справа № 274/5971/22
провадження №3/0274/2965/22
25.11.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції (м. Бердичів) ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Ісківці Лубенського району Полтавської області, громадянку України, яка заміжня, має двоє неповнолітніх дітей, працює кухарем в військовій частині НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
11.10.2022 близько 16:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , 2013 року народження, ОСОБА_3 , 2015 року народження, так як не забезпечила належних умов життя, а саме допустила антисанітарний стан будинку, в якому проживають діти.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На виклик в судове засідання ОСОБА_1 не зявилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення. Про причину неявки не сповістила. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України "Про охорону дитинства".
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2022 серії ВАВ № 504752; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.10.2022; світлинами із зображенням помешкання, в якому проживають діти.
Суд виключає з протоколу посилання на те, що за місцем проживання дітей продукти харчування були в обмеженій кількості, оскільки матеріалами справи дані обставини не підтверджені.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей.
Обставин, що пом'якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого порушення, особу винного, яка працює, до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків притягається вперше, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та накладає на неї стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2022 році - 2481 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 27, ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/21081100 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485 Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунку (IBAN): UA 478999980313030106000006825 Код класифікації доходів бюджету: 21081100 Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 грн. 20 коп.
Реквізити для сплатии судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю.П. Базюк