Справа № 446/1283/21
08.11.2022 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю:
прокурора
ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та житель АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово непрацюючий, раніше не судимий
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, -
встановив :
ОСОБА_4 02 лютого 2021 року о 06.52 год., керуючи автомобілем «ГАЗ 3110» н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполучення «Львів-Луцьк» по вул. Львівська у м. Кам'янка-Бузька в напрямку м.Луцьк, здійснив наїзд на ОСОБА_5 , яка переходила дорогу зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля поза межами пішохідного переходу, із-за від'їжджаючого із зупинки громадського транспорту маршрутного автобуса, що рухався в напрямку м. Львів. Внаслідок вказаного ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку легкого ступеня, травматичного міжпівкульного та локального крововиливу справа, забоїв, саден голови, зламу лонної та сідничної кісток справа без зміщення кісткових фрагментів з переходом на праву кульшову западину, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров» я. В цей же час, ОСОБА_4 , нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, оскільки потерпіла втратила свідомість та отримані тілесні ушкодження, усвідомлюючи, що внаслідок отриманих травм, життя ОСОБА_5 перебуває під загрозою, оскільки остання внаслідок безпорадного стану та отриманих тілесних ушкоджень не могла самостійно підвестись, рухатись, а відповідно і вжити заходів до самозбереження, поставивши потерпілу в небезпечний для її життя стан, 02.02.2021 о 06 год. 54 хв., перебуваючи на автодорозі сполучення «Львів-Луцьк» по вул. Львівська у м. Кам'янка-Бузька та маючи змогу надати їй допомогу, таку допомогу не надав, карету швидкої медичної допомоги не викликав, покинув потерпілу лежати на проїжджій частині дороги, а сам в свою чергу на вказаному транспортному засобі залишив місце події.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд приймає рішення за клопотанням прокурора ОСОБА_7 про скорочений судовий розгляд, так як учасники судового провадження вважають, що обставини справи доведені наявними у справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду і ніким не оспорюються.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд також роз'яснив, що при розгляді судової справи в скороченому провадженні сторони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 135 КК України визнав повністю, підтвердивши вищевказані обставини.
В скоєному розкаюється, просить суд суворо не карати.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 просила задовольнити цивільний позов, зазначила, що матеріальну шкоду обвинувачений ОСОБА_4 їй відшкодував, просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 70 000 грн., щодо міри покарання поклалась на розсуд суду.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, підтверджується також матеріалами зібраними під час досудового розслідування справи, які не були об'єктом дослідження і учасники процесу не вважають за доцільне їх досліджувати, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій учасниками процесу не оспорюються.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, як у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, - є вірною.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбаченою ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання судом враховуються всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності не притягувався, на спеціальних обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся в скоєному злочині.
З урахуванням вищенаведеного, думки потерпілої , представника потерпілої щодо міри покарання, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого буде призначення покарання в межах санкції ч.1 ст.135 КК України з застосуванням ст.75 КК України та покладенням на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
По справі потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди у сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав частково.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди ", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Відповідно до п. 9 вищезазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд зазначає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, можуть бути задоволені з урахуванням ступеню вини обвинуваченого у заподіянні шкоди, характеру та обсягу душевних страждань потерпілої, їх тривалості, вимушеності змін в житті, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я, нормалізації психологічного стану.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, виходячи з характеру спричиненого їй морального страждання, яку вона пережила внаслідок протиправних дій обвинуваченого.
Судові витрати по справі складають витрати на проведення експертних досліджень в сумі 4985 гривень 20 копійок, і дані витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Даних про застосування по справі заходів забезпечення кримінального провадження суду не представлено, а тому підстав для прийняття рішення щодо таких заходів у суду не має.
Долю речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
засудив :
визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 завдану моральну шкоду в сумі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 4985 грн. 20 коп. (чотири тисячі вісімдесят п'ять гривень двадцять копійок).
Речовий доказ - автомобіль «ГАЗ 3110», державний номер НОМЕР_1 повернути власнику КНП «Кам'янка-Бузька ЦРЛ». Оптичний диск «Verbatim DVD-R» з написом «АЗС «ВМ 12.06.2020» з відео файлом під назвою «Ofice_public_ch2_20210202065234_20210202065712» залишити у матеріалах справи.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 23 лютого 2021 року на автомобіль «ГАЗ 3110», державний номер НОМЕР_1 , власником якого є КНП «Кам'янка-Бузька ЦРЛ» - скасувати.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1