Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2022 року Справа№200/19249/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якій просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 за період з 21.11.2014 по 23.09.2021 суму інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 290600,00 гривень та 3% річних від простроченої суми в розмірі 41490,41 гривень.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідач здійснив виплату суми гарантованого вкладу з пропущенням встановленого законом строку, що призвело до матеріальних втрат (збитків) позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому просив стягнути з відповідача відповідні суми інфляційних втрат, пені та 3% річних.
Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.02.2022.
02.02.2022 розгляд справи відкладено на 14.02.2022.
14.02.2022 розгляд справи відкладено на 02.03.2022.
Ухвалою суду від 28.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в письмовому провадженні.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволені позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд виконав свій обов'язок перед позивачем. У той же час, згідно з п.п. 3 та 5 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Крім того, позивачем подано на адресу суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без його участі. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб - тобто до 21.11.2022.
Враховуючи викладене, станом на час постановлення цього рішення в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи”. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
У зв'язку з цим суд, керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України (паспорт серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є особою, що претендує на відшкодування гарантованої суми коштів за вкладом у ліквідованому банку.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст. 46 КАС України, є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
09.07.2014 між ОСОБА_1 , як вкладником та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «Український фінансовий світ») укладений письмовий договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» за № 45128 про тимчасове строкове користування банком до 11.08.2014 коштами в сумі 11 500,00 євро.
Згідно п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку № НОМЕР_3 .
Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).
На виконання умов договору позивачем на депозитний рахунок №26301003000008.615 внесено 11 500,00 євро, про що свідчить квитанція банку № ТR.59434.483.298 від 09.07.2014.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі по тексту ПАТ «КБ «УФС») до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «УФС» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.
26.12.2014 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку за договором №45128 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 09.07.2014 та включення в реєстр акцептованих вимог кредиторів вимоги позивача за договором №45128 банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 09.07.2014, що перевищують суму, виплачену Фондом.
Листом від 26.12.2014 №001/4439 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаров С.І. повідомив, що договір банківського вкладу №45128 від 09.07.2014, укладений між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
23.01.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», та про повідомлення, чи включено позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат за вкладами у ПАТ «КБ «УФС».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 по справі №826/3247/15 визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича у частині визнання нікчемними правочинами договору № 45128 банківського вкладу (депозиту) "Планер", укладеного 09.07.2014 із ОСОБА_1 , та операцій із внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, які підлягають відшкодуванню, шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, додавши інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Постановою Верховного суду від 11.12.2018 по справі №826/3247/15 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №826/3247/15 скасовано в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича у частині визнання нікчемними правочинами договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" № 45128, укладеного 09.07.2014 із ОСОБА_1 , та операцій із внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, а провадження в цій частині закрити; в решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №826/3247/15 залишено без змін.
25.09.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «КБ «УФС».
27.05.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «КБ «УФС».
На адвокатський запит представника позивача від 21.02.2018 ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" повідомив, що до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подана додаткова інформація щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунком ФГВФО.
11.04.2018 відповідач надав відповідь листом №34-036-7503/18, відповідно до якої за заявою Фонду слідчим відділом Дніпровського УПГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100040017478, а також Київською місцевою прокуратурою №6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. Зазначено, що виплата коштів можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальних провадженнях.
04.07.2018 Київською місцевою прокуратурою №6 винесено постанову про часткове скасування постанови про визнання речовим доказом, відповідно до якої постанову про визнання речовим доказом від 21.03.2018 винесену в межах кримінального провадження №42018101060000066 в частині грошових коштів у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам, які підлягають виплати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", зокрема, ОСОБА_1
01.11.2018 року слідчим слідчого відділу Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції України в місті Києві винесено постанову про скасування постанови про визнання речовими доказами в частині грошових коштів, які перебувають на рахунках ПАТ «УФС» вкладників, серед яких, зокрема, ОСОБА_1
09.11.2018 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «КБ «УФС».
Листом від 01.02.2019 відповідач повідомив позивача про те, що в переліку вкладників, що переданий до Фонду уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС», інформація про вклад позивача відсутня.
18.02.2019 представник позивача звернувся до уповноваженої особи на здійснення ліквідації банку ПАТ «КБ «УФС» про надання роз'яснень стосовно поновлення ОСОБА_1 в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування у ФГВФО.
18.03.2019 уповноваженою особою на здійснення ліквідації банку ПАТ «КБ «УФС» надано відповідь листом №214, відповідно до якої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №826/3247/15, ПАТ «КБ «УФС» вихідним листом №151 від 11.03.2019 року надав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з пропозицією розглянути дане питання Комісією з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами.
05.04.2019 позивач звернулась із заявою, яку прийнято відповідачем в той же день, про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ «КБ «УФС».
21.05.2019 позивач звернулась із заявою, яку прийнято відповідачем в той же день, про надання роз'яснень по змінах та руху справи по постанові прокурора Київського місцевої прокуратури №6 від 21.03.2018 або статус коштів гарантованої фондом суми. (а.с. 59)
12.06.2019 відповідач надав відповідь листом за №30-036-10130/19, за якою Київською місцевою прокуратурою №6 у кримінальному провадженні №42018101060000066 від 06.03.2018 винесено постанову про визнання речовими доказами, відповідно до якої грошові кошти у розмірі гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача, розміщені у ПАТ «КБ «УФС», визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за поданою заявою Фонду здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000117 від 12.06.2017. У зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 накладено арешт на гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача. Внаслідок цього, посадовим особам ПАТ «КБ «УФС» заборонено відчужувати, розпоряджатись та використовувати зазначені кошти. У зв'язку з викладеним виплата зазначених коштів можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Крім того, повідомлено, про те, що 05.06.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. У зв'язку з цим повідомлено, що завершення 05.06.2019 виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ «КБ «УФС».
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 по справі №757/21167/19-к задоволено клопотання Київської місцевої прокуратури №6 у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12.06.2017 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти на рахунку позивача як вкладника ПАТ «КБ «УФС».
18.02.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою-вимогою про здійснення виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
06.03.2020 відповідач надав відповідь листом №02-036-3554/20, відповідно до якої 05.06.2019 уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. Строк проведення виплат гарантованих сум відшкодування за вкладами ПАТ «КБ «УФС» тривав з 21.11.2014 по 05.06.2019. У зв'язку із закінченням строку виплати коштів відшкодування вкладникам, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2020 по справі №759/19765/19 кримінальне провадження від 12.06.2017 №42017101060000117 закрито, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 по справі №757/21167/19-к задоволено клопотання Київської місцевої прокуратури №6 у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12.06.2017 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти на рахунку позивача як вкладника ПАТ «КБ «УФС» скасовано.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №200/3636/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправними дій та стягнення грошових коштів - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договором банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 45128 від 09.07.2014 року.
Стягнуто з Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) кошти у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №45128 від 09.07.201, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український фінансовий світ».
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №200/3636/20-а - залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі № 200/3636/20-а - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 19.08.2021 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/3636/20-а - залишено без змін
28.08.2020 позивач звернулась до відповідача з вимогою про негайне виконання рішення суду.
Листом від 28.09.2021 № 49-036-12239/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що 05.06.2019 уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку ПАТ «КБ «УФС» як юридичної особи, та 14.08.2019 державним реєстратором внесено запис про припинення юридичної особи. Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «КБ «УФС» припинено.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.09.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 62922438 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 200/3636/20-а.
На запит представника позивача про стан виконавчого провадження № 200/3636/20-а Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано відповідь листом від 24.02.2021 № 35616, відповідно до якої 01.09.2020 державним виконавцем Бойко М.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.01.2021 державним виконавцем підготована платіжна вимога про списання коштів. Станом на 24.02.2021 року платіжна вимога не поверталась до відділу, кошти на депозитний рахунок не надходили. 24.02.2021 державним виконавцем повторно підготована платіжна вимога про списання коштів.
07.07.2021 на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким останній просив винести постанову про повернення виконавчого документу.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.07.2021 повернуто виконавчий лист № 200/3636/20-а Минака Г.В.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі № 200/9408/21 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у м. Києві Бойко Марії Дмитрівни, прийняту 08.07.2021 у виконавчому проваджені № 62922438 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.08.2021 відновлено виконавче провадження № 62922438.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/3636/20-а задоволено частково.
Застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/3636/20-а, шляхом зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі № 200/3636/20-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 - залишено без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 р. у справі № 200/3636/20-а - залишено без змін.
Відповідно до довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 23.10.2021 на рахунок ОСОБА_2 зараховано 200000 грн
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації суд дійшов відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини п'ятої статті 1061 Цивільного кодексу України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до положень статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон № 4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном. Фонд є економічно самостійною установою.
Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення) (частина третя статті 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (частина перша статті 26 Закону № 4452-VI).
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 26 Закону № 4452-VI).
З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина перша статті 36 Закону № 4452-VI).
Відповідно до положень частини 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється в тому числі нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Судом встановлено, та не є спірним між сторонами, що гарантовану суму відшкодування позивач отримала 23.10.2021 в розмірі 200 000 грн.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначила, що 3% річних та інфляційна складова боргу є збитками від знецінення грошових коштів, які спричинені позивачу внаслідок дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який безпідставно користувався коштами, належними до сплати позивачу.
Суд звертає увагу, що згідно частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.
Зазначений правовий висновок міститься в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 6-2829цс16, яка є обов'язковою для застосування судом.
Між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відсутні договірні відносини, оскільки свої обов'язки останній здійснює на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним нормативним актом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має фінансових зобов'язань перед позивачем, а нараховані на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та інфляційні втрати не можуть бути стягнуті з відповідача як шкода, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача.
Крім того, судом враховано, що майнова відповідальність за ст. 625 ЦК України не може застосовуватися до правовідносин, які виникають на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 по справі №160/10300/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Разом з тим, за приписами статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 761/10730/18 дійшла висновку, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення грошового зобов'язання, які звернені до Фонду та стосуються безпосередньо правомірності дій останнього, пов'язаних з виплатою відшкодування за вкладами, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, тобто є публічно-правовим спором, в якому Фонд не є рівноправною стороною, а має управлінські функції відносно такого позивача.
Позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) про стягнення інфляційних витрат та 3% річних - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складено і підписано 28.11.2022 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв