Справа № 761/24926/22
Провадження № 1-кс/761/13867/2022
16 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100100003202 від 05.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ №8047 належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчужувати, користуватись та розпоряджатися майном - автомобілем марки "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 .
Мотивуючи клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022100100003202 внесене до ЄРДР 05 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 листопада 2022 року приблизно о 13 годині 36 хвилин, навпроти будинку № 40 по вул. Січових стрільців у м. Києві, автомобілем "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 скоєно наїзд на пішохода малолітню ОСОБА_5 . Внаслідок наїзду, пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до НДСЛ "Охматдит".
Під час проведення огляду місця ДТП 04 листопада 2022 року, по вул. Січових стрільців, 40 у м. Києві, зафіксовано обстановку та сліди на місці пригоди, оглянуто транспортний засіб, після чого автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 був вподальшому тимчасово вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспорту, за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20-Б.
Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі марки "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 утворилися пошкодження.
Згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ № 8047, автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
05.11.2022 автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100100002849, про що слідчим винесена відповідна постанова.
Автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 , який був учасником дорожньо-транспортної пригоди та на якому збереглись сліди та пошкодження відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки «Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.».
Під час досудового розслідування є необхідність в пошуку та фіксації слідів та інших доказів, які можливо отримати тільки при накладені арешту на автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України «Заборона на використання, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.».
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. У клопотанні просить його розгляд здійснити без участі прокурора.
Власник майна у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання. Заяв, клопотань не надійшло.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 від 05.11.2022 транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100100003202 від 05.11.2022.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає доводи прокурора щодо арешту майна із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися є обгрунтованими, оскільки транспортний засід зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, тобто є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Наслідки арешту майна для його власника та володільця, розумність та співрозмірність обмеження права власності (володіння) є завданням кримінального провадження. Слідчим суддею враховано той факт, що в даний час наявна загроза зміни або знищення транспортних засобів, його окремих складових частин, втрати слідової інформації, що в подальшому призведе до неможливості проведення експертиз та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
На думку слідчого судді, обставини кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення речових доказів у кримінальному проваджені.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ №8047 належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити відчужувати, користуватись та розпоряджатися майном - автомобілем марки "Lexus LS 500" д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1