14 листопада 2022 року Справа № 160/13698/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України і має право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» , яка йому не була нарахована і виплачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року відкрито провадження у справі №160/13698/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
28.10.2022 від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.
Виплати щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» здійснюється за рахунок бюджетного фінансування. Украерорух згідно свого Статуту є державним комерційним підприємством, яке не отримує жодного фінансування з державного бюджету, а джерело отримання доходу - це надходження за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування. Відповідно до наказу Украероруху від 01.03.2022 №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану» на підприємстві запроваджено з 01.03.2022 режим простою до відповідного рішення.
Міністерством інфраструктури України відповідно до п. 2-1 постанови №168 не визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди.
Відповідач також вважає, що щомісячна додаткова винагорода відповідно до постанови №168 не є грошовим забезпеченням військовослужбовців, виходячи з абз. 2 п. 1 постанови №168, не передбачена Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 і не здійснюється у порядку, встановленому постановою КМУ від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».
Від позивача 08.11.2022 до суду надійшли пояснення у справі.
Позивач зазначає, що в особливий період підрозділи Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (які входять до складу ДП обслуговування повітряного руху України відповідно до п. 1 Положення про Об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженого постановою КМУ від 19.07.1999 №1281) оперативно підпорядковуються начальнику Генерального штабу -Головнокомандувачу Збройних Сил України. З метою організації та здійснення управління і взаємодії за рішенням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, за потреби, на пункти управління Збройних Сил України прибувають представники підрозділів ОЦВС (абз. 1, 2 п. 1 Положення про особливості діяльності підрозділів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в особливий період, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 29.01.2015 №22).
На переконання позивача відповідач має достатній обсяг прав та повноважень для звернення до профільного відомства для виділення бюджетних коштів на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що відрядженні до підприємства для проходження військової служби.
Позивач посилається на п. 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, яким передбачено, що грошове забезпечення включає щомісячні додаткові види грошового забезпечення, до яких належать, зокрема, доплати.
Позивач також звертає увагу, що грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, складається не виключно з тих категорій, що визначені положеннями постанови КМУ від 07.02.2001 №104.
Міністерство оборони України у визначений судом термін пояснення на позовну заяву не надало, про розгляд справи було повідомлено належним чином, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 про доставку ухвали суду від 12.09.2022 до електронного кабінету третьої особи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_1 .
Між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Харківського національного університету Повітряних Сил і ОСОБА_1 31.10.2018 був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу.
Відповідно до копії витягу із наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 02.11.2021 №543, відповідно до п. 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України майора ОСОБА_1 , штурмана загону авіаційного загону пошуково-рятувального забезпечення транспортної авіаційної ескадрильї 203 навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету Повітряних Сил, за його згодою, звільнено від займаної посади та відряджено до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідну посаду.
Дніпровським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України позивачу була видана довідка №23.3-05/83/07/22 від 12.08.2021 про те, що майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
24.02.2022 відбулася військова агресія російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 на 30 діб. Дію воєнного стану було продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259, від 17.05.2022 №341/2022 та від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до п. 1 якої, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 5 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
На час звернення позивача з позовом постанова набула змін і абз. 1 п. 1 (в редакції від 19.07.2022) був викладений наступним чином:
«Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
Відповідно до розрахункових листів позивача за лютий-липень 2022, який обіймає посаду інженера з управління використання повітряного простору 2 категорії (офіцер бойового управління) додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 йому не нараховувалась.
У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що зі сторони відповідача має місце протиправна бездіяльність, якою обмежуються права позивача на отримання додаткової винагороди, виплата якої передбачена військовослужбовцям Збройних Сил України.
При вирішені спору суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-XII).
За ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII.).
Згідно ст. 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Як зазначено вище, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого не одноразово було продовжено. Так, згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. за № 168 було прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби) , а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року (п. 5 Постанови №168).
В подальшому до вказаної постанови Кабінетом Міністрів України були внесені зміни.
На переконання позивача, оскільки він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі, то останнім повинна здійснюватися виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.
Такі твердження позивача суд визнає безпідставними і необґрунтованими зважаючи на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» передбачає виплату щомісячної додаткової винагороди за певних обставин.
Перш за все постановою визначено чіткий перелік осіб, яким може бути виплачена щомісячна додаткова винагорода і цей перелік не передбачає її виплату військовослужбовцям, які перебувають на службі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України.
Тобто, дія постанови №168 на працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не розповсюджується.
Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» та затверджено Положення про об'єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.
Відповідно до п. 4 цієї постанови грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. N104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
В той же час п. 1 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.
Тобто, інші виплати (надбавки, доплати та винагороди), що встановлюються військовослужбовцям, відрядженим до державних органів не здійснюються.
За вимогами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона