03 листопада 2022 року Справа № 160/10944/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняБороди І.В.
за участі:
представника позивача представника відповідачаЗахарова С.К. Зайцевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2019 року №269979/1-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 206 719,09; від 26.04.2019 року №26998/1-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 445 991,15 грн.; від 26.04.2019 року №269980/1-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 462 068,61 грн. та від 27.05.2019 року №269979-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 90 422,02 грн.; від 27.05.2019 року №269980-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 202 115,49 грн.; від 27.05.2019 року №269981-5353-0461 (форма «Ф») на загальну суму 195 082,77 грн.;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначила, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням встановленої Податковим кодексом України процедури, а саме: без проведення податкової перевірки; поза межами встановленого статтею 102 ПК України строку давності; складені не за тією формою, що мали складатися; не містять інформації щодо того, за які саме земельні ділянки та за який період ними нараховано грошові зобов'язання позивачеві, а також без надання до них відповідних розрахунків цих зобов'язань, які не направлялись на адресу платника податків.
Крім того, відповідач при нарахуванні орендної плати за 2018-2019 роки не врахував, що договори оренди земельних ділянок, що перебували у користуванні позивача, є припиненими з 25 квітня 2018 року, на новий строк вони не переукладались. Більш того, нерухоме майно, що розташовується на цих земельних ділянках, та належало позивачеві, було відчужене останнім 16 вересня 2019 року на користь ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування. Також позивач наполягав на тому, що впродовж 2016-2018 років нею подавались декларації з орендної плати та належним чином сплачувались передбачені договорами суми.
Також, позивач вважає, що відповідач поза межами наданих йому повноважень самостійно визначив розмір нормативно-грошової оцінки за 2016-2018 роки, хоча відповідний розмір орендної плати був погоджений сторонами відповідно до укладених з міською радою договорів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року адміністративну справу №160/10944/20 передано на розгляд судді Туровій О.М.
28 вересня 2020 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
27 жовтня 2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву вх.№69624/20, в якому відповідач не визнав пред'явлений позов та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в порядку та з дотриманням приписів чинного податкового законодавства України, зокрема, відповідно до ст.ст. 287, 288 та 289 ПК України та з урахуванням рішень Дніпропетровської міської ради, якими встановлено ставки орендної плати за користування земельними ділянками та затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська.
Крім того, представник відповідача зауважував, що позивачем подавалися податкові декларації з орендної плати за землю з фізичних осіб, в яких було невірно зазначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що перебували в користуванні у позивача, а тому, відповідно, невірно розраховано річні суми орендної плати за користування ними. Водночас, контролюючим органом було отримано від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформацію щодо вірного розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебували в користуванні у позивача, на підставі якої і здійснено відповідні нарахування грошових зобов'язань з орендної плати за 2016-2019 роки.
18 листопада 2020 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив вх.№76432/20, в якій останній виклав позицію аналогічну висловленій у позовній заяві та додатково зазначав, що контролюючий орган фактично змінив умови договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та Дніпропетровською міською радою, в частині збільшення розміру орендної плати, що є порушенням чинного законодавства та умов цих договорів. Стверджуючи про невірне визначення ОСОБА_1 розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідач дійшов таких висновків у непередбачений законом спосіб, без проведення відповідної перевірки та без урахування того, що строк дії цих договорів оренди скінчився 25.04.2018 та не поновлювався. При цьому, розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебували в користуванні у позивача, визначено відповідачем за даними, які отримані ним незаконно, на підставі інформації, що надана не у формі Витягу або довідки, а у формі листа, який не містить беззаперечних відомостей про те, що вони стосуються саме земельних ділянок, що перебували у користуванні позивача (в листі не вказано кадастрових номерів земельних ділянок).
19 січня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2021 представником відповідача було надано витребуваний судом детальний розрахунок грошових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а також додаткові письмові пояснення по справі вх.№3941/21.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021, адміністративний позов задоволено частково та вирішено:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №269979-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 30223,63 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №269980-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 67556,67 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року №269981-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 65206,56 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 1051,00грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та постановлено:
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №160/10944/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а також в частині розподілу судових витрат скасувати.
Справу №160/10944/20 направити в цій частині на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №160/10944/20 залишити без змін.
Як на підставу для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №160/10944/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а також в частині розподілу судових витрат, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій у даній справі не вжили заходів задля перевірки на підставі належних та допустимих доказів того, чи дійсно відомості, зазначені у листі Держгеокадастру від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 відповідають відомостям державного земельного кадастру шляхом витребування останніх за власною ініціативою від уповноваженого органу, оскільки у вказаному листі відсутні відповідні кадастрові номери земельних ділянок, а зазначена лише їх загальна площа та у листі відсутні відомості щодо цільового призначення (категорії земель, виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2022 року адміністративну справу №160/10944/20 передано на розгляд судді Олійнику В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року адміністративну справу №160/10944/20 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастровий номер: №1210100000:01:009:0076, №1210100000:01:009:0077, №1210100000:01:009:0078), які знаходились у користуванні громадянки ОСОБА_1 в період з 2016 по 2019 роки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року залучено до участі в адміністративній справі №160/10944/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/10944/20 на 30 днів.
25 серпня 2022 року від представника відповідача на електронну скриньку та адресу суду надійшли аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву вх.№10345/22ел та вх.№61838/22, в яких останній зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає, що адміністративний позов в частині повернення на новий розгляд до суду першої інстанції не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.286.1 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості з державного земельного кадастру надаються у формі:
- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
- викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
- копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
З огляду на вищевикладене, представник відповідача зазначив, що нарахування податкових зобов'язань ОСОБА_1 були здійснені на підставі листа Відділу у м.Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.05.2019 року №18-4-0.38-766/107-19 у якому дійсно не визначено кадастрових номерів земельних ділянок, однак у даному листі визначені адреси місцезнаходження та розмір земельних ділянок, які відповідають договорам оренди № № 5507, 5508, та 5509, укладеними між позивачем та Дніпровською міською радою.
Таким чином, виходячи із нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельних ділянок, контролюючим органом було визначено податкові зобов'язання, розрахунок яких здійснювався пропорційно часткам, які перебували у користуванні ОСОБА_1 :
за кадастровим номером земельної ділянки - 1210100000:01:009:0077, загальна площа - 0,0981 га (частка користування гр. ОСОБА_1 - 51.43 % або 0,0505 га);
за кадастровим номером земельної ділянки - 1210100000:01:009:0078, загальна площа - 0,1589 га (частка користування гр. ОСОБА_1 - 73,11 % або 0,1162 га).
Означене також підтверджується розрахунками, наданим контролюючим органом на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року (вх.№3941/21 від 19.01.2021), які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що під час винесення оскаржуваних ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган діяв на підставі та в межах повноважень визначених чинним законодавством.
20 вересня 2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання вх.№67887/22, в якому останній просив долучити до матеріалів адміністративної справи №160/10944/20 завірені належним чином копії витягів з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за податкові періоди 2016-2019 років.
04 жовтня 2022 року на виконання вимог ухвали суду від 01 вересня 2022 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов лист вх.№12266/22ел, в якому останній зазначив, що надання відомостей про нормативну грошову оцінку запитуваних земельних ділянок (кадастровий номер: №1210100000:01:009:0076, №1210100000:01:009:0077, №1210100000:01:009:0078) вбачається за можливе лише після їх внесення до Державного земельного кадастру з огляду на наступне.
Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється територіальними органами Держгеокадастру відповідно до затвердженої та введеної в дію технічної документації з нормативної грошової оцінки земель у встановленому законодавством порядку та відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу.
Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, водночас і Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки.
За інформацією відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в архіві відсутні будь-які сформовані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078.
Також зазначено, що відомості до Державного земельного кадастру, який запрацював з початку 2013 року, про земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078 не внесено.
З урахуванням вищевикладеного, представник Держгеокадастру зазначив, що для здійснення формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовується програмне забезпечення, в якому для розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок необхідний електронний файл, який містить всі семантичні та графічні відомості про земельну ділянку (обмінний файл).
28 жовтня 2022 року на електронну скриньку суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшли пояснення по справі вх.№13528/22ел, в яких останній зазначив, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
У відповідності до вимог встановлених формами 8, 9 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, а саме визначеною формою витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказаного вище Порядку, не встановлено можливості зазначення дати (року), на які необхідно визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Підсумовуючи, представник третьої особи зазначив, що нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачена можливість замовлення та складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на інші дати, ніж безпосередньо дати формування відповідного витягу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
У власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07 листопада 2002 року, згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3146 від 20 грудня 2001 року, зареєстрованого КП «Дніпропетровське МБТІ» 07 листопада 2002 року та записаного в реєстрову книгу №30НФ за реєстровим №1612-5, перебувала частина нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ.М-1 - частина будівлі гаража: приміщення №№1, 2, 6 загальною площею 228,3 кв.м; літ.Н-2 - адміністративно-побутовий корпус загальною площею 584,6 кв.м.
03 липня 2003 року між ОСОБА_1 (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено три договори оренди земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 03 липня 2003 року та зареєстровані в реєстрі за номерами:
- №5507, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору частку (51,43%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення гаража, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0077; грошова оцінка частки земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору: 290138,98 грн.; сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 43520,85 грн;
- №5508, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1144 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0076; грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору 625589,90 грн.; сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 93838,50 грн;
- №5509, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору частку (73,11%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1589 га (площа частки складає 0,1162 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення проїзду, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0078; грошова оцінка частки земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору 651520,01 грн.; сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 97728 грн.
В усіх указаних договорах зазначено, що земельні ділянки передаються на строк до 25 квітня 2018 року, після закінчення терміну договору його дія закінчується; розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
16 вересня 2019 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено два договори дарування, відповідно до яких дарувальник добровільно подарував, а обдаровуваний прийняв в дар частину нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ.М-1 - частина будівлі гаража: приміщення №№1,2,6 загальною площею 228,3 кв.м.; літ.Н-2 - адміністративно-побутовий корпус загальною площею 584,6 кв.м. Право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом №181259443 від 17 вересня 2019 року.
Судом також встановлено, що протягом 2016-2018 років ОСОБА_1 подавала податкові декларації з плати за землю (орендна плата), відповідно до яких декларувала грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за користування вищевказаними земельними ділянками за кадастровими номерами №1210100000:01:009:0076, №1210100000:01:009:0077 та №1210100000:01:009:0078 в наступних розмірах:
- за 2016 рік за земельну ділянку №1210100000:01:009:0076 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 3 834 167,34 грн. - 38 341,67 грн.; за земельну ділянку №1210100000:01:009:0077 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 1 760 231,37 грн. - 17 602,31 грн.; за земельну ділянку №1210100000:01:009:0078 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 3 894 495,14 грн. - 38 944,95 грн.;
- за 2017 рік за земельну ділянку №1210100000:01:009:0076 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 4 064 227,17 грн. - 40 642,27 грн.; за земельну ділянку №1210100000:01:009:0077 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 1 865 849,74 грн. - 18 658,50 грн.; земельну ділянку №1210100000:01:009:0078 - розмір річної орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки 4 128 174,80 грн. - 41 281,75 грн.;
- за 2018 рік за земельну ділянку №1210100000:01:009:0076 - розмір річної орендної плати 1% при нормативній грошовій оцінці одиниці площі земельної ділянки в 11 19,33 грн. - 12 805,13 грн.; за земельну ділянку №1210100000:01:009:0077 - розмір річної орендної плати 1% при нормативній грошовій оцінці одиниці площі земельної ділянки в 1 164,10 грн. - 5 878,70 грн.; за земельну ділянку №1210100000:01:009:0078 - розмір річної орендної плати 1% при нормативній грошовій оцінці одиниці площі земельної ділянки 1 119,33 грн. - 13 006,61 грн.
Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», нормативну грошову оцінку (далі - НГО) земель м. Дніпропетровська затверджено із базовою вартістю 1 кв.м. землі - 306,35 грн. (пункт 1.2) та введено її в дію з 1 січня 2016 року.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27 квітня 2016 року №5/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська" вирішено внести зміни до вказаного рішення, виклавши пункт 1.2 в такій редакції: «1.2. Нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартість 1 кв. м землі 306,35 грн., визначену станом на 1 січня 2013 року».
Листом від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 Відділ у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав інформацію про нормативну грошову оцінку (згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777), а саме:
- 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Артільна, 10 площею 0,0981 га у 2016 році становить - 4 692,16 грн., у 2017 році - 3 978,96 грн., станом на 01 липня 2018 року - 3 978,96 грн., станом на 01 січня 2019 року - 5 968,45 грн.;
- 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Артільна, 10 площею 0,1144 га у 2016 році становить - 4 468,73 грн., у 2017 році - 3 789,49 грн., станом на 01 липня 2018 року - 3 789,49 грн., станом на 01 січня 2019 року - 5 684,23 грн.;
- 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Артільна, 10 площею 0,1589 га у 2016 році становить - 4 558,10 грн., у 2017 році - 3 865,28 грн., станом на 01 липня 2018 року - 3 865,28 грн., станом на 01 січня 2019 року - 5 797,92 грн.
Вказаний лист доведено Дніпровською міською радою до відома Головного управління ДФС у Дніпропетровській області листом департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 21 травня 2019 року №12/14-142.
З урахуванням вищевказаних рішень Дніпровської міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» та інформації, наданої Дніпровською міською радою та Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ГУ ДПС прийнято наступні податкові повідомлення-рішення за платежем «Орендна плата з фізичних осіб»:
- від 26 квітня 2019 року №269979/1-5353-0461 у загальному розмірі 206 719,09 грн., з яких за 2016 рік - 71 086,22 грн., за 2017 рік - 60 281,24 грн., за 2018 рік - 75 351,63 грн.;
- від 26 квітня 2019 року №26998/1-5353-0461 у загальному розмірі 445 991,15 грн., з яких за 2016 рік - 153 366,81 грн., за 2017 рік - 130 055,30 грн., за 2018 рік - 162 569,04 грн.;
- від 26 квітня 2019 року №269980/1-5353-0461 у загальному розмірі 462 068,61 грн., з яких за 2016 рік - 158 895,37 грн., за 2017 рік - 134 743,66 грн., за 2018 рік - 168 429,58 грн.;
- від 27 травня 2019 року №269979-5353-0461 у загальному розмірі за 2019 рік - 90 422,02 грн.;
- від 27 травня 2019 року №269980-5353-0461 у загальному розмірі за 2019 рік - 202 115,49 грн.;
- від 27 травня 2019 року №269981-5353-0461 у загальному розмірі за 2019 рік - 195 082,77 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.
Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у даній справі спірним є донарахування позивачу орендної плати за земельні ділянки за період з 2016 року по 01 вересня 2019 року.
Впродовж 2016 року підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначав, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
З 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» 21 грудня 2016 року №1797-VIII, яким підпункт 288.5.1 викладено в такій редакції: «288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території»;
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII, який набрав чинності 01 січня 2018 року, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України викладено в наступній редакції: «288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 ПК України).
Пунктом 289.1 статті 289 ПК України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується НГО земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в даному випадку 3%), однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункт 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частина друга статті 18 Закону №1378-IV).
Відповідно до частини другої статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частина перша статті 23 Закону №1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону №1378-IV).
Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).
У постанові від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об'єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб'єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.
У постанові від 27 січня 2020 року (справа №804/886/18) Верховний Суд відхилив доводи платника податків про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке було прийняте на підставі листа Держгеокадастру, що не відповідає встановленій законом формі (витяг або довідка), з тих підстав, що чинне законодавство, зокрема підпункт 286.1 статті 286 ПК України, не встановлює певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13 травня 2021 року (справа №826/13362/17), від 18 листопада 2021 року (справа №160/7381/19).
Таким чином, суд зазначає, що базою для сплати та розрахунку плати за землю є нормативна грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення витягу як документа, в якому ця грошова оцінка відображена. Отримання витягу - це лише спосіб отримання (відображення) інформації про існуючу грошову оцінку землі. Саме по собі оформлення такої інформації листом, за умови, що відображені у ньому відомості відповідають даним державного земельного кадастру, не є свідченням протиправності здійсненого податковим органом нарахування.
Крім того, підпунктом 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючим органам, належить право отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону №3613-VI ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
З аналізу наведених норм права слідує, що уповноваженим законодавцем органом на надання ГУ ДПС відомостей про земельні ділянки, в тому числі, про дату і значення їх нормативної грошової оцінки, є саме Держгеокадастр.
Разом з тим, використання податковим органом для розрахунку податкового зобов'язання інших джерел інформації про нормативну грошову оцінку землі само по собі не створює передумови для протиправності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошові зобов'язання з плати за землю, якщо вони є достовірними та відповідають реальним показникам, які містяться у Державному земельному кадастрі.
У даній справі судами першої та другої інстанції було встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 (з урахуванням змін, внесених рішенням від 27 квітня 2016 року №5/7) було затверджено та введено в дію з 01 січня 2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м землі 306,35 грн., визначену станом на 01 січня 2013 року. Враховуючи ці обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку, що незалежно від умов договорів оренди спірних земельних ділянок, розмір орендної плати не може бути нижчим за 3% від НГО (за загальним правилом).
Водночас, в ході касаційного розгляду Верховним Судом у поставові від 13 липня 2022 року порушено питання чи дійсно відомості, зазначені у листі Держгеокадастру від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 відповідають відомостям державного земельного кадастру, що стало підставою для направлення адміністративної справи №160/10944/20 на новий розгляд в частині відмови у задоволенні позову, а також в частині розподілу судових витрат.
З метою з'ясування даних обставин, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року було витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок:
- за адресою: місто Дніпро, вул. Артільна, 10 кадастровий номер №1210100000:01:009:0076, площа 0,1144 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року №5508) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки;
- за адресою: місто Дніпро, вул. Артільна, 10 кадастровий номер №1210100000:01:009:0077, площа 0,0505 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року №5507) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки;
- за адресою: місто Дніпро, вул. Артільна, 10 кадастровий номер №1210100000:01:009:0078, площа 0,1162 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року №5509) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04 жовтня 2022 року було повідомлено, що в архіві відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відсутні будь-які сформовані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078.
Також зазначено, що відомості до Державного земельного кадастру, який запрацював з початку 2013 року, про земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078 не внесено, тому надання відомостей про нормативну грошову оцінку запитуваних земельних ділянок вбачається за можливе лише після їх внесення до Державного земельного кадастру.
Також суд враховує, що від представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшли пояснення щодо позову, в яких останній зазначив, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
У відповідності до вимог встановлених формами 8, 9 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, а саме визначеною формою витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказаного вище Порядку, не встановлено можливості зазначення дати (року), на які необхідно визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Підсумовуючи, представник третьої особи зазначив, що нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативної грошової оцінки земель, не передбачена можливість замовлення та складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на інші дати, ніж безпосередньо дати формування відповідного витягу.
Враховуючи надані відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про неможливість надання на цей час відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078, суд виходить з необхідності надати належну оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладеного, судом досліджено лист Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 та встановлено, що у останньому містяться відомості про нормативно грошову оцінку за 1 кв.м. земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1. площею 0,0981 га: у 2016 році - 4 692,16 грн. (Кф=2.5), 2017 році - 3 978,96 грн. (Кф=2.0), за 2018 рік станом на 01.07.2018 - 3 978,96 грн. (КФ=2.0) та за 2018 рік, станом на 01.01.2019 - 5 968,45 (Кф=3.0);
2. площею 0,1144 га: у 2016 році - 4 468,73 грн. (Кф=2.5), у 2017 році - 3 789,49 грн. (Кф=2), за 2018 рік станом на 01.07.2018 - 3789,49 грн. (КФ=2.0) та за 2018 рік, станом на 01.01.2019 - 5 684,23 (Кф=3.0);
3. площею 0,1589 га: у 2016 році - 4 558,10 грн. (Кф=2.5), 2017 році - 3 865,28 (Кф=2), за 2018 рік станом на 01.07.2018 - 3 865,28 грн. (КФ=2.0) та за 2018 рік, станом на 01.01.2019 - 5 797,92 (Кф=3.0).
Із матеріалів справи вбачається, що вказаний лист Держгеокадастру з інформацією про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок було доведено Дніпровською міською радою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області листом департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 22.05.2019 №12/14-142.
Дійсно, у вказаному листі відсутні відповідні кадастрові номери земельних ділянок та не містяться відомості щодо цільового призначення (категорії земель, виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), проте, суд звертає увагу на наступне.
03 липня 2003 року між ОСОБА_1 (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено три договори оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0077 та 1210100000:01:009:0078, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 03 липня 2003 року та за реєстровані в реєстрі за номерами 5507, 5508 та 5509.
Відповідно до договорів оренди вищевказаних земельних ділянок, ОСОБА_1 прийняла в оренду частку (51,43%) у користуванні земельною ділянкою (кадастровий 1210100000:01:009:0077) загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення гаража, прийняла земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:01:009:0076) площею 0,1144 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу та частку (73,11%) у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:01:009:0078) загальною площею 0,1589 га (площа частки складає 0,1162 га), що знаходиться за тією ж адресою, для фактичного розміщення проїзду.
Аналізуючи вищевказані документи, суд приходить до висновку, що інформація, зазначена у листі Держгеокадастру від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 відповідає іншим доказам, що містяться в матеріалах справи, зокрема договорам оренди вищевказаних земельних ділянок, та узгоджується між собою, так як з їх змісту вбачається, що адреси і площа земельних ділянок повністю співпадають з розміром площ земельних ділянок, частина яких орендувалася ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу при визначенні розмірів плати за користування земельними ділянками позивачем в період 2016-2019 років.
При цьому, суд також виходить з того, що скасувавши спірні податкові повідомлення-рішення відповідача, які є правильними за формою та змістом, лише з підстав того, що у листі Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17 травня 2019 року №18-4-0.38-766/107-19 не міститься досить повна інформація (відсутні відповідні кадастрові номери земельних ділянок та не містяться відомості щодо цільового призначення), але з вказаної інформації чітко зрозуміло, про які саме земельні ділянки йде мова, суд фактично, виходячи з формальних підстав, звільнить позивача від сплати за користування земельними ділянками, що ніяким чином не узгоджується з принципами та завданнями адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області такими, що не підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №160/10944/20 в частині задоволення позовних вимог залишено без змін постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року, але рішення судів першої та другої інстанції в частині розподілу судових витрат були скасовані, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судових витрат в розмірі 1051,00 грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривня нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати в розмірі 1051,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 14 листопада 2022 року.
Суддя В.М. Олійник