28 листопада 2022 р.Справа № 539/2422/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Алтухова О.С., м. Лубни, по справі № 539/2422/21
за позовом ОСОБА_1
до Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай Інни Миколаївни , Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай Інни Миколаївни (далі за текстом - ОСОБА_2 , перший відповідач), виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі за текстом - ВК Лубенської міськради, другий відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай Інни Миколаївни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 11 25/4 від 02 червня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 4250,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог послалась на невідповідність оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.ст. 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) та Додаткам 5, 6, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240, зокрема, спірна постанова не містить суті адміністративного правопорушення, вказівки на нормативно-правові акти, вимоги яких було порушено, а також доказів на підтвердження вини позивача. Так само і протокол про адміністративне правопорушення не містить суті, дати, часу адміністративного правопорушення, у ньому не вказано які саме будівельні роботи виконуються позивачем з порушенням норм п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказала, що протокол було складено з порушенням процедури, зокрема, без її присутності та виклику, внаслідок чого позивач була позбавлена права надати свої пояснення і зауваження, а також їй не було роз'яснено її права. При цьому, справу про адміністративне правопорушення також розглянуто без її виклику.
Стверджує, що на момент перевірки ніякого будівництва у своїй частці житлового будинку не здійснювала (будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), а останні будівельні роботи у цьому будинку проводились нею ще у 2006 році з отриманням усіх дозвільних документів.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.02.2022 у справі № 539/2422/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай Інни Миколаївни, виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.02.2022 у справі № 539/2422/21 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі; стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі на оплату судового збору та на професійну правничу допомогу; розгляд справи № 539/2422/21 здійснювати за участі позивача або його представника.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що пояснення відповідачів щодо обставин вчинення позивачем правопорушення, надані в суді першої інстанції, суперечать суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, оскільки за висновками ВК Лубенської міськради, позивач здійснювала будівництво прибудови до спірного будинку не у відповідності з проектною документацією, у той час як вказаною нормою передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта.
При цьому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, оскільки на час проведення будівельних робіт (2006 рік) чинне законодавство не передбачало та не вимагало подання повідомлення про початок будівельних робіт, а обов'язок щодо такого повідомлення був запроваджений законодавцем у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», за порушення п.1 ч. 1 ст. 34 якого позивача притягнуто до відповідальності, прийнятий 17.02.2011 та набрав чинності 12.03.2011, тобто вже після завершення позивачем будівельних робіт. Завершення будівельних робіт позивачем ще у 2006 році не заперечується першим відповідачем, що вбачається з відзиву на позовну заяву, в якому вказано, що відповідно до технічного паспорту на домоволодіння по АДРЕСА_1 від 05.06.2020 року виданого КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», наданому відділу ДАБК ОСОБА_4 , до частини житлового будинку належної ОСОБА_1 у 2006 році здійснено двоповерхову прибудову «аб» розмірами у плані 4,82x5,8 м та одноповерхову «а7» розмірами в плані 2,03x5,8 м».
Звернула увагу, що судом першої інстанції не враховано того, що повідомлення позивача про початок проведення перевірки було прийнято для відправки ПАТ «Укрпошта» тільки 04.06.2021, тобто через 7 днів після проведення такої перевірки та складення відповідного акту, що свідчить про відсутність доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення і про проведення перевірки.
Також стверджує, що оскаржувана постанова, акт проведення перевірки та протокол про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам законодавства з підстав зазначених у позовній заяві та додатково вказала, що ОСОБА_5 (один із співвласників спірного будинку, окрім позивача), так само як і ОСОБА_1 , не була присутня при проведенні перевірки, тому що знаходилась за межами України, про що свідчить відмітка у її паспорті, хоча в акті зазначено про її присутність. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відхилення позивача при будівництві добудови у 2006 році від проектної документації, а тому суд першої інстанції помилково вважав таку обставину доведеною.
Вказує, що суд першої інстанції незаконно проігнорував клопотання позивача про витребування копії технічних паспортів будинку АДРЕСА_1 , виготовлених КП «Лубенське МБТІ», станом на 11.06.1999 та станом на 05.06.2020, оскільки саме на підставі вказаних документів відповідачі встановили факт відхилення від проекту будівництва прибудови, яка була побудована у 2006 році та прийняли рішення про проведення позапланової перевірки спірного будинку.
Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно і належним чином, про причину неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою № 11-25/4 від 02.06.2021 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай І. М. накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а саме при проведенні позапланової перевірки в термін з 24.05.2021 по 28.05.2021 на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » встановлено, що виконання будівельних робіт виконується без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Постанову винесено на підставі Припису № 11 24/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.05.2021, складеного провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Фаренюк Л. М., за яким встановлено ОСОБА_1 у термін до 28.07.2021 усунути виявлене порушення, який у свою чергу був складений на підставі письмового звернення ОСОБА_4 , яка є співвласником спірного будинку та проживає в квартирі АДРЕСА_2 .
На підставі вищевказаного звернення ОСОБА_4 другим відповідачем призначено засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності. Інформацію про час і місце засідання комісії 17.05.2021 опубліковано на офіційному веб-сайті відділу ДАБК в плані заходів виконкому та додатково повідомлено ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по телефону, після чого в цей же день, 17.05.2021, до відділу ДАБК звернулася ОСОБА_1 з заявою за вх. № 11 34/7, у якій зобов'язалась узаконити добудову до житлового будинку з проханням надання їй роз'яснення з цього приводу.
Згідно з наданою суду першої інстанції копією протоколу засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 20.05.2021 відбулося засідання комісії, на якому ОСОБА_5 надала копії технічного паспорта на домоволодіння по АДРЕСА_1 від 11.06.1999; дозвіл на виконання будівельних робіт № 12 від 31.12.2006, виданий Лубенською інспекцією ДАБК; довідку КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 25.05.2021 № 1098; договір міни від 23.07.1997; свідоцтва про право на спадщину від 03.10.2005; проект «Прибудови до належної частини житлового будинку 2-х поверхової прибудови» не затверджений замовником та не узгоджений Лубенською інспекцією ДАБК. В дозволі ідеться про двоповерхову прибудову для розміщення кухні-холу та двох житлових кімнат і не іде мова про добудову веранди. В проекті, який надала ОСОБА_5 на розгляд комісії, добудова складається з вітальні, кухні та спальні, веранда при цьому відсутня; розмір двоповерхової добудови в плані за проектом складає 4,8 х 5,18 м.
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від 05.06.2020, виданого КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», наданому відділу ДАБК ОСОБА_4 до частини житлового будинку, який належить ОСОБА_1 , у 2006 році здійснено двоповерхову прибудову «а6» розмірами у плані 4,82 х 5,8 м. та одноповерхову «а7» розмірами в плані 2,03 х 5,8 м. З урахуванням зазначеного комісія прийшла до висновку щодо обґрунтованості проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » на підставі звернення ОСОБА_4 від 17.05.2021 за вхідним № 11-34/6.
За наказом начальника відділу ДАБК № 11-31/6 від 21.05.2021 та направленням для проведення позапланового заходу № 11-29/6 від 21.05.2021 у термін з 24 по 28 травня 2021 року провідним спеціалістом відділу ДАБК була проведена позапланова перевірка на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктами містобудування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Про проведення перевірки ОСОБА_1 повідомлялася належним чином шляхом направлення поштового повідомлення, про що свідчить його копія (а.с.79), а також її письмовий підпис на направленні для проведення позапланового заходу від 27.05.2021 (а.с.78).
У ході перевірки встановлено факт самочинного будівництва належної ОСОБА_1 частини житлового будинку без затвердженої проектної документації.
28.05.2021 провідним спеціалістом відділу державно-архітектурного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Фаренюк Л. М. був складений протокол № 11-26/4, згідно з яким за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті, було виявлено порушення положень п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва виконується без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта. У місці письмових пояснень правопорушника в протоколі присутній запис: «Від підпису відмовилась».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованності та правомірності дій відповідачів при прийнятті оскаржуваної постанови. Зазначив, що позивачем не надано доказів, які б спростовували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Твердження позивача щодо необізнаності про існування припису на підставі якого була винесена оскаржувана постанова, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії ДАБК за результатами якого прийнято рішення про проведення позапланової перевірки спірного будинку, а отже не могла не знати про наслідки встановлення факту порушення нею чинного законодавства.
За висновками суду першої інстанції позивач належним чином була повідомлена про проведення перевірки та про результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. На переконання суду, посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача, не може слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки, як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дії які вчинялися з метою проведення позапланової перевірки та повідомлення її результатів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За визначенням, наведеним у пункті 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, які доводяться шляхом надання доказів.
На виконання положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 статті 96 КУпАП (у редакції чинній на день винесення постанови № 11 25/4 по справі про адміністративне правопорушення) установлена адміністративна відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.
Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 2 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати, зокрема, протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі перевірок, за їх результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол, на підставі яких розглядається справа про порушення містобудівного законодавства та виноситься постанова про накладення стягнення.
Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт встановлена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 533).
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пункту 9 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
У пункті 17 Порядку № 533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб'єкта містобудівної діяльності, яка має бути належним чином і завчасно повідомлена про проведення перевірки, складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та суб'єктом містобудівної діяльності.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у строк з 24 по 28 травня 2021 року провідним спеціалістом відділу ДАБК була проведена позапланова перевірка на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктами містобудування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки, оскільки копії зворотних повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 79) не містять опису, з якого можна було б встановити, що саме вручено адресату, а датою отримання відповідної кореспонденції для відправлення поштовим оператором є 01.06.2021 та 02.06.2021, що свідчить про те, що така кореспонденція відправлялась позивачу вже після проведення перевірки (24.05.2021 - 28.05.2021).
Підпис позивача на зворотній сторінці направлення про проведення позапланового заходу від 27.05.2021 (а.с.78) також є не є доказом належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, оскільки проставлений він був в передостанній день перевірки (27.05.2021).
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивачка не була повідомлена належним чином про проведення перевірки, яка проводилась на підставі наказу начальника відділу ДАБК № 11-31/6 від 21.05.2021 з 24.05.2021 по 28.05.2021, а наведеними вище обставинами та доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки суду першої інстанції про вчинення відповідачами всіх дій для належного повідомлення позивача про проведення перевірки.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, протокол № 11-26/4 про адміністративне правопорушення від 28.05.2021 (а.с. 37-39) складений провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Любенської міської ради Лубенського району Полтавської області Фаренюк Любов'ю Миколаївною про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » в термін з 24.05.2021 по 28.05.2021, виявлено порушення положень п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва виконується без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, відповідальність за що передбачена частиною 4 статею 96 КУпАП.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення встановлені статтею 256 КУпАП, згідно з якими у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП протокол № 11-26/4 про адміністративне правопорушення від 28.05.2021 не містить часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, а до нього внесені лише загальні зазначення про відсутність повідомлення про початок виконання будівельних робіт, але не вказано яких саме робіт, коли вони проводились, хто є замовником таких робіт і в чому полягає вина саме ОСОБА_1 (спірний будинок належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 9).
Колегія суддів зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, який є основним доказом для накладення на особу адміністративного стягнення, виходячи з положень статті 256 КУпАП, обов'язково мають бути зазначені фактичні обставини, правова кваліфікація, формулювання порушення. Водночас протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить фактичних обставин та формулювання порушення.
Окрім цього, у протоколі відсутній підпис позивача про те, що останній роз'яснено її права, передбачені статтею 268 КУпАП, або зазначення про таке роз'яснення з відмовою від підпису, що також є порушенням вимог статті 256 щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, постановою № 11-25/4 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2021 (а.с. 40 - 42), яка винесена першим відповідачем, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250.00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при проведенні позапланової перевірки в термін з 24.05.2021 по 28.05.2021 на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » встановлено, що виконання будівельних робіт виконується без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення встановлені статтею 283 КУпАП, згідно з якою, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Всупереч вимогам ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова, так само як і протокол № 11-26/4 про адміністративне правопорушення від 28.05.2021, містять лише загальні зазначення про відсутність повідомлення про початок виконання будівельних робіт, але не вказано, яких саме робіт, коли вони проводились і хто є замовником таких робіт. З наведеного опису не зрозуміло, в чому полягає вина саме ОСОБА_1 , оскільки вона не є єдиним власником спірного будинку.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення має бути змістовною і відображати діяння, за яке особа притягується до відповідальності. Натомість, зі спірної постанови неможливо встановити об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, за вчинення якого притягнуто до відповідальності позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова № 11-25/4 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2021 (а.с. 40-42) та протокол № 11-26/4 про адміністративне правопорушення від 28.05.2021 (а.с. 37-39) складені з дотриманням вимог законодавства щодо змісту таких актів. Висновки суду першої інстанції про відповідність змісту вказаних вище актів вимогам законодавства спростовуються викладеними вище доводами.
Колегія суддів встановила, що першим відповідачем оскаржувану постанову складено з порушенням вимог щодо її змісту, а також винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 360/403/19, від 20.02.2020 у справі № 161/15661/16-а, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 21.02.2022 у справі № 160/7965/19.
Згідно з частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до вимог статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності суб'єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 521/21809/16-а.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що оскаржена постанова, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та акт перевірки від 28.05.2021 містять посилання на те, що при їх складанні вона була присутня, проте пояснень не надала, а від підпису та отримання копій зазначених документів - відмовилася.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не була повідомлена належним чином про проведення перевірки на підставі наказу начальника відділу ДАБК № 11-31/6 від 21.05.2021 та направлення для проведення позапланового заходу № 11-29/6 від 21.05.2021 у термін з 24 по 28 травня 2021 року, не отримувала копії акту проведення перевірки, складеного за результатами зазначеної перевірки. У зазначеному акті також відсутня відмітка щодо направлення останнього поштою позивачу (а.с. 36).
Крім того, в акті вказано, що під час його складення була присутня не тільки ОСОБА_1 , а і ОСОБА_5 , однак з наданих позивачем копій сторінок закордонного паспорту останньої вбачається, що ОСОБА_5 була за межами України під час його складення, при цьому, в акті міститься відмітка про відмову ОСОБА_5 від підпису.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 11-26/4 від 28.05.2021 (а.с. 37-39) вбачається, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться о 14 год 00 хв. 31 травня 2021 року у відділі державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області за адресою: 37500, каб. 115, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни Полтавської області. Однак, підпису ОСОБА_1 таке зазначення не містить, вказано про відмову від підпису.
Відомостей про направлення копії протоколу та її отримання позивачем відповідачами до суду не надано.
При цьому, колегія суддів зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбувся 02.06.2021, а не 31.05.2021, як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, у постанові № 11-25/4 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2021 (а.с. 40- 42) зазначено, що ОСОБА_1 була присутня при її винесенні та надала свої пояснення. Однак, у вказаній постанові відсутній підпис позивача та відмітка про відмову від підпису. Відомостей щодо направлення копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, у той час як направлення або вручення постанови є обов'язковим відповідача відповідно до вимог ст. 285 КУпАП.
Докази того, що примірники акту, протоколу та постанови надіслані поштою та/або отримані позивачем, відсутні в матеріалах справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 заперечує свою присутність при проведенні перевірки та при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, при складанні акту від 28.05.2021 № 11-32/6 та протоколу про адміністративне правопорушення, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про проведення перевірки і про розгляд справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про недостатність доказів належного сповіщення позивачки про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, колегія суддів зазначає таке.
Так, зі змісту спірної постанови встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за чю4 ст. 96 КУпАП, а саме за те, що вона на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » виконувала будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, чим порушила п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У позовній заяві позивач вказала, що останній раз будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » проводились нею 20 липня 2006 року на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 12, наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (а. с. 12).
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Питання щодо дії законів та інших нормативно-правових актів у часі було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення).
На підставі наведених норм Конституції та законодавства України встановлено, що адміністративна відповідальність настає тільки за ті діяння, які визначались законодавством, чинним на момент їх вчинення, адміністративним правопорушенням.
Колегія суддів зауважує, що статтю 96 КУпАП доповнено частиною 4 Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 № 800-VI. Тобто до 25.12.2008, коли набув чинності вказаний закон, інкримінованої позивачці частини 4 ст. 96 КУпАП не існувало. При цьому, адміністративна відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також за наведення недостовірних даних у такому повідомленні була запроваджена тільки 10.06.2017, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 № 1817-VIII, яким статтю 96 КУпАП, у тому числі частину четверту, викладено у відповідній редакції.
Так само і Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», за порушення пункту 1 частини 1 статті 34 якого притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, набув чинності тільки 17.02.2011, тобто вже після завершення будівельних робіт.
Таким чином, ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП за виконання будівельних робіт на об'єкті: «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єкта, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, і порушити п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки на час виконання робіт на зазначеному об'єкті таке діяння не визначалось законодавством як адміністративне правопорушення, а норми ч. 4 ст. 96 КУпАП та п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ще не набули чинності.
Доказів проведення будівельних робіт на об'єкті: «Реконструкція частини житлового будинку садибного типу з добудовою по АДРЕСА_1 » в інший період часу, окрім 2006 року, відповідачами не зазначено ні в акті проведеної перевірки від 28 травня 2021 року, ні в протоколі № 11-26/4 про адміністративне правопорушення від 28.05.2021, ні в постанові № 11-25/4 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2021, ні в інших доказах та письмових поясненнях, наявних у матеріалах справи.
Також, колегією суддів встановлено, що в акті від 28.05.2021 у VIII розділі зазначено, що виявлені порушення, а саме виконання будівельних робіт на об'єкті, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснюється без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, підтверджуються фотофіксацією та даними технічних паспортів на домоволодіння АДРЕСА_1 , видані Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 11.06.1999 (зі змінами від 08.07.2005) та від 05.06.2020.
Позивач просила суд першої інстанції витребувати зазначені технічні паспорти у другого відповідача у своєму позові, однак, як вбачається з матеріалів справи, таке клопотання не було розглянуто судом першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Докази, які позивачка просила витребувати, віднесені до обґрунтування обвинувачення позивачки в порушенні ч. 4 ст. 96 КУпАП, тому їх відсутність ставить під сумнів доведеність вини позивачки. У той же час суд першої інстанції мав обов'язок розглянути таке клопотання та вирішити його, оформивши таке рішення у вигляді ухвали.
Окрім цього, суд першої інстанції встановив на підставі технічного паспорта на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від 05.06.2020, виданого КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», наданого відділу ДАБК Івановою Т.М. до частини житлового будинку, який належить ОСОБА_1 , що було здійснено двоповерхову прибудову «а6» розмірами у плані 4,82 х 5,8 м. та одноповерхову «а7», розмірами в плані 2,03 х 5,8 м. При цьому, матеріали справи не містять копії або оригіналу вказаного вище технічного паспорта. Як уже було зазначено вище, суд першої інстанції не розглянув клопотання позивачки про витребування, в тому числі й зазначеного вище доказу.
Частинами 1 - 3 статті 211 КАС України встановлено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їхнім клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
Зазначеною вище процесуальною нормою встановлений обов'язок суду безпосередньо дослідити докази у справі та заборона ухвалення рішення на підставі не досліджених безпосередньо доказів.
Отже, судом першої інстанції в порушення наведених вище норм процесуального права не розглянуто належним чином клопотання позивачки про витребування доказів, внаслідок чого обставини у справі встановлені на підставі не досліджених безпосередньо доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на норми Основного Закону України та практику Європейського суду з прав людини всі зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові у справі про адміністративне правопорушення обставини не підлягають редагуванню, розширенню, доповненню тощо.
Колегія суддів встановила, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та з опису справи, зазначеного в оскаржуваній постанові, неможливо встановити час, дату та які саме дії ОСОБА_1 в розумінні ч. 4 ст. 96 КУпАП є правопорушенням. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 щодо будівництва добудови до спірного будинку у 2006 році складу та події адміністративного правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 96 КУпАП.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не дотримано вимог закону, а саме ст.ст. 245, 247, 280 КУпАП, неповно і невсебічно з'ясовано обставини адміністративної справи, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.02.2022 у справі № 539/2422/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 6, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З доданої до апеляційної скарги квитанції АТ «БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ» від 11.04.2022 № 4920-1618-8671-5702 (а.с. 135) вбачається, що позивач за подання апеляційної скарги сплатив 681 грн, а за подання позову до суду першої інстанції 454 грн, що підтверджується копією квитанції АТ «Полтава-банк» № 22-10601141/с від 22.06.2021, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 53).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області підлягає стягненню 1135 грн судових витрат, які складаються з витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції та апеляційної скарги.
Керуючись ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. 139, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської від 22.02.2022 у справі № 539/2422/21 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Бугай Інни Миколаївни , Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі № 539/2422/21 задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1125/4 від 02 червня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 4250,00 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ: 04057439, юридична адреса: Полтавська область, м. Лубни, вул. Я. Мудрого, 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій