Справа № 346/3938/22
Провадження №2/346/1511/22
23 листопада 2022 р.м. Коломия Івано-Франківської області
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: Валігурської Л.В.
за участю секретаря: Вербіщук О.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі, -
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
28.09.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду до досягнення дитиною повноліття. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 23.05.2011 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що з 2021 року подружні стосунки між ними фактично припинилися і вони проживають порізно. Вона разом з сином виїхала на проживання у Чеську Республіку. У вересні 2022 року вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Вказує на те, що їй відомо, що відповідач останні роки займається бізнесом за кордоном, однак джерела своїх доходів приховує. На момент подачі позову до суду між ними не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання їхньої дитини, якій повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку і який вона одна не може забезпечити. На її думку відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 6000 гривень, оскільки є працездатною особою, займається бізнесом, у своїй власності має п'ять об'єктів нерухомого майна в м. Чернівці та Чернівецькій області, а також транспортний засіб, не має іншої сім'ї та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, а також інших осіб, які потребують догляду.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Представник позивача подав суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд за їх відсутності, не заперечують проти ухвалення заочного рішення, просить задовольнити заявлені позовні вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавав, правом подання відзиву не скористався.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
На підставі ст. 280 ЦПК України, за письмової згоди позивача, суд постановив здійснювати заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Із свідоцтва про шлюб від 02.09.2022 року серія НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вбачається що 23.05.2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, про що складено актовий запис №612. Прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини: « ОСОБА_7 ».
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 07.02.2012 року серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області). Батьками дитини є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_8 .
Згідно Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок та земельна ділянка, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: Сторожинецький район Чернівецької області, квартира, яка знаходиться в м. Чернівці та 2 квартири, які знаходяться в Чернівецькій області.
V. Оцінка Суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно ст. ст. 2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини.
За приписами ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України).
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01.07.2022 року - 2744 гривень.
Досліджені судом докази свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як батьки мають у рівній мірі нести відповідальність за матеріальне забезпечення своєї дитини і саме вони зобов'язані забезпечити малолітньому ОСОБА_9 рівень життя необхідний для достатнього розвитку.
З урахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, гарантованого мінімального розміру стягуваних аліментів, матеріального стану позивача, в обсязі доведеному позивачем, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має можливість утримувати свою дитину на рівні достатньому для її нормального фізичного та духовного розвитку.
У той же час суд вважає, що розмір аліментів, заявлений позивачем до стягнення є таким, що не відповідає обставинам, встановленим під час судового розгляду. Посилання на наявність у відповідача на праві власності нерухомості не свідчить про те, що останній має реальну можливість забезпечити сплату аліментів на рівні 6000 гривень, оскільки майно було набуто на підставі договорів дарування в 2007 році, а квартира була придбана в 2012 року, відповідно відсутні підстави вважати, що відповідач набував майно протягом останнього часу, що свідчило б рівень його прибутків. Інших доказів того, що останній міг би сплачувати аліменти у заявленому розмірі суду надано не було.
Неспроможним є посилання позивача на необхідність визначення розміру аліментів на рівні не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки у разі визначення розміру у твердій грошовій сумі, останній підлягає індексації. Крім того законом гарантований мінімальний рівень не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно зайвим є ухвалення окремого рішення в цій частині.
За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задволенню, а розмір аліментів має бути визначений в сумі 2500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Таким чином, вирішуючи питання з якого часу на відповідача покладається обов'язок по сплаті аліментів, суд встановлює, що згідно вимог ст. 191 СК України аліменти слід стягувати від дня пред'явлення позову, тобто з 28.09.2022 року.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позовної заяви судом не вживались, відповідні клопотання від учасників справи не поступали.
VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі 992 грн. 40 копу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 280-289, 430ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, почавши стягнення з 28.09.2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в рахунок відшкодування судового збору 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено «28» листопада 2022 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л.В. Валігурська