м. Вінниця
28 листопада 2022 р. справа № 120/8422/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
17.10.2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 29.01.2021 року отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказала, що при зверненні із заявою про призначення пенсії нею подана довідка про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, виданої Орхівським колективним промисловим підприємством "Дорожник", однак відповідач не врахував її при призначенні пенсії. Крім цього, відповідач не врахував до трудового стажу період роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року у зв'язку із відсутністю на печатці підприємства коду ЄДРПОУ.
На переконання позивача, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відтак, пенсійний орган безпідставно не врахував вищезазначений стаж роботи, а також довідку про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 24.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.11.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що з метою дотримання вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, було направлено запит №0200-0203-9/16871 від 12.03.2021 року щодо проведення акту зустрічної перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області. Відповіді щодо проведення акту перевірки заробітної плати не надходило.
Крім цього, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року у приватній компанії "Алекс" у зв'язку із відсутністю на печатці підприємства коду ЄДРПОУ. Пенсійним органом було направлено запит №0200-0203-6/15532 від 10.03.2021 року на підтвердження вказаного періоду роботи. Однак, підтверджуючих довідок про вказаний період роботи не надходило.
На переконання представника відповідача, відсутні законні підстави для зарахування періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року до стажу для призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 29.01.2021 року отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15.09.2022 року позивач звернулась до Барського відділення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про зарахування стажу роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року та довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року.
Листом від 17.10.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що на підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, було направлено запит №0200-0203-9/16871 від 12.03.2021 року щодо проведення акту зустрічної перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, однак відповіді щодо проведення акту перевірки заробітної плати не надходило. Також, направлено запит №0200-0203-6/15532 від 10.03.2021 року на підтвердження періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року. Однак, підтверджуючих довідок про вказаний період роботи не надходило.
Вказали, що пенсія позивачу призначена і виплачується у відповідності до чинного законодавства України.
Вважаючи, що при призначенні пенсії відповідач протиправно не врахував довідку про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року та період роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року у приватній компанії "Алекс" до страхового стажу, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
В силу положень статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні Управління пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, для підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, пенсійним органом направлено запит №0200-0203-9/16871 від 12.03.2021 року щодо проведення акту зустрічної перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, однак відповіді щодо проведення акту перевірки заробітної плати не надходило.
Суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань щодо призначення та перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подана позивачем довідка про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року за період з березня 1986 року по липень 1991 року, видана Орхівським колективним промисловим підприємством "Дорожник", містить усі необхідні відомості про розмір заробітної плати позивача у визначений в ній період, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не враховував таку довідку при призначенні пенсії.
Щодо не зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року у зв'язку із відсутністю на печатці підприємства коду ЄДРПОУ, суд зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Крім того, за правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що трудова книжка є основним документом який підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження стажу роботи у період з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 .
При цьому суд наголошує, що трудова книжка позивача досліджується в частині періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року, який вона просить зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Зі змісту трудової книжки вбачається, що позивач у період з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року працювала комірником у приватній компанії "Алекс".
При дослідженні вказаної трудової книжки судом з'ясовано, що графи щодо відомостей про роботу внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України.
Записи про вищевказані період роботи зроблені чітко, без виправлень з відтиском печаток підприємств.
На переконання суду, трудовою книжкою у повній мірі підтверджено періоди роботи позивача комірником з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року, у зарахуванні якого, відповідачем відмовлено.
При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в трудовій книжці позивача, матеріали справи не містять, а остання в судовому порядку недійсною не визнавалась.
Твердження представника відповідача про невідповідність записів трудової книжки, а саме відсутність коду ЄДРПОУ на печатці підприємства, не можуть бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивачу такого періоду, оскільки позивач не може нести відповідальність за роботодавця, в тому числі за неналежне заповнення трудової книжки.
Крім цього, доводи представника відповідача про те, що на підтвердження вказаного періоду роботи направлено запит №0200-0203-6/15532 від 10.03.2021 року, проте підтверджуючих довідок не надходило, суд оцінює критично і повторно зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань щодо призначення та перерахунку пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи позивача період роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суд зауважує, що предметом спору у даній адміністративній справі є саме протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування при призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 заробітної плати за період з березня 1986 року по липень 1991 року відповідно до довідки №10 від 11.06.2020 року та не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року, а не питання призначення пенсії, оскільки з 29.01.2021 року позивачу вже призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування при призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 заробітної плати за період з березня 1986 року по липень 1991 року відповідно до довідки №10 від 11.06.2020 року та не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 06.03.1996 року по 22.10.1999 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року, виданої Орхівським колективним промисловим підприємством "Дорожник".
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування при призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 заробітної плати за період з березня 1986 року по липень 1991 року відповідно до довідки №10 від 11.06.2020 року, виданої Орхівським колективним промисловим підприємством "Дорожник".
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 06.03.1996 року по 22.10.1999 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 06.03.1996 року по 22.10.1999 року та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату №10 від 11.06.2020 року, виданої Орхівським колективним промисловим підприємством "Дорожник" та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович