Справа № 444/3642/21
Провадження № 2/444/264/2022
28 листопада 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедової Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянки. Просить суд визнати за ним - ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право на завершення приватизації земельної ділянки (загальна площа 0,1522 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4622785200:15:002:0024, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 яким фактично успадковано, але юридично не оформлено дане право.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заяву (а.с.94) з проханням слухати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного вирішення справи. Просить позовні вимоги задоволити.
Від предстаника відповідача Рава -Руської міська ради надійшло клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами без представника міської ради. Відповідачем позовні вимоги позивача визнаються. У вирішенні даної справи повністю покладаються на рішення суду (а.с.42).
Представник третьої особи - Рава- Руської державної нотаріальної контори подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Повністю покладається на рішення суду (а.с. 44).
Крім того, на адресу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка витребовувалася судом із Рава-Руської державної нотаріальної контори.
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.9).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно та земельні ділянки.
З копії довідки № 354 від 15.06.2021 р. виданої Рава - Руською міською радою підтверджується те, що ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Як вбачається із копії довідки № 357 від 15.06.2021р. виданої Рава - Руською міською радою, що заповіт від імені померлої ОСОБА_2 в Липницькій сільській раді не посвідчувався (а.с. 25).
Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 (а.с. 10) ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 у звязку із чим змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11), тобто ще до смерті своєї дружини.
За час перебування у шлюбі у них народилися діти:
- син, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 17);
- донька, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 18), котра після одруження присвоїла собі прізвище чоловіка і стала ОСОБА_9 , що видно з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 (а.с. 19);
- син, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 (а.с. 12), однак він помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 (а.с. 13);
- син, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 (а.с. 14), який ІНФОРМАЦІЯ_9 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_10 (а.с. 15).
В померлого ОСОБА_11 є син - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_11 (а.с.16).
Спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , а саме її діти: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та онук ОСОБА_1 звернулись в Рава - Руську державну нотаріальну контору із заявами.
При заведені спадкової справи ОСОБА_7 та ОСОБА_9 написали заяви про те, що відмовляються від спадкових прав на належну їм за законом частку спадкового майна після смерті матері, ОСОБА_2 на користь її онука - ОСОБА_1 (позивача по справі) (а.с.20,21).
Тобто, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її онук ОСОБА_1 - позивач.
Позивач ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований разом із ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки за № 355 від 15.06.2021 р. (а.с. 24).
На підставі наданих ОСОБА_1 документів, державним нотаріусом Рава - Руської нотаріальної контори було 11.06.2021 року відкрито спадкову справу № 154/2021, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 65158600 (а.с. 22) та копією спадкової справи наданої на виконання ухвали Жовківського районного суду Львівської області.
Проте нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1522 га за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджується постановою від 03.11.2021 р. (а.с. 23) та роз'яснив про судовий порядок визнання права на спадкове майно.
Позивач звернувся в Рава - Руську міську раду Львівського району Львівської області щодо завершення процедури приватизації, проте йому було відмовлено у зв'язку із смертю ОСОБА_2 , та усно роз'яснено, що він може звернутись в суд з позовною заявою про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1522 га розташований будинок, що перебував у власності померлої бабці позивача, що видно з копії свідоцтва про право власності (а.с.26).
Встановлено, що ще за життя ОСОБА_2 , на її замовлення, ТзОВ «Західземлепроект» 30.12.2020 року було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1522 га. та присвоєно кадастровий номер, а саме: 4622785200:15:002:0024, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007009982021 від 16.06.2021 року (а.с.28-31).
Проте ОСОБА_2 не встигла отримати рішення про погодження вищевказаної технічної документації та передачі їй у власність вищевказаної земельної ділянки оскільки вона померла.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), звернутись до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.
Для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:
-документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
-витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
-документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке було набуто за життя померлим, але не було зареєстроване належним чином, державний реєстратор перед видачею витягу вносить відомості про право власності спадкодавця на таке майно у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно шляхом проведення відповідної державної реєстрації права власності за заявою спадкоємця.
Проте, спадкодавець помер до прийняття рішення про погодження технічної документації ОСОБА_2 та надання їй у власність земельної ділянки загальною площею 0.1522 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за кадастровим номером: 4622785200:15:002:0024, у зв'язку з чим спадкоємець не може зареєструвати право власності на земельну ділянку.
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
За змістом ст. 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 6І-2609Ісв18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.
Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України, не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.
Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю.
Відомості про земельну ділянку мають міститися у двох реєстрах: у земельному кадастрі, де фіксується формування земельної ділянки, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого вноситимуть відомості щодо оформлення прав на ділянки.
З наданих доказів вбачається, що земельній ділянці площею 0,1522 га, котра розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), присвоєно кадастровий номер 4622785200:15:002:0024, однак, у зв'язку із смертю спадкодавця - ОСОБА_2 , неможливо зареєструвати право власності на земельну ділянку.
Отже, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, шляхом отримання рішення про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проте не завершив її у зв'язку зі смертю, а тому право на завершення приватизації має спадкоємець (Постанова ВС від 04 листопада 2020 року справа № 545/1631/19 (провадження № 61-22095свІ9), Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження 14-652цсІ8), Постанови Верховного суду від 13 червня 2018 року у справі №128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі №158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цсІ8, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.)
Таким чином, оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації, спадкоємець має право на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів про право власності на неї.
Наявність чи відсутність відмови органу приватизації не є обов'язковим фактом, з яким закон пов'язує можливість ухвалення судом рішення про визнання за спадкоємцем права на завершення приватизації, саме до такого правового висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 29.08.2019 року, у справі №554/1195/17.
Отже, позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , має право на завершення приватизації з правом реєстрації права власності на земельну ділянку на своє ім'я.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 23, ч. 2 ст. 247, ст. 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0, 1522 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 4622785200:15:002:0024 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 28.11.2022 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.