Справа № 336/8016/2021
провадження № 2/336/1101/2022
15 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Савеленко О.А.,
за участі секретаря судового засідання Брагіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу місцевого самоврядування про оформлення будівель, про визнання припиненим право власності на будівлі,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду з позовом до ОСОБА_2 районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу місцевого самоврядування про оформлення будівель, про визнання припиненим право власності на будівлі.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що їй на праві особистої приватної власності належить 31/50 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
За договором купівлі-продажу від 23.11.2002, посвідченим приватним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори Кисельовою В.В., позивач продала ОСОБА_2 19/50 частин вказаного житлового будинку. ОСОБА_2 без дозволу ОСОБА_1 співкористувача земельної ділянки, без проекту, на земельній ділянці загального користування, збудувала самоправно службову прибудову до житлового будинку, гараж та погріб, тобто здійснила самочинне будівництво, які начебто ще в листопаді 2009 році узаконила і з цього приводу існує розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради.
Між тим згоди на узаконення будівель, зведених самочинно ОСОБА_2 на земельній ділянці загального користування, позивач не давала.
Вказала, що про незаконність розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради за 2009 р. про оформлення документів на будівлі: службову прибудову літ. а2, гараж літ. Ж, погріб літ. пг1 за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить наступне.
Рішенням виконкому Шевченківської райради м. Запоріжжя від 22.02.1994 р. №99/7, за житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 621,0 м2.
Земельна ділянка станом на 2009 рік та наразі знаходиться у спільному користуванні співвласників житлового будинку, тобто у користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
В технічному паспорті на житловий будинок від 18.09.2009 р. наявна довідка ТОВ Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 18.08.2009р., в якій вказано:
„За даними обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 на 18.08.2009р. загальна площа земельної ділянки складає 638 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради від 22.02.1994 р. за №99/7 за житловим будинком АДРЕСА_1 закріплена площа землекористування розміром 621 кв. м.
Самочинно зайнято землі 17 кв. м”.
При укладенні договору купівлі-продажу від 23.11.2002 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було вирішено питання поділу земельної ділянки.
Між позивачем та відповідачем існував та існує дотепер спір про порядок користування земельною ділянкою, який вирішується у судовому порядку (цивільна справа № 36/4409/20).
В п. 2 абз. 3 договору купівлі-продажу від 23.11.2002 р. вказано: „На земельній ділянці, де розташований згаданий жилий будинок, позначений на плані літерою А цегляний, жилою площею - 74,4 кв. м., знаходяться: літня кухня Б, сарай Г, погріб пг, гараж Д, вбиральня В, паркан № 1, водопровід № 2, паркан № 1.
В п. 2 абз. 4 договору вказано: „В постійне користування Покупцю переходить: в житловому будинку А кімната № 1-3 площею 23,9 м2, кімната № 1-4 площею 8,5 м2, кімната №° 1-5 площею 6,1 м2, у службовій прибудові а коридор № 1-1 площею 6,6 кв. м., кухня № 4-2 площею 7,8 кв. м., у спільному користуванні знаходиться : водопровід № 2.
Викладене свідчить, що на момент купівлі ОСОБА_2 частини житлового будинку не існувало службової прибудови літ. а2, гаражу літ. Ж та погрібу літ. пг' за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вони були зведені після укладення договору купівлі- продажу від 23.11.2002 р.
Розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про оформлення ОСОБА_2 документів на службову прибудову до житлового будинку, гараж та погріб за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте в листопаді 2009 р., порушує майнові права та інтереси позивача, внаслідок чого вона категорично не погоджуюсь з ним та вважає за належне визнати його незаконним, так як при його ухваленні не були враховані істотні порушення діючого на той час законодавства у сфері будівництва, вчинені ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, просила визнати незаконним прийняте в листопаді 2009 р. розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про оформлення ОСОБА_2 документів на будівлі: службову прибудову літ. а2, гараж літ. Ж, погріб літ. пг1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати припиненим право власності ОСОБА_2 , Р на будівлі: службову прибудову літ. а2, гараж літ. Ж, погріб літ. пг1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.01.2022 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя клопотання позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено.
Витребувано у Запорізької міської ради завірені належним чином: копію розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про оформлення ОСОБА_2 документів на службову прибудову до житлового будинку літ. а2, гараж літ. Ж, погріб літ. пг1 за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте в листопаді 2009р. та копії всіх наявних при розпорядженні документів (заяв, висновків, погоджень тощо), які стали підставою для прийняття зазначеного розпорядження.
08.06.2022 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті, про що постановлено ухвалу з занесення до протоколу судового засідання (а.с. 106).
Позиції учасників справи.
У судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про розгляд справи, жодного разу у судове засідання не з'явилася, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Будь яких клопотань до суду не подавала.
Суд, заслухавши позивача по справі та його представника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді, керуючись законом, дійшов наступних висновків.
Нормативне обґрунтування.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У відповідності до ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим Законом та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначені ст.12 ЗК України.
У відповідності до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтями 2 та 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Згідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч. 2 ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
За положеннями ст. 377 ЦК України( редакція станом на 05.09.2009 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення,у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку,будівлі або споруди розмір земельної ділянки невизначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою,та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок,будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені,та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (стаття 120 ЗК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» чинного на момент виникнення спірних правовідносин, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.
За приписами ч. 1 ст. 28 ч 1 Закону України „Про планування і забудову територій” (в редакції на час зведення будівель) проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку”.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Обставини встановлені судом.
ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить 31/50 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 11-14)
ОСОБА_2 , згідно договору купівлі продажу укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.11.2002 року, є власником 19/50 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 14). І Договорі купівлі продажу будинку вказано, що жилий будинок, частка якого належить ОСОБА_2 , знаходиться на земельній ділянці розміром 621 кв.м., якою користується на підставі рішення Шевченківської Райради м. Запоріжжя від 22.02.1994 року за № 99/7. На земельній ділянці, де розташований згаданий жилий будинок позначений в плані літерою А цегляний, жилою площею - 74,4 кв.м. знаходяться: літня кухня Б, сарай Г, погріб пг, гараж Д, вбиральня В, паркан № 1, водопровід № 2.
В постійне користування ОСОБА_2 переходить в жилому будинку А кімната №1-3 площею 23,9 кв.м., кімната № 1-4 площею 8,5 кв.м., кімната 1-5, площею 6, 1 кв.м. У службовій прибудові, коридор № 1 площею 6,6 кв. м., кухня 4-2 площею 7,8 кв.м., у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходиться водопровід № 2.
30.11.2009 року згідно розпорядження Запорізької міської ради Шевченківської районної адміністрації, враховуючи висновок головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 26.11.2009 року №4355/в, керуючись рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.05.1999 року № 242» Про порядок оформлення документів районними адміністраціями Запорізької міської ради з питань індивідуальної забудови: 1) оформити гр. ОСОБА_2 , документи на службову прибудову А2 розміром 9,2681,85+3,35*2,05м, гараж Ж, погріб пг1 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 73)
Вищевказане розпорядження видано на підставі заяви ОСОБА_2 від 26.11.2009 (а.с.75); висновку № 257/09 Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради на добудову, переобладнання і капітальний ремонт житлового будинку; будівництво надвірних споруд домоволодіння, яке знаходиться в особистій власності громадянина ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; заяви ОСОБА_1 про те, що вона не заперечує по факту узаконення співвласником будинку ОСОБА_2 самочинних прибудов. ( а.с. 74-76)
Висновки суду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази по справі, враховуючи вимоги законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин, судом не встановлено жодних порушень з боку відповідачів під час видачі розпорядження про оформлення ОСОБА_2 документів на будівлі: службову прибудову службову прибудову А2 розміром 9,2681,85+3,35*2,05м, гараж Ж, погріб пг1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилання ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що оспорюване розпорядження видане з порушенням чинного на той час законодавства, оскільки не було отримано висновку про відповідність зведених будівель будівельними нормам і правилам та не було отримано її згоди на оформлення будівель, як користувача земельної ділянки на якій зведені будівлі, спростовуються матеріалами справи, а саме наданими документами Запорізької міської ради Шевченківської районної адміністрації на ухвалу суду про витребування доказів, з яких вбачається, що розпорядження про оформлення ОСОБА_2 документів на господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 видано, окрім іншого, на підставі висновку Головного управління архітектури та містобудування № 257/09 на добудову, переобладнання і капітальний ремонт житлового будинку, будівництво надвірних споруд домоволодіння, яке знаходиться в особистій власності громадянина ОСОБА_2 та заяви ОСОБА_1 , згідно якої вона не заперечує проти узаконення співвласником ОСОБА_2 прибудов.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили що оспорюване розпорядження видано з порушенням вимог чинного та той час законодавства та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.05.1999 року № 242» Про порядок оформлення документів районними адміністраціями Запорізької міської ради з питань індивідуальної забудови.
Заперечення ОСОБА_4 про те, що вона дозвіл на забудову не надавала, суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів того, що долучений до матеріалів дозвіл складений іншою особою, не ОСОБА_1 , до матеріалів справи не додано. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи також позивачем не було заявлено перед судом, як і не було подано доказів звернення до правоохоронних органів з приводу підроблення цієї заяви.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 353-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання незаконним розпорядження органу місцевого самоврядування про оформлення будівель, про визнання припиненим право власності на будівлі відмовити у повному обсязі.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання, АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Районна адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району: місце знаходження: м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, 34
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Савеленко
15.11.22