Справа № 462/6180/22
іменем України
29 листопада 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., за участю представника неповнолітнього - Музички В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив :
ОСОБА_1 29.10.2022 року о 22 год. 00 хв. у м. Львові на вул Курмановича, 1 А керував транспортним засобом BMW 316i , номерний знак НОМЕР_1 із несправним вимкненим ближнім світлом фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.6 «б» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 29.10.2022 року о 22 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Курмановича 1 А керував транспортним засобом BMW 316i, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, просив суворо не карати.
Оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Згідно із п. 31.6 «б» ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що стверджується протоколом серії ААД № 237149 від 29.10.2022, відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, а такожадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом за відсутності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що підтверджується протоколом серії ААД № 237148 від 29.10.2022 року, відеозаписами із нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Як вбачається з матеріалів справи, на час вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 був неповнолітньою особою. У відповідності до ст. 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн. 20 коп.
Із врахуванням наведеного, з правопорушника слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Іванюк І.Д.