іменем України
Справа №348/2148/22
Провадження №1-кп/348/423/22
25 листопада 2022 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст.264 КК України, -
встановив:
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263, ст.264 КК України.
23 листопада 2022 року згідно автоматизованого розподілу справ для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23 листопада 2022 року справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 24 листопада 2022 року.
24 листопада 2022 року підготовче судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з відсутністю електроенергії.
Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати в судове засідання учасників процесу. Крім того, прокурор подав до суду клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263, ст.264 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, які з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Вважає, що на даний час відсутні будь-які інші підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_6 подала до суду заяву про проведення підготовчого та подальших судових засідань без її участі, претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого вона на даний час не має. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_4 найбільш сувору міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, також не заперечували щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інших заяв та клопотань не заявляли.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, заявлене у судовому засіданні прокурором клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, і не підлягає поверненню прокурору. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не вбачається. Клопотань про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні від учасників процесу не надходило. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
При вирішені питання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
Згідно до ч. 1ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрівається або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
ОСОБА_4 , раніше не судимий, однак, обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Крім того, вчинення ним злочину спричинило загибель людини.
05 липня 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2022 року та від 28 вересня 2022 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , останній раз до 26 листопада 2022 року включно.
Під час вирішення питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартю обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину та усвідомлення неминучості покарання за вчинення такого злочину. Також обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з'являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс мажорні обставини, враховуючи також факт вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп'яніння, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме ухилення від військової служби (військовий злочин), оскільки у разі незастосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений зобов'язаний з'явитися до військової частини та продовжити військову службу. з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років.
Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у п.79 рішення у справі Харченко проти України та у п.170 рішення у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості,переважують правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим; приймає до уваги те, що судове провадження на даний час не розпочато, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м'який, відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, а не продовжити раніше обраний запобіжний захід.
Згідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на те, що скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, спричинило загибель людини, суд відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за можливе не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючисьст.ст.7,27,31, 176-178, 183,197,314, 315 КПК України, суд, -
ухвалив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст.264 КК Україниу відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 35 на 05 грудня 2022 року на 09 год. 30 хв.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Черкаської області, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів терміном до 23 січня 2023 року включно.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошений 28.11.2022 о 12-00 год.
Суддя ОСОБА_1