донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.05.2007 р. справа №3/306пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів
Волкова Р.В.
Шевкової Т.А.
при секретарі:
Абдулазізовій О.Д.
за участю представників сторін :
від позивача :
Прокопенко М.Ф. директор Давидов В.М. за довіреністю
від відповідача:
Сметана С.К., ОСОБА_3 - за довіреністю (ТОВ “Яна») Курдибаха І.В. директор (ТОВ “Василь и К») Тітов О.В., Золотоус А.А. - за довіреністю (Підприємство інвалідів “Німфа») СПД ОСОБА_2 ОСОБА_3 (СПД - ОСОБА_1)
від третіх осіб:
Кобзар Є.В. - за довіреністю (Шахтарський міський відділ земельних ресурсів) Москаленко О.В. - за довіреністю (Шахтарська міська рада)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ 2. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м. Шахтарськ 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ 4. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2м. Шахтарськ 5. Підприємства інвалідів “Німфа» м. Шахтарськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
13.02.2007 року
у справі
3/306пн
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилия» м. Шахтарськ
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ 2. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м. Шахтарськ 3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ 4. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2м. Шахтарськ 5. Підприємства інвалідів “Німфа» м. Шахтарськ
за участю третіх осіб:
1. Шахтарський міський відділ земельних ресурсів м. Шахтарськ 2. Шахтарська міська рада м. Шахтарськ
про
зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, виділеною позивачу у постійне користування під Державний акт № 83, який виданий 24.02.1997р. та зобов'язання відповідачів звільнити займані земельні ділянки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2007 року у справі №3/306пн (головуючий Гассій О.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилия» м. Шахтарськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м. Шахтарськ, Товариства з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2м. Шахтарськ, Підприємства інвалідів “Німфа» м. Шахтарськ, за участю третіх осіб: Шахтарського міського відділу земельних ресурсів м. Шахтарськ та Шахтарської міської ради м. Шахтарськ, про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яку було виділено позивачу в постійне користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею №83, виданим 24.02.1997 року, та зобов'язання відповідачів звільнити займані земельні ділянки, що розташовані з північної сторони платної автостоянки, між мікрорайоном №7 та мікрорайоном “Журавлівка».
Зобов'язано відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 м. Шахтарськ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 м. Шахтарськ, Підприємство інвалідів “Німфа», м. Шахтарськ усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яку було виділено Товариству з обмеженою відповідальністю “Лилия» м. Шахтарськ в постійне користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею №83, виданого 24.02.1997 року.
Зобов'язано відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю “Яна», м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 м.Шахтарськ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 м. Шахтарськ, Підприємство інвалідів “Німфа», м. Шахтарськ звільнити займані земельні ділянки, що розташовані з північної сторони платної автостоянки, між мікрорайоном №7 та мікрорайоном “Журавлівка».
Рішення господарського суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідачі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1м. Шахтарськ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2м. Шахтарськ, Підприємство інвалідів “Німфа», м. Шахтарськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулись з апеляційними скаргами про його скасування, так як вважають, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ вказує на те, що господарський суд безпідставно послався в оскаржуваному рішенні на Державний акт на право постійного користування землею №83 від 24.02.1997 року як на правоустановчий документ на спірну земельну ділянку, оскільки із наданих документів Шахтарським міським відділом земельних ресурсів м. Шахтарськ вбачається, що позивачу земельна ділянка виділена до землі, на якій знаходиться торговий павільйон ТОВ “Яна». На думку заявника, судом першої інстанції не було обґрунтовано, чому саме Державний акт на право постійного користування землею №83 від 24.02.1997 року, що наданий до матеріалів справи позивачем має переважне право над актом, який наданий Шахтарським міським відділом земельних ресурсів.
Відповідач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1м. Шахтарськ, в своїй апеляційній скарзі також зазначив про безпідставність посилань суду першої інстанції на Державний акт на право постійного користування землею №83 від 24.02.1997 року як на правоустановчий документ на спірну земельну ділянку, оскільки із наданих документів Шахтарським міським відділом земельних ресурсів м. Шахтарськ вбачається, що позивачу земельна ділянка виділена до землі, на якій знаходиться торговий павільйон приватного підприємця ОСОБА_1 На думку заявника, господарський суд не обґрунтував у спірному рішенні, чому саме Державний акт на право постійного користування землею №83 від 24.02.1997 року, що наданий до матеріалів справи позивачем має переважне право над актом, який наданий Шахтарським міським відділом земельних ресурсів.
Крім того, ці скаржники вказують на те, що у відповідності до Інструкції “Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах
від 04.05.1999 року №43, зареєстрованої в Мінюсті 04.06.1999 року №354/3647, внесення змін в акти заборонено, а необхідно видавати нові акти на користування землею. Однак, в акті, який наданий позивачем, містяться зміни.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що судом не встановлено право позивача на користування земельною ділянкою, розташованою саме з північної сторони автостоянки. Господарським судом не надана оцінка плану земельної ділянки, що входить до складу Технічного паспорту по інвентаризації земельного відводу ТОВ “Лілія» 1997 року. Крім того, заявник посилається на те, що суд не застосував статті 123,186 Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) та п.34 ч. 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування». Судом першої інстанції, на думку заявника, не встановлено факту самовільного зайняття ТОВ “Василь и К» земельної ділянки площею 0, 65 га, наданої позивачу згідно з рішенням виконкому Шахтарської міської ради від 29.01.1997 року. Суд не дав оцінку договорам оренди ТОВ “Василь и К», починаючи з 1996 року. Скаржник вважає, що господарський суд зробив неправомірний висновок про неможливість застосування другого примірника Державного акту, оскільки не врахував те, що згідно запису на сторінці 2 Державного акту позивачу було спочатку виділено земельну ділянку площею 0,65 га. Крім того, господарським судом не враховано, що і перший примірник Державного акту не може бути застосований як доказ, оскільки не відповідає вимогам Інструкції “Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі».
Відповідачі, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2м. Шахтарськ та Підприємство інвалідів “Німфа», м. Шахтарськ, в своїх апеляційних скаргах вказують на те, що судом не встановлений факт захвата ними земельної ділянки у позивача. Заявники зазначають, що матеріали справи не містять доказів проведення Шахтарською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на яке посилається позивач. Крім того, Підприємство інвалідів “Німфа» вважає, що рішенням господарського суду від 24.05.2006 року у справі №3/433 встановлений факт правомірного користування ним з 1994 року по 2003 рік земельною ділянкою, розташованою з північно-західної сторони платної автостоянки мікрорайону “Журавлівка» для розміщення торгового кіоску. Іншими земельними ділянками він не користувався і не користується по теперішній час.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лилия» м. Шахтарськ, проти апеляційних скарг заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню.
Треті особи, Шахтарський міський відділ земельних ресурсів м. Шахтарськ та Шахтарська міська рада м. Шахтарськ, вважають, що апеляційні скарги мають бути розглянуті на розсуд суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційних скарг, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
У відповідності до Державного акту на право постійного користування землею І-ДН №004083, виданого згідно до рішення Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997 року (зареєстрований за №83) ТОВ “Лилия» використовує земельну ділянку площею 0,65 га для будівництва будівель і споруд ринку. Додатково виділені земельні ділянки площею 0,2602 га та 0,1356 га (т.1, арк.97-103).
Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), зокрема, було встановлено, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки.
Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.
Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з землекористувачем та подається до міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і приймає рішення про надання земель.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
В матеріалах справи наявний Технічний паспорт по інвентаризації земельного відводу та встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки ТОВ “Лилия» 1997 року з доданими документами та Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “Лілія» для функціонування громадського торгівельного центру по вул. Леніна, 24а мікрорайон “Журавлівка» в м. Шахтарську 2004 року.
Згідно рішення виконкому Шахтарської міської ради №26 від 29.01.1997 року “Про надання у користування ТОВ “Лилия» земельної ділянки для будівництва комплексу будівель та споруд ринку», вказаному підприємству виділено у постійне користування земельну ділянку площею 0,65 га, та видано Державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою І-ДН №004083, який зареєстрований у книзі реєстрації державних актів за № 83 від 24.02.1997 року.
Як правомірно вказано судом першої інстанції пунктом 4.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землею і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, затвердженої Наказом Держкомзема України №28 від 15.04.1993 року (чинна на момент складання Державного акту №83) передбачено, що другі примірники державних актів і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію, тобто у відповідних місцевих радах або органах земельних ресурсів.
З огляду на вказане, судова колегія погоджується із висновком господарського суду про те, що в даному випадку не існує двох державних актів на право постійного користування, виданих ТОВ “Лилия», а існує лише один Державний акт на право постійного користування цієї земельною ділянкою І-ДН №004083, який зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів за №83 від 24.02.1997 року, другий примірник якого зберігається у Шахтарській міській раді, оскільки, як вбачається з наданих до матеріалів справи примірників, вони відрізняються лише відсутність у примірнику позивача останнім записом про зменшення земельної ділянки на підставі Рішенням №564 від 14.09.01р. Шахтарської міської ради про вилучення з землекористування ТОВ “Лілія» земельну ділянку площею 0,2022.
Таким чином, доводи заявників апеляційних скарг не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у відповідності до статті 22 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) позивач одержав документ, що посвідчує право власності або постійне користування землею, а саме: Державний акт на право постійного користування землею І-ДН №004083.
Крім того, статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням у справі №3/437а від 04.05.2006 року (яке набрало законної сили) було відмовлено Шахтарській міській раді м. Шахтарськ у задоволені позовних вимог щодо скасування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН №004083, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 83 від 24.02.1997 року.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає, що позивач є належним користувачем спірною земельною ділянкою згідно з Державним актом на право постійного користування землею №83 від 24.02.1997 року.
Суд першої інстанції правомірно вказав на те, що конфігурація земельної ділянки в примірниках Державного акту на право постійного користування землею № 83 від 24.02.1997 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лилия» м. Шахтарськ та наданого Шахтарським міським відділом земельних ресурсів м. Шахтарськ є різною.
В примірнику Державного акту на право постійного користування землею № 83 від 24.02.1997 р., що зберігається у Шахтарській міській раді народних депутатів м. Шахтарськ нанесено земельну ділянку ОСОБА_4, яка була передана (з початку в оренду) без проведення вилучення землі у ТОВ “Лилия» м. Шахтарськ. Погодження з користувачем земельної ділянки не було.
Господарським судом Донецької області 12.01.2005 року у справі №43/415 було прийнято рішення про зобов'язання виконавчого комітету Шахтарської міської ради м. Шахтарськ внести на розгляд Шахтарської міської ради м. Шахтарськ питання про відчуження ТОВ “Лилия» м. Шахтарськ шляхом купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,0458 га для підприємницької діяльності (будівництва будівель та споруд ринку за адресою: 86200, м. Шахтарськ Донецької області, вул. Леніна, 24-а), та встановлено той факт, що ТОВ “Лилия» була надана виконавчому комітету Шахтарської міської ради м. Шахтарськ необхідна заява від 27.05.2003 р. та додані до неї необхідні документи.
Крім того, рішеннями господарського суду Донецької області 22.05.2006 року у справах №3/270пн, №3/271пн (які набрали законної сили) за позовами Шахтарського міжрайонного прокурора м. Шахтарськ в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради м. Шахтарськ до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Шахтарськ та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок у задоволенні було відмовлено, та встановлено, що на момент звернення з позовами ТОВ “Лилия» є користувачем земельної ділянки, на якій знаходяться споруди ТОВ “Яна» м. Шахтарськ та Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ.
Крім того, не було жодного звернення з боку Шахтарської міської ради щодо припинення землекористування ТОВ “Лилия» м. Шахтарськ.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що заявниками апеляційних скарг не надано до матеріалів справи доказів наявності у них правоустановчих документів на спірну земельну ділянку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2007 року у справі №16/363 встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки у ТОВ “Василь и К» скінчився.
Рішенням господарського суду від 24.05.2006 року у справі 3/433пн, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2006 року, також встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки Підприємства інвалідів “Німфа» м. Шахтарськ скінчився.
Таким чином, користування земельною ділянкою без правоустановчих документів є порушенням норм земельного законодавства України.
Посилання заявників апеляційних скарг на відсутність в матеріалах справи доказів проведення Шахтарською міжрайонною прокуратурою перевірки дотримання вимог земельного законодавства не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така перевірка фактично була здійснена, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рішень господарського суду Донецької області у справах №3/270пн, №3/271пн та постанови №3/437а.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи обставини справи та зважаючи на надані сторонами докази, рішення господарського суду по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надані апеляційні скарги не можуть бути підставою для його скасування, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Керуючись статтями 91, 92, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Яна» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Шахтарськ, Товариства з обмеженою відповідальністю “Василь и К» м. Шахтарськ, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м. Шахтарськ, Підприємства інвалідів “Німфа» м. Шахтарськ на рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2007 року у справі №3/306пн залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2007 року у справі №3/306пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом місяця.
Головуючий
Судді:
Надруковано 12 примірників:
1 -у справу; 6 -сторонам у справі;
2 -3-м особам;
2 -ДАГС; 1 -ГС Донецької обл.