Справа №443/1362/22
Провадження №2-н/443/142/22
про відмову у видачі судового наказу
28 листопада 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю» «Львівгаз збут» про видачу судового наказу,-
встановив:
Заявник, ТзОВ «Львівгаз збут» звернулось до суду із заявою в якій просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 у загальній сумі 13 362,62 грн, з яких 11 025,39 грн сума основного боргу, 2 061,75 грн сума інфляційних втрат та 275,48 грн - 3% річних, а також суму судового збору у розмірі 248,10 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для цього провадження визначено суддю Равлінка Р.Г. /а.с.11/.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до переконання про необхідність відмовити у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за споживання природного газу, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 3, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Приписами ч. 3 ст. 165 ЦПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Суддею встановлено, що заборгованість за спожитий природний газ станом на 09.2022 становить 11 025,39 грн. Заявник вказує, що за період з 12.2021 по 08.2022 заборгованість по інфляційних втратах становить 2 061,75 грн та заборгованість за 3% річних за період з 11.12.2021 по 11.09.2022 становить 275,48 грн, сума боргу на яку заявником нараховується заборгованість 11 025,39 грн, а період з якого починається нарахування інфляційних втрат грудень 2021 та 3% річних - 11.12.2021.
При цьому заявник до матеріалів заяви долучає фінансовий стан з особового рахунку боржниці ОСОБА_1 за спожитий природний газ за період з серпня 2021 року по вересень 2022 року включно. У вказаному фінансовому стані зазначено, що за боржником станом на грудень 2021 року рахується заборгованість у розмірі 5 628,23 грн, а станом на квітень 2022 року - у розмірі 11 025,39 грн.
Однак, як вбачається з розрахунку інфляційних втрат нарахування таких починається з грудня 2021 на заборгованість у розмірі 11 025,39 грн, а нарахування 3 % річних починається 11.12.2021 на заборгованість у розмірі 11 025,39 грн, що суперечить вищевказаному фінансовому звіту, де заборгованість у розмірі 11 025,39 грн, виникла тільки в квітні 2022, а станом на грудень 2021 року рахується заборгованість у розмірі 5 628,23 грн.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, в період воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Відтак, заявником заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних, нарахованих у період дії заборони, встановленої постановою КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206.
За таких обставин слід відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за інфляційними втратами у розмірі 2 061,75 грн та за 3 відсотками річних у розмірі 275,48 грн, оскільки заявлено вимогу про стягнення з боржниці інфляційних втрат та 3 відсотків річних, нарахованих у період дії заборони, встановленої постановою КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206, а відтак із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст.160-163,164-166,167,258,260-261,353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» у видачі судового наказу в частині стягнення заборгованості за інфляційними втратами у розмірі 2 061,75 грн та 3 відсотками річних у розмірі 275,48 грн з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вищевказаних підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. В цьому випадку заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.Г. Равлінко