Справа № 350/1029/22
Номер провадження 2/350/408/2022
(заочне)
23 листопада 2022 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
установив:
у своїй позовній заяві позивачка просить суд ухвалити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право на користування житлом в належному їй житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача судові витрати.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що вона є власником домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . У належному їй житловому будинку зареєстрований її син ОСОБА_2 , який з 2012 року там не проживає, так як виїхав на постійне місце проживання в Черкаську область. Добровільно виписатись відповідач відмовляється, що порушує її, позивачки, право на володіння, користування та розпорядження належним їй житловим приміщенням, тому вона змушена звертатися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ошуст С.Є. не прибули, останній направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у його відсутності та ухвалити заочне рішення.
За таких обставин, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін в порядку, визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивачка є власником будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.04.2007 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.04.2007 (а.с.6-7).
Актом обстеження домоволодіння складеного комісією Небилівського старостинського округу №12 від 26.08.2022 підтверджено, що ОСОБА_2 , зареєстрований але фактично не проживає у будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 на протязі двадцяти років.
Досліджені судом докази підтверджують, що відповідач не проживає в будинку, який знаходиться АДРЕСА_1 .
За змістом ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право на житло внаслідок відсутності понад встановлені строки проводиться у судовому порядку.
Оскільки, відповідач не живе у належному позивачу житловому будинку більше встановлених законом строків без поважних причин, то він втратив право на проживання там і підлягає зняттю з реєстрації у судовому порядку.
За таких обставин, вимога про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користуванням житловим приміщенням в АДРЕСА_1 є підставною.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 понесла документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. та 1000 грн. 00 коп. витрат за надання правової допомоги, а тому такі витрати, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст.ст.15,16,319, 405 ЖК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265,268, 273, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, у житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , 1992 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судових витрат по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: