Справа 165/2676/22
Провадження 3/165/1114/22
09 листопада 2022 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р. при підготовці до розгляду матеріалів справи, що надійшли з ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №736096 від 22.09.2022 зазначено, що 22 вересня 2022 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у під'їзді будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою, наносив удари рукою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що конфлікт виник у зв'язку з неналежною поведінкою неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Зазначив, що не вчиняв дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 . Просив закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення.
Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, вважаю, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з такого.
Дослідивши документи, додані до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу, письмові пояснення, приходжу до висновку, що такі докази не підтверджують причетності ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій, зазначених в складеному стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших достовірних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було допущено порушення ст.173 КУпАП, матеріали справи не містять і під час судового розгляду справи, таких не здобуто.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. ст.247 ч.1, 284 КУпАП,-
постановив:
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП провадженням закрити.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук