Постанова від 20.02.2007 по справі 31/242а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

20.02.2007 р. справа №31/242а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Алєєвої І.В.

суддів

Величко Н.Л.

М'ясищева А.М.

при секретарі:

Горанській Д.В.

за участю представників сторін :

від позивача :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 -дов. №348 від 01.02.07.

від відповідача:

Кононенко О.А. -дов. №205а/9 від 02.02.07.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1м. Єнакієве

на постанову господарського суду

Донецької області

від

20.12.2006 року

у справі

31/242а (суддя Ушенко Л.В.)

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1м. Єнакієве

до

Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції м. Єнакієве

про

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №00011017/0 від 10.05.06р. та №00011017/1 від 05.06.06р. про донарахування суми ПДВ та застосування штрафних санкцій

Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1м. Єнакієве, звернувся з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції м. Єнакієве про визнання недійсними податкових повідомлень-рішення №00011017/0 від 10.05.2006 року та №00011017/1 від 05.06.2006 року про визначення податку на додану вартість в загальній сумі 14920,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 9947 грн., штрафні (фінансові санкції) -4973,50 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 20.12.2006 року (підписана 22.12.2006 року) у справі №31/242а відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_1м. Єнакієве до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції м. Єнакієве про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №00011017/0 від 10.05.2006 року та №00011017/1 від 05.06.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9947 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4973,50 грн.

Постанова господарського суду мотивована приписами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, 9 Закону України “Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон “Про ПДВ»). Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову, оскільки спірні податкові накладні виписані особою, що не мала статусу платника податку на додану вартість в зв'язку з анулюванням свідоцтва та виключенням з реєстру платників податку на додану вартість.

Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1м. Єнакієве, не погоджуючись з постановою господарського суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, оскільки вважає, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить позовні вимоги задовольнити. При цьому він посилається на наявність у нього податкових накладних, складених контрагентами як підставу формування ним податкового кредиту у сумі 9947 грн. На думку заявника апеляційної скарги, відповідальність юридичної особи носить індивідуальний характер, внаслідок чого порушення порядку господарської діяльності його контрагентами не впливає на результати його власної господарської діяльності. Крім того, позивач вважає, що податковий орган здійснив невиїзну документальну перевірку без законних підстав для її проведення.

Відповідач, Єнакієвська об'єднана державна податкова інспекція м. Єнакієве, проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування, вказуючи на те, що податкові накладні (за вересень, жовтень, грудень 2004р. та січень 2005р.), які складені контрагентами позивача не можуть бути підставою для формування ним податкового кредиту, оскільки вони видані особами, які в момент їх складання не були платниками податків на додану вартість, так як свідоцтва платників ПДВ ПП “Енер-ТЕК» було анульовано з 14.09.04р., а ТОВ “Ремторгбуд» з 17.04.03р.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2007 року в порядку статті 29 Закону України “Про судоустрій України» від 07.02.2002р. №3018-ІІІ, був визначений склад колегії суддів по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Єнакієве на постанову господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. (підписано 22.12.2006р.) у справі №31/242а (головуючий суддя: Калантай М.В., судді: Волков Р.В., Старовойтова Г.Я.).

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України» від 07.02.2002р. №3018-ІІІ, у зв'язку з хворобою судді Калантай М.В., був змінений склад колегії суддів по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1м. Єнакієве на постанову господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. (підписано 22.12.2006р.) у справі №31/242а (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М'ясищев А.М.).

У судовому засіданні представником позивача було заявлене усне клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі у зв'язку з поданням приватним підприємцем адміністративного позову щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Шевченківському та Голосіївському районах м. Києва.

За результатами розгляду клопотання судовою колегією відхилено, оскільки заявником не надано доказів, в підтвердження свого клопотання та воно суперечить загальним принципам Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для застосування статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України та для дослідження на стадії апеляційного розгляду нових доказів, які можуть з'явитись в майбутньому.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Податковим органом була здійснена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при веденні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП “Енер-ТЕК» за період з 15.09.04р. по 31.01.05р. та ТОВ “Ремторгбуд» за період з 01.10.04р. по 31.12.04р. За наслідками вказаної перевірки складено акт №1710/17/2587008054 від 05.05.2005р. (арк.8-10), у висновках якого зазначено про порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону “Про ПДВ» в частині заниження суми чистого зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9947 грн., в тому числі по періодам: вересень 2004р. -4838 грн., жовтень 2004р. -1097 грн., грудень 2004р. -2583 грн., січень 2005р. -1429 грн.

Позивач включив до складу податкового кредиту за спірні періоди суми ПДВ за податковими накладними, виданим ПП “Енер-ТЕК» та ТОВ “Ремторгбуд», у яких були анульовані свідоцтва платників ПДВ.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №00011017/0 від 10.05.06р. про визначення позивачу податку на додану вартість в сумі 9947 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 4973,50 грн.

Донарахування спірних податкових зобов'язань здійснено відповідно до пп.“б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) за порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями). Фінансова санкція застосована відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Підставою для донарахування податку на додану вартість стало зменшення ОДПІ суми податкового кредиту позивача за вересень, жовтень, грудень 2004р. та січень 2005р. на загальну суму 9947 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Єнакіївської ОДПІ за результатами розгляду скарги прийняте рішення №18289/9/25-012-78 від 05.06.06р. (арк.16-17), яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. За результатами розгляду первинної скарги позивачу було надіслане податкове повідомлення-рішення №00011017/1 від 05.06.06р.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Донецькій області, яка своїм рішенням від 08.08.06р. №10975/10/25-013-5 (арк.18-19) скаргу також залишила без задоволення.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач є суб'єктом господарювання -фізичною особою, перебуває на податковому обліку в Єнакіївській ОДПІ, зареєстрований як платник ПДВ - свідоцтво №НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено, що позивач до складу податкового кредиту за вересень, жовтень, грудень 2004р. та січень 2005р. включив суми ПДВ за податковими накладними, які видані ПП “Енер-ТЕК» та ТОВ “Ремторгбуд» на загальну суму 9947 грн.

Матеріали справи містять Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2005р. (арк.29-30), яким визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість - ТОВ “Ремторгбуд» (свідоцтво №37057970 від 17.04.03р.) з дати його видачі, тобто з 17.04.03р. ДПІ у Голосіївському районні м. Києва на підставі вказаного рішення суду склало акт анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ “Ремторгбуд» від 14.07.2005р. №982/19/4013-1(арк.28) і підприємство виключено із реєстру платників ПДВ з 17.04.03р.

В матеріалах справи також наявна копія Акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 274/1504 від 14.09.04р. (арк. 33), яким ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з посиланням на ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) анулювала свідоцтво платника ПДВ №39046220, оскільки дане підприємство не знаходиться за своєю юридичною адресою і тому виключено з Реєстру платників ПДВ з дати анулювання свідоцтва -з 14.09.04р.

Таким чином, свідоцтва вказаних підприємств, як платників податку на додану вартість, на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит у вересні, жовтні, грудні 2004р. та січні 2005р., були анульовані.

Законом України “Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) у підпункті 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про те, що спірні податкові накладні, видані контрагентами позивача - ПП “Енер-ТЕК» та ТОВ “Ремторгбуд» після дати, з якої анульовані їх свідоцтва платників ПДВ та вони виключені з відповідного реєстру, не підлягають врахуванню при формуванні податкового кредиту, тобто дані податкові накладні не є документами, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту.

З огляду на це, податковий орган діяв у відповідності до чинного законодавства, зменшивши податковий кредит позивача на суми ПДВ, визначені в цих податкових накладних, донарахувавши податок та застосувавши штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання позивача на те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва без законних підстав анулювала свідоцтво платника ПДВ ПП “Енер-ТЕК», так як матеріали справи не містять доказів того, що дії ДПІ в цій частині визнані в судовому порядку неправомірними, запис про виключення ПП “Енер-ТЕК» із Реєстру платників ПДВ не анульовано і на даний час Акт анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП “Енер-ТЕК» від 14.09.04р. №274/1504 та запис про виключення даного платника з Реєстру платників ПДВ з 14.09.04р. є чинними.

Крім того, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються і твердження позивача про грубе порушення норм чинного законодавства при здійсненні анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП “Енер-ТЕК». В акті анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП “Енер-ТЕК» від 14.09.04р. №274/1504 дійсно допущена помилка в найменуванні платника ПДВ (зазначено ПП “Ентер-ТЕК, замість ПП “Енер-ТЕК»), однак, даним актом фактично анульовано свідоцтво платника ПДВ за №39046220, індивідуальний податковий номер платника податків №326713826594, яке було видане 15.10.03р. ПП “Енер-ТЕК», що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ ПП “Енер-ТЕК» (арк.13) та листом ДПА України від 10.11.06р.№12777/5/29-1016 (арк.103), надісланим на запит господарського суду Донецької області в даній справі, в якому вказано, що за інформацією з Реєстру ПП “Енер-ТЕК» 15.10.03р. зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ за №39046220, індивідуальний податковий номер 326713826594). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість підприємства анульоване 14.09.2004 року за ініціативою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з неподанням ПП»Енер-ТЕК» звітності до органу державної податкової служби та відсутністю підприємства за своїм місцезнаходженням.

Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), тому не має підстав вважати обґрунтованими посилання заявника апеляційної скарги на незаконність проведення Єнакієвською ОДПІ невиїзної документальної перевірки.

У відповідності із статтею 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що податковим органом доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти адміністративного позову.

За таких обставин, з врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом правомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

Беручи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Єнакієве на постанову господарського суду Донецької області від 20.12.2006 року (підписана 22.12.2006 року) у справі №31/242а залишити без задоволення.

Постанову від 20.12.2006 року (підписана 22.12.2006 року) господарського суду Донецької області у справі №31/242а залишити без змін.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений та підписаний 26.02.2007 року.

Головуючий:

Судді:

Надруковано 6 примірників:

1 -у справу; 2 -сторонам у справі;

2 -ДАГС; 1 -ГС Донецької обл.

Попередній документ
1075672
Наступний документ
1075674
Інформація про рішення:
№ рішення: 1075673
№ справи: 31/242а
Дата рішення: 20.02.2007
Дата публікації: 02.11.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Сплата ПДВ