Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2022 року Справа №200/4961/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21 березня 2022 року № 136 о/с про звільнення дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 21 березня 2022 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 21 березня 2022 року по день фактичного розрахунку.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали даної позовної заяви, дійшов висновку, що вона подана з пропуском строку звернення до суду встановленого ст. 122 КАС України.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 17 ч.1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію»).
Отже, дана позовна заява пов'язана з правовідносинами щодо звільнення позивача з публічної служби.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Як встановлено судом з доказів, доданих позивачем до позовної заяви, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21 березня 2022 року № 136 о/с (далі - наказ № 136 о/с) позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
На одній з копій вказаного наказу, доданого позивачем до позовної заяваи, наявна відмітка з підписом про його отримання позивачем у той же день - 21 березня 2022 року.
Отже, саме 21.03.2022 року позивач мав дізнатись про порушення його права, а строк звернення до суду з даним позовом розпочав свій відлік з 22.03.2022 року, відповідно до правил ч.1 ст. 120 КАС України та сплив 22.04.2022 року.
Дану позовну заяву подано позивачем до суду лише 21.11.2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19.
Позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
У вказаній заяві позивач, серед іншого, зазначив про те, що йому до сьогодні не видано трудову книжку, чим продовжується порушення його права.
Вказує, що спочатку посадові особи відповідача мотивували це тим, що його поновлять на службі, шляхом скасування наказу про звільнення, але ніякого поновлення так і не відбулось.
Зазначає, що після того як він почав розуміти, що поновлення на службі це лише обіцянки від посадових осіб відповідача, оскільки час йшов і пройшло вже багато часу, після прийняття наказу про звільнення, вирішив звернутись до суду з метою поновлення свого порушеного часу, але воєнний час вніс також щодо цього певні корективи.
Вказує, що не зміг направити позовну заяву до суду, так як у відділенні “Укрпошти” у нього її не приймали, мотивуючи, що за адресою місця знаходження суду листи тимчасово не відправляються.
Таким чином, єдиним способом подання адміністративного позову до суду, який є альтернативним, а не обов'язковим є подання його в електронній формі за допомогою електронно-цифрового підпису, який у нього був відсутній.
Отже зазначає, що альтернативою звернення учасників справи до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи.
Після отримання електронного-цифрового підпису та за допомогою його відразу звернувся до суду з адміністративним позовом, а саме 21 листопада 2022 року.
Вважає, що оскільки, ним адміністративний позов подано в місячний строк з дня отримання такої можливості, строк на подання позову пропущено з поважної причин та такий підлягає поновленню.
Суд зазначає, що введення воєнного стану в Україні саме по собі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, враховуючи наявність альтернативних способів її подання та ненадання позивачем доказів на підтвердження, що введення воєнного стану стало причиною такого пропуску.
Так, жодних доказів відмови поштового відділення у прийнятті позовної заяви для відправлення поштою чи інших доказів які б підтвердили активну поведінку позивача щодо спроб подання даної позовної заяви до суду поштою, у строк, встановлений ч.5 ст. 122 КАС України, позивачем суду не надано.
Так само, не надано позивачем і доказів на підтвердження того коли саме він намагався подати позовну заяву поштою (до чи після пропуску строку звернення до суду з даним позовом) та щодо того скільки часу пройшло з моменту такої спроби і до моменту отримання позивачем кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
З програмного забезпечення “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за допомогою засобів системи «Електронний суд» ЄСІТС.
Сама по собі процедура отримання КЕП не потребує значних витрат часу та здійснюється у відокремлених підрозділах ДПС України безвідносно до місця проживання особи, що звертається за його отриманням, проте, КЕП отримано позивачем лише через 8 місяців після того як позивач дізнався про порушення його права.
Відсутність у позивача електронного цифрового підпису не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, оскільки подання позову засобами підсистеми “Електронний суд” ЄСІТС чи подання її на електронну адресу суду є лише одними (але не виключними) зі способів звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з даним позовом до суду, викладені у заяві від 22.11.2022 року про поновлення цього строку, є неповажними.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
За приписами частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, та те, що причини, вказані позивачем у заяві є неповажними, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подання адміністративного позову - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала складена та підписана 28 листопада 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.І. Бабіч