Справа № 169/272/19
Провадження № 1-кп/169/7/22
29 листопада 2022 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 185 КК України, з угодою про примирення
18 лютого 2019 року ОСОБА_5 із поля, що поблизу с. Замости Турійського району Волинської області в урочищі «Капітулка», та яке перебуває в оренді ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу з корисливих мотивів, використовуючи кінну підводу, якою приїхав на вищевказане поле, таємно викрав належний потерпілому курячий послід загальною вагою 2 тонни, вартістю 300 гривень за 1 тонну, на загальну суму 600 гривень, чим завдав останньому майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 24 лютого 2019 року ОСОБА_5 із поля, що поблизу с. Замости Турійського району Волинської області в урочищі «Капітулка», та яке перебуває в оренді ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу з корисливих мотивів, використовуючи кінну підводу, якою приїхав на вищевказане поле, таємно повторно викрав належний потерпілому курячий послід загальною вагою 2 тонни, вартістю 300 гривень за 1 тонну, на загальну суму 600 гривень, чим завдав останньому майнову шкоду на вказану суму.
Такі дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за частиною другою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 20 березня 2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною другою статті 185 КК України.
Слідчим 20 березня 2019 року складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , який тоді ж затверджено прокурором та надіслано до суду.
20 березня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні на підставі статей 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення, за змістом якої підозрюваний ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 185 КК України, визнає повністю і щиро розкаюється у вчиненому; завдана потерпілому кримінальними правопорушеннями майнова шкода повністю відшкодована; сторони узгодили, що покарання підозрюваному ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, призначається у виді арешту на строк один місяць, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, - у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців. На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначається остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців зі звільненням його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням і покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених статтею 76 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 погоджується з такими видом і мірою покарання. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 просили затвердити укладену між ними угоду про примирення.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 угоди про примирення.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена з таких мотивів.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Частиною п'ятою статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як установив суд, що правову кваліфікацію кримінальних правопорушень органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, завдану злочином потерпілому майнову шкоду повністю відшкодовано і будь-яких претензій майнового чи морального характеру потерпілий до обвинуваченого немає, узгоджена сторонами міра покарання у виді арешту на строк один місяць та у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців передбачені відповідно санкціями частини першої статті 185 КК України та частини другої статті 185 КК України. Передбачено частиною першою статті 70 КК України й призначення за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців зі звільненням його на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону й інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини п'ятої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені частиною першою статті 473 КПК України, характер обвинувачень, щодо кожного з яких він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Під час підготовчого судового засідання з'ясовано у потерпілого ОСОБА_4 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені частиною першою статті 473 КПК України.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що ОСОБА_5 не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечували у підготовчому судовому засіданні і сторони угоди.
Умови вказаної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень є правильною і підпадає під категорію кримінальних правопорушень, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про примирення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та про наявністьпередбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 314, 370, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 20 березня 2019 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 185 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання:
- за частиною першою статті 185 КК України - у виді арешту на строк один місяць;
- за частиною другою статті 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців.
На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік п'ять місяців.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази, а саме гужову підводу (кінь та віз), які передані на зберігання ОСОБА_5 , -залишити у користуванні останнього.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий