Справа № 296/8112/22
1-кп/296/858/22
Вирок
Іменем України
29 листопада 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022060400002010 від 29.09.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 27.11.2019 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначено покарання даним вироком і вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 12.11.2018, до відбуття визначено покарання у виді 2 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України разом з угодою про визнання винуватості, відповідно до якої встановлено, що 13.09.2022 близько 19 години 45 хвилин ОСОБА_5 перебував у приміщенні аптеки «Бажаємо Здоров?я», що за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 95, де на полиці біля каси помітив мобільний телефон у корпусі зеленого кольору, що належить раніше незнайомій ОСОБА_4 .
У цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, що належить ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, перебуваючи у приміщенні вищевказаної аптеки, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, умисно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон марки «Redmi9T» у корпусі зеленого кольору, вартістю 4923 гривні 25 копійок.
У подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 4923 гривні 25 копійок.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України надійшов до Корольовського районного суду м. Житомира разом з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 16 листопада 2022 року під час досудового розслідування між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060400002010 від 29.09.2022, ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, які викладені в повідомленні про підозру та в угоді, зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в судовому провадженні.
Угодою визначено узгоджене покарання із урахуванням положень ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Сторонами враховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, ОСОБА_5 на спеціальних обліках не перебуває, наявність обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, з врахуванням чого сторони узгодили покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні сторонам угоди.
Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду та просив суд її затвердити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечила щодо затвердження вказаної угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Зазначив, що вірно розуміє зміст обвинувачення, яке йому пред'явлено, і визнає себе винуватим саме у тих діях, що викладені в угоді про визнання винуватості.
Сторони угоди підтвердили суду, що угода про визнання винуватості ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити, призначивши узгоджену в ній міру покарання.
Судом з'ясовано, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Зі змісту угоди про визнання винуватості від 16 листопада 2022 року вбачається, що вона відповідає вимогам, встановленим в ст. 471 КПК України.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно; умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави 1887 грн 70 коп витрат на залучення експертів під час проведення судово-товарознавчої експертизи.
Питання стосовно речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт на майно не накладався.
Підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373-375, 394, 468, 472-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 16 листопада 2022 року про визнання винуватості між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Redmi9T» у корпусі зеленого кольору - повернути ОСОБА_4 ; DVD-диск з записами з камер відеоспостереження аптеки «Бажаємо Здоров?я» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, прокурором - виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1