Справа № 353/882/22
Провадження № 1-кп/353/136/22
29 листопада 2022 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 12022091240000084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, депутатом не обирався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану у потерпілого ОСОБА_7 .
Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку із повномасштабною російською збройною агресією, на території України введено воєнний стан. У подальшому дію воєнного стану на території України продовжено Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року строк на 90 діб.
24.08.2022 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували у гостях у свого знайомого ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно розпивати алкогольні напої у будинку останнього.
Цього ж дня, близько 17 год 00 хв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , сп'янівши від випитого алкоголю, заснули на ліжку у кімнаті, де вживали алкоголь. У цей час у ОСОБА_6 виник умисел на таємне викрадення бувшого у користуванні, мобільного телефону марки «ОРРО», який належить ОСОБА_7 , що знаходився у кишені куртки останнього, яку він залишив на спинці стільця біля ліжка.
Так, 24.08.2022 року, близько 17 год 10 хв, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел на викрадення мобільного телефону, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, користуючись тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сплять, і що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав із кишені куртки ОСОБА_7 бувший у користуванні мобільний телефон марки «ОРРО А16», вартістю 4293 гривні із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень, без грошових коштів на рахунку, який належить ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_6 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4393 гривні.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті та надав показання про те, що він дійсно 24.08.2022 року перебував у гостях разом із ОСОБА_7 у свого знайомого ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 , де вони розпивали алкогольні напої. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сп'яніли, він викрав з кишені куртки ОСОБА_7 , яку той залишив на спинці стільця біля ліжка, мобільний телефон марки «ОРРО». Після цього пішов у місто, де продав телефон за 290 грн; на що потратив дані кошти не пам'ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Невдовзі до нього до дому приїхали працівники поліції. Просив його суворо не карати, у вчиненому щиро розкаюється, з потерпілим примирився.
Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавленням волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні просив обвинуваченого суворо не карати, оскільки з ним примирився, жодних претензій до нього немає.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинену в умовах воєнного станута кваліфікує його дії за ч.4 ст.185КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що обвинувачений згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, він є особою молодого віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого і відсутність до нього будь-яких претензій, а також відсутність обтяжуючих обставин.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», а тому суд враховуючи вищезазначене, особу обвинуваченого, всі пом'якшуючі покарання обставини, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Суд також враховує досудову доповідь Івано-Франківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 25.11.2022 року, про те, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства та окремих осіб.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд також враховує і спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.
Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкцій ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням статті 75 КК України та покладенням частини обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, і це, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень та досягнення мети покарання.
Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:
- Мобільний телефон марки «ОРРО А16», ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , в пластиковому корпусі синього кольору без сім-картами оператора мобільного зв'язку та картонну коробку білого кольору від мобільного телефону марки «ОРРО А16», які знаходяться в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (м.Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_7 .
Судові витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн 12 коп стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
ГоловуючийОСОБА_9 МОТРУК