Справа № 444/2653/22
Провадження № 3/444/1359/2022
29 листопада 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисника Васечко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився, проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 09.08.2018 р. ТСЦ 4641, не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт не встановлено, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
23.10.2022 р. о 03.10 год., інспектором СРПП ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області Матвіїв О.А., складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 172874, відносно ОСОБА_1 , якому ставиться до вини те, що він 23.10.2022 р. о 03 год., керував автомобілем марки Ауді А6 р.н.з. НОМЕР_2 в с. Кулява по вул. Центральній Львівського району Львівської області з явними ознаками алкогольного сп"яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст. 130 ч. 1 КпАП України.
ОСОБА_1 в суді вину у вчиненому не визнав та пояснив наступне. Так, дійсно у вказаний день та час він керував вказаним транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Жодної причини зупинки йому не пояснювали, лише зазначили, що він керує т/з в межах комендантської години. Він надав для перевірки поліцейським всі необхідні документи та пояснив свої дії необхідністю у зв"язку із сімейними обставинами. В подальшому між ним та працівниками поліції виникла суперечка, у зв"язку із тим, що останні не хотіли його просто так відпускати з місця події, а на законних підставах притягнути його до відповідальності не могли. Через деякий час один з працівників поліції почав запитувати у нього чи вживав він спиртні напої, на що він ствердно відповів, що не вживав. В подальшому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки. Від даної пропозиції він відмовився, оскільки через конфлікт який виник між ним та працівниками поліції мав недовіру до останніх. Після цього, йому було запропоновано пройти аналогічне обстеження в медзакладі. Він на дану пропозизію не відмовлявся, а пояснив, що має подумати та порадитися як вчиняти правильно, оскільки не має відповідних знань, в ході чого працівник поліції прокоментував його відповідь як таку, що він розцінює це як відмову від проходження освідчення в медзакладі. Відразу ж після цього, через декілька хвилин, він порадившись з знайомим юристом відповів працівникам поліції, що згоден пройти освідчення в медзакладі. Однак в цьому йому було відмовлено, та пояснили, що для них достатньо доказів його вини. В подальшому один з працівників поліції підійшовши до нього пояснив, що вони забирають його права на час розгляду справи в суді та залишивши його поїхали. Додатково пояснив, що жодних документів при ньому працівники поліції не складали, не роз"яснювали йому його права, не пропонували тимчасовий дозвіл на право керування т/з, відповідно він не відмовлявся від підпису протоколу, від надання пояснень в протоколі, від отримання копії самого протоколу та відповідно і отримання тимчасового дозволу на право керування т/з. Пояснив, що вся подія з моменту його зупинки поліцейськими і до того моменту як вони поїхали тривала біля 35-40 хвилин, однак відеозапис наданий працівниками поліції є неповним та містить загалом до 4 хвилин запису, що не відображає усієї події.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Васечко Ю.А. просив провадженя у справі закрити у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»), а безпідставна зупинка автомобіля є незаконною. Однак з протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів даної справи, зокрема відеозапису, не вбачається, якою з підстав, передбачених ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» керувалися працівники поліції, здійснюючи зупинку транспортного засобу марки «Audi А6». З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу марки «Audi А6» поліцейським не зазначено, то сама зупинка автомобіля та наступні дії працівників поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». В матеріалах справи відсутні докази порушення водієм ПДР України, тобто відсутні докази наявності причин для зупинки транспортного засобу. Зазначає, оскільки із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, вказує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний диск з відеофайлами, проте у протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не зазначення таких даних не дає можливості встановити, що відеозапис на камеру щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Надані працівниками поліції відеозаписи не відповідають положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція №1026). Так, відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. На відомчому рівні регулюють питання використання патрульними нагрудних відеореєстраторів наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (далі - Інструкція №100) та наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних». У відповідності до п. 3.3 Інструкції №100 нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневій перевірці; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно (п. 3.5 Інструкції №100). Таким чином, зазначає, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи. Однак, відеозапис № NOR_000000_000000_20221023024841_AAA_N, не відображає моменту безпосереднього контакту працівника поліції із ОСОБА_1 одразу після зупинки автомобіля. З огляду на це, існують обґрунтовані сумніви, щодо того хто був водієм транспортного засобу марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_2 , та підставність складання протоколу. Також вказує, що матеріали справи містять два відеозаписи, запис на одному з яких розпочинається о 02:48 год., на іншому о 03:09 год., що свідчить про не безперервність відеозйомки процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що є суттєвим порушенням вимог КУпАП. Відтак, відео не відображає повний хід спілкування водія з поліцейськими, не відображає повного фіксування процедури складання протоколу відносно ОСОБА_1 , що надавало б можливість повно та об'єктивно дослідити обставини проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення принципу безперервності відеозйомки, а зазначений відеозапис не є цілісним (повним).
Крім цього зазначає, що як вбачається із відеозапису, працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння приладом Alcodrager, на що останній не погодився. Однак, всупереч вимогам КУпАП, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, в найближчому медичному закладі. А відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, згідно вказаної норми закону, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп'яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров'я і не в будь якому, а в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. З наявних відеозаписів не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Окрім цього зазначає, що працівниками поліції порушено вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП, у відповідності до якої при складенні протоколу особі, яка присягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №172874, а також у відеозаписі не відображено, що працівниками поліції у належний спосіб роз'яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності та правові наслідки складання протоколу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу належить закрити з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова такої особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з тим судом не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, в обґрунтування своїх доводів про доведеність вини працівниками поліції суду надано протокол про адміністративне правопорушення, диск із записом з місця події, акт огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння.
Жодних інших доказів суду не надано.
З протоколу ААБ № 172874 вбачається, що складання такого розпочато о 3 год. 10 хв., час вчинення правопорушення - 03 год. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення, підписувати протокол та отримувати тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Вказаний протокол складався у відсутності свідків.
З акт огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що такий огляд не проводився у зв"язку з відмовою ОСОБА_1 від такого. Свідки не залучалися. Підпис ОСОБА_1 в даному огляді відсутній.
З направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння вбачається, що від такого ОСОБА_1 відмовився, однак знову ж таки в даному направленні відсутні підписи свідків чи самого ОСОБА_1 .
Разом з тим із дослідженого в судовому засіданні СД диску вбачається, що на такому знаходиться два відеофайли, перший розпочато о 2:48 год. тривалістю 1 хв. 05 сек., другий розпочато о 3:10 год тривалістю 2 хв. 36 сек.
На першому відеофайлі зафіксовано сам момент зупинки автомобіля Ауді А6 р.н.з. НОМЕР_2 , і більше жодної інформації.
На другому ж зафіксовано момент пропозиції поліцейського до ОСОБА_1 пройти освідченя на місці з використанням спецзасобу, на що останній відмовився. В подальшому працівником поліції неодноразово пропонується ОСОБА_1 пройти медосвідчення в медичному закладі, однак з наявного відеозапису не вбачається відмови ОСОБА_1 від такого проходженя, натомість вбачається, що першого разу ОСОБА_1 відійшов від поліцейських до своєї машини під час чого, щось їм пояснює, однак не чути що саме де він одягнув куртку, в подальшому на запитання поліцейського чи пройде освідчення в медзакладі відповів, що так, та в подальшому на наступне запитання поліцейського чи пройде освідчення в медзакладі не отримавши відповіді поліцейський зазначає, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, та на цьому відео зупиняється.
Слід зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 зазначено запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Однак при огляді відеозаписів, не вбачається, таких ознак як порушення координації рухів та порушення мови.
Таким чином, оглянувши долучений працівниками поліції до матеріалів справи СД диск із записами з місця події, суд прийшов до переконання, що пояснення ОСОБА_1 є правдивими, оскільки лише з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції перебували на місці події не менше 25 хвилин, натомість відео надане для суду містить загалом 3 хв. 41 секунду. На відео не зафіксовано процес складання матеріалів адмінпротоколу, а тому суд позбавлений можливості спростувати пояснення ОСОБА_1 , зокрема в частині того, що він не відмовлявся від проходження медосвідчення в медичному закладі, а навпаки наполягав на такому після консультації з юристом, однак в такому йому було відмовлено та залишено на місці події без процесу складення адмінматеріалів, а також в частині того, що документи при ньому працівники поліції не складали, не роз"яснювали йому його права, не пропонували тимчасовий дозвіл на право керування т/з, відповідно він не відмовлявся від підпису протоколу, від надання пояснень в протоколі, від отримання копії самого протоколу та відповідно і отримання тимчасового дозволу на право керування т/з. Підстав не вірити поясненням ОСОБА_1 у суду не має, процес складення адмінматеріалів на відео не зафіксовано, свідки ж при цьому не залучалися, а тому суд пояснення ОСОБА_1 вважає правдивими, та покладає в основу постанови.
Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення не містяться відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не зазначення таких даних не дає можливості встановити, що відеозапис на камеру щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху.
Надані працівниками поліції відеозаписи не відповідають положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.
Так, відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. На відомчому рівні регулюють питання використання патрульними нагрудних відеореєстраторів наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (далі - Інструкція №100) та наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних». У відповідності до п. 3.3 Інструкції №100 нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневій перевірці; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно (п. 3.5 Інструкції №100).
Таким чином, відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.
Суд враховує, що застосування відеозйомки необхідно проводити безперервно, тобто без розривів у часі та з початку первинного виявлення правопорушення (зокрема керування особою транспортним засобом) до часу закінчення процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Дані дії необхідно фіксувати з метою забезпечення фіксації усіх процесуальних процедур здійснених як складачем протоколу, так і особою, щодо якої складається протокол, оскільки суд оцінює докази опосередковано, так як безпосередньо участі в події не приймає і в інший спосіб, як допитати свідків чи оглянути відеозапис не може.
В той же час, суд враховує, що відеоматеріали є окремими уривками події, що унеможливлює для суду обєктивно дослідити дотримання процесуальних процедур з боку працівників поліції, а також встановити факт відмови ОСОБА_1 від проходження медосвідчення в медичному закладі, а також і не допущення інших порушень працівниками поліції, зокрема вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, працівниками поліції порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп"яніння є порушено, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпПА, огляд проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Тому представлені суду докази не можуть бути підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130- КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим та враховуючи, що винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. ст. 287, 294 КУпАП.
Суддя Ясиновський Р. Б.