Справа № 761/26349/22
Провадження № 1-кс/761/14681/2022
26 листопада 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2.,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3.,
прокурора ОСОБА_4.,
захисника ОСОБА_5.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4.,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 25.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100100003450
установив:
26.11.2022 слідчий слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4., у кримінальному провадженні № 12022100100003450, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003450 від 25.11.2022.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.11.2022, приблизно о 16 год. 35 хв., більш точний час у ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, маючи прямий умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна (вчинення крадіжки), в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України №757/2022 від 07 листопада 2022 року, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину "Сільпо", що за адресою: місто Київ, вул. Олеся Гончара, 96, помітив торгівельні стелажі на яких розміщені товари, що належать ТОВ "Сільпо-Фуд" (код ЄДРПОУ 40720198), куди й вирішив підійти з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу.
Так, перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого за адресою: місто Київ, вул. Олеся Гончара, 96, ОСОБА_1 , почав ходити між торгових стелажів, де звернув свою увагу на наступні товари: бренді «Старий Кахеті» 7 років, сендвіч гречаний крафт з тунцем та слойку крафт з індичкою і сиром фета, які і обрав об'єктами свого злочинного умислу.
У подальшому, ОСОБА_1 , діючи умисно й таємно, з корисливих мотивів, будучи достовірно впевненим у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, 25.11.2022, приблизно 16 год. 39 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», розташованого за адресою: місто Київ, вул. Олеся Гончара, 96, разом з невстановленою слідством особою, який не був обізнаний про дійсні наміри ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу взяв (викрав) з торгівельного стелажу з алкогольними напоями бренді «Старий Кахеті» витримкою 7 років, об'ємом 0,5 л., вартістю 312 гривень без ПДВ, з якого зірвав запобіжну пломбу та передавши вказану пляшку невстановленій слідством особі, останній поклав її до рюкзаку, який був одягнений на ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», розташованого за адресою: місто Київ, вул. Олеся Гончара, 96, разом з невстановленою слідством особою, який не був обізнаний про дійсні наміри ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу взяв (викрав) з іншого торгівельного стелажу сендвіч гречаний крафт з тунцем, вагою 265г., у кількості 2 шт., загальною вартістю 85 гривень без ПДВ та слойку крафт з індичкою і сиром фета, вагою 200г., у кількості 2 шт., загальною вартістю 64 гривні без ПДВ, а всього викраденого майна, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, на загальну суму 461 гривня без ПДВ, сховавши в подальшому вказаний товар до свого рюкзаку та до своєї шапки.
Після чого, ОСОБА_1 , разом з викраденим майном, не розрахувавшись за зазначений товар, пройшов повз лінію кас та контрольні рамки, та направився до виходу з магазину, виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки в подальшому, ОСОБА_1 було викрито та зупинено співробітником магазину.
25.11.2022 ОСОБА_1 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
26.11.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: вилученими речовими доказами, протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутніми під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваного не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.
У судовому засіданні було встановлено, що у провадженні СВ ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження за № 12022100100003450, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2022, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25.11.2022 ОСОБА_1 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
26.11.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: вилученими речовими доказами, протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» («Case of Ferrazzini v. Italy» № 44759/98 від 12.07.2001) не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, № 12718/87, від 12.12.1991, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.
Крім того, слідчий суддя погоджується з позицією сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, у зв'язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити підозрюваному ОСОБА_1 , розмір застави, у співідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 4, 5 ст. 115 та ч. 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 терміном 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2023 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 січня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_2