28 листопада 2022 року Справа № 160/18794/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши у місті Дніпрі позовну заяву ОСОБА_1 до Державної митної служби України про скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної митної служби України, в якому просить суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил (в справі про порушення митних правил) від 20.10.2022 року № 1817/10000/22 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України та закрити справу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2022 року, адміністративну справу передано на розгляд судді Лозицькій І.О.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, з матеріалів справи слідує, що у позовній заяві позивачем ставиться питання про порушення відповідачем вимог Митного кодексу України під час прийняття постанови про порушення митних правил.
Спірною постановою ОСОБА_1 визнано винним у порушені митних правил, передбачених ст.481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Суд звертає увагу, що провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про порушення митних правил, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду у справах про порушення митних правил здійснюється у порядку, передбаченому Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Розділом XIX Митного кодексу України визначено порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил.
Відповідно до ст.529 Митного кодексу України визначено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності митних органів у справах про порушення митних правил, розгляд яких віднесено до компетенції місцевих судів не підлягають розгляду окружними адміністративними судами.
Частиною 4 ст. 481 Митного кодексу України передбачено, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про порушення митних правил, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) у справі про порушення митних правил здійснюються у порядку, передбаченому Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та не належать до компетенції окружних адміністративних судів.
Передачу справ з одного суду до іншого суду визначено положеннями статті 29 КАС України.
Згідно п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України).
Статтею 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідженням змісту позову не установлено вимог, які б були підсудні окружному адміністративному суду, що б за правилами ч. 3 ст. 21 КАС України зумовлювало належність цього спору до підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, слід зазначити, що судом враховується рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (...) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Оскільки предметом даного позову є оскарження рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та враховуючи те, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , справа за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про скасування постанови, предметно підсудна місцевому загальному суду, а саме, Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, як адміністративному суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративна справа №160/18794/22 підлягає передачі на розгляд Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, як адміністративному суду.
Керуючись статтями 29, 30, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративну справу ОСОБА_1 до Державної митної служби України про скасування постанови - передати на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька