-Вест" з 18.09.2003р. зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. Основний вид економічної діяльності товариства: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну, 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, к. в. і. у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад.
05.05.2017р. ТзОВ "Комфорт-Вест" уклав з ТзОВ «ІНТЕР БУД» договір поставки №05/05.
Предметом договору є поставка асфальтобетонної суміші окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках-замовленнях покупця.
Факт виконання договірних зобов'язань та реальність здійснення господарської операції підтверджується документами на транспортування асфальтобетонної суміші, а саме:
-транспортними засобами, орендованими ТзОВ "Комфорт-Вест" у ФОП ОСОБА_1 , (договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 06/02 від 01.06.2017р.);
-товарно-транспортними накладними № 1 від 01.09.2017р., № 2 від 01.09.2017р., № 3 від 04.09.2017р., № 4 від 04.09.2017р., актом надання послуг № 2 від 30.09.2017р., платіжним дорученням № 333 від 29.09.2017р. .
- транспортними засобами, які ТзОВ "Комфорт-Вест" орендував у ФОП ОСОБА_2 , що (договір оренди транспортного засобу №07/02 від 17.07.2017р.);
-товарно-транспортними накладними № 1 від 01.09.2017р., № 2 від 01.09.2017р., № 3 від 04.09.2017р.;
- актом надання послуг №1 від 30.09.2017р.;
-платіжним дорученням №327 від 28.09.2017р.
Факт поставки та передачі асфальтобетонної суміші ТзОВ "Інтер Буд" підтверджується накладною № РН-0000045 від 04.09.2017р. та податковою накладною № 4 від 04.09.2017р.
Колегія суддів також зазначає, що факт оплати за поставлену суміш підтверджується платіжним дорученням № 330 від 06.09.2017р.
04.09.2017р. за результатами проведених господарських операцій позивач сформував податкову накладну №4 на загальну суму 488628,00 грн., сума ПДВ 81438,00 грн. та подав таку податковому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Із змісту квитанції № 9213899358 від 13.10.2017р. видно, що податкову накладну від 04.09.2017р. № 4 прийнято, реєстрацію зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а саме виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2715, що відповідає п.6 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.
Водночас, контролюючий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17.05.2018р. ТзОВ "Комфорт-Вест" подав повідомлення № 24 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 21.05.2018р. № 713267/32605414, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 04.09.2017р в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
22.05.2018р. позивач звернувся із скаргою до ДФС України на вказане рішення Комісії регіонального рівня від 21.05.2018р. № 713267/32605414.
04.06.2018р. рішенням Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг за № 9056/32605414/2 від 04.06.2018р. скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу від 21.05.2018р. №713267/32605414 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.09.2017 року № 4 - без змін.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України визначено, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок № 1246), визначено, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
В п.12 Порядку № 1246 (в редакції чинній станом на час подання податкової накладної), видно, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
п.13 Порядку № 1246, передбачено, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Із змісті п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції станом на час подання податкової накладної, видно, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.
В пп.201.16.1. п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом виключно з такої підстави: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2715, що відповідає п. 6 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач здійснює виробництво неметалевих мінеральних виробів, до яких згідно УКТ ЗЕД відносяться палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні ( код УКТ ЗЕД 27), в тому числі асфальтовані суміші інгредієнтів для дорожнього покриття.
Позивач з метою виконання договірних зобов'язань із ТзОВ «ІНТЕР БУД» здійснив закупку необхідних для виробництва асфальтобетонної суміші інгредієнтів, а саме:
- бітум дорожній у ТзОВ "Спектр-Транс", що підтверджується договором поставки нафтопродуктів за № 21-07/17 від 21.07.2017р., видатковими накладними № СТ-0000070 від 22.08.2017р., № СТ-0000084 від 02.09.2017р., товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за № 12 від 22.08.2017р., № 19 від 02.09.2017р., платіжним дорученням № 241 від 07.09.2017р.;
- відсів у ТзОВ "Спектр-Транс", що підтверджується договором поставки за № 20-07/17 від 20.07.2017р., видатковою накладною № СТ-0000063 від 16.08.2017р., платіжним дорученням № 145 від 28.07.2017р.;
- щебінь у ТзОВ "Юніонтрейд", що підтверджується договором поставки № 125-16 від 15.07.2016р., видатковою накладною № 332 від 23.08.2017р., накладною від 23.08.2017р, платіжним дорученням № 256 від 07.09.2017р.
Доставка (транспортування) відсіву і щебню від ТзОВ "Спектр-Транс" та ТзОВ "Юніонтрейд" здійснювалася ПАТ "Українська залізниця", що підтверджується договором № 163-16 від 22.06.2016р. та договором № л/мчЛьвів/16/1112/м/н від 25.10.2016р, предметом яких є надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом України, навантажувально-розвантажувальні роботи, витягом з особового рахунку № 7489193 за серпень 2017 року, платіжними дорученнями № 196 від 18.08.2017р, № 230 від 28.08.2017р.
Для виготовлення асфальтобетонної суміші ТзОВ "Комфорт-Вест" уклав договори на переробку давальницької сировини - відсіву, щебню, та бітуму на готову продукцію - асфальтобетонну суміш, зокрема з ТзОВ "Румата", що підтверджується договором від 05.01.2017р., актом надання послуг № 199 від 30.09.2017р, платіжними дорученнями №248 від 07.09.2017р., № 273 від 13.09.2017р., № 294 від 18.09.2017р., № 308 від 22.09.2017р. № 318 від 28.09.2017р.
Згідно даних договорів у постачальників придбані необхідні для виробництва асфальтобетонної суміші інгредієнти.
Колегія суддів зазначає, що висновок податкового органу про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах не відповідає фактичним обставинам справи, які не спростував апелянт.
п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017р. № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваного рішення правової обґрунтованості та об'єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не вказано, чіткого переліку документів які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.
Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального покликання на п.6 Критерії ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів які необхідно надати є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину що п.6 Критерії ризикованості платника податку та критерії ризикованості здійснення операцій містить кілька підстав для встановлення ризикованості платника податку. Проте, податковий орган не вказав конкретних підстав за яких визначив позивача таким що відповідає Критеріям ризикованості платника податку.
Податковий орган не спростував доводи позивача стосовно реальності господарської операції по яким зупинена реєстрація податкової накладної. Наявність чи відсутність розбіжностей щодо виконання позивачем умов договору, податковому органу відповідно до вимог Податкового кодексу України слід з'ясовувати при проведенні документальної чи іншої податкової перевірки, а не під час вирішення питання про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної.
В п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, видно, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Тобто, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, як зобов'язати податковий орган зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган як суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Івано - Франківській області діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано чіткого переліку документів які були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач дотримав вимоги чинного законодавства щодо складення та реєстрації податкової накладної, надав податковому органу пояснення та всі наявні первинні документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації.
Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018 р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 0940/1481/18- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді І. В. Глушко
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 28.11.2022р.