28 листопада 2022 року Справа № 160/10528/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРО-ТРЕЙД» до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті Придніпроське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРО-ТРЕЙД» до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті Придніпроське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №317599 від 03.02.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач безпідставно вказав на порушенням водієм вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання позивачем послуг з вантажоперевезень транспортним засобом, який обладнаний цифровим тахографом без оформлення обов'язкових документів - роздруківки даних роботи тахографа (не використання водієм особистої картки водія). Позивач зазначає, що обов'язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладається на водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення. Оскільки позивач здійснює перевезення вантажів виключно по Україні, то, на його думку, на водія не покладається обов'язок використання особистої картки водія. Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРО-ТРЕЙД» про зміну предмета позову повернуто без розгляду.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування власної правової позиції відповідач зазначив, що в ході проведеної посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки належного «ДК ДНІПРО-ТРЕЙД» транспортного засобу було складено Акт №308918 від 09.12.2021, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня особиста картку водія, роздруківка роботи цифрового тахографа. Відповідач зауважив, що транспортний засіб позивача був обладнаний тахографом, а відтак водій цього транспортного засобу повинен був мати при собі роздруківку даних роботи тахографу. При цьому, відповідач наголосив, що у відповідності до п. 6.3 Положення №340 ведення контрольної книжки водія допустиме у тому випадку якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.12.2021 на підставі направлення на перевірку №014445 від 03.12.2021 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Н-31,28км + 140м. проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортним засобом марки SKANIA, державний номер НОМЕР_1 , який обладнаний цифровим тахографом та перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він використовується позивачем. Водій, що знаходився за кермом транспортного засобу передав до перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документи на вантаж.
Після перевірки документів, які надав водій співробітникам Укртрансбезпеки останніми складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №308918 від 09.12.2021, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня особиста картка водія, роздруківка роботи цифрового тахографа.
Водій Акт перевірки підписав, про що свідчить його особистий підпис, з його змістом ознайомлений та надав пояснення про причини порушень, в яких вказав, що тахоргаф перестав працювати по дорозі до міста Дніпро.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем прийнято постанову №317599 від 03.02.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000, 00 грн.
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» за №442 від 10.09.2014 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Пунктом 1 Положення, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
З огляду на підпункти 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344 від 05.04.2001 (далі - Закон №2344) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною 14 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У розумінні абзацу 18, 20 статті 1 Закону №2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Згідно з частинами 1, 2 статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Із аналізу положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції майстерні або механіка та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання (далі - Перелік); тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 2.5 Інструкції №385 визначено, що повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №385, ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м 2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 (далі - Положення №340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Отже, з наведених приписів Наказу №340 та затвердженого ним Положення №340 вбачається, що з 01.06.2015 усі вантажні колісні транспортні засоби повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, і дія цього Положення поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пунктом 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Судом встановлено, що транспортний засіб позивача відповідно до приписів Наказу №340 обладнаний цифровим тахографом, що підтверджується актом перевірки та не заперечується позивачем.
Отже, наведений вище пункт 6.3 Положення №340 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки транспортний засіб позивача на момент перевірки був обладнаний тахографом. Тому, на підтвердження дотримання Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій повинен був пред'явити до перевірки особисту картку водія (для цифрового тахографа).
Суд зазначає, що здійснення перевірки дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом №340, було обов'язком відповідача згідно підпункту 1 пункту 5 цього Наказу. Така перевірка відповідачем була проведена з урахуванням того, що автомобіль був обладнаний тахографом, за зафіксовано в акті перевірки невикористання водієм особистої картки водія та відсутність роздруківки роботи тахографа, що є порушенням приписів пункту 3.3 Інструкції №385.
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що положенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тахокарти (особистої картки водія - для цифрового тахографа) або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією №385 та Положенням №340.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд доходить до висновку, що за відсутності документів, зокрема у даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, як здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.
Разом з тим, доводи позивача стосовно того, що встановлення тахографу та наявність у водія роздрукованої картки водія є обов'язковими лише під час здійснення міжнародних перевезень, суд розцінює, як необґрунтовані, оскільки дія Інструкції №385 поширюється на усіх суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
З огляду на викладені обставини та норми права, суд дійшов до висновку, що позивачем допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а, отже, оскаржувана постанова за №317599 від 03.02.2022 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином доведено правомірність свого рішення, тоді як позивачем не доведено своєї правової позиції та не спростовано доводи відповідача, а тому суд доходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статі 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Оскільки, суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, рішення у справі приймається після виходу судді з відпустки.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДНІПРО-ТРЕЙД» до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті Придніпроське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Розподіл судових витрат - не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України.
Суддя О.В. Маковська