65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
"16" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2266/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви вх. № 3157/22
за позовом: приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" /ЄДРПОУ 30787900, адреса - 48510, Тернопільська обл., Чортківський р., с. Звиняч, вул. Паркова, 22, e-mail: dzvin.chortkiv20@gmail.com/
до відповідача за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" /ЄДРПОУ 30307207, адреса - 01001, м. Київ, пр. Спортивна, БЦ "Гулівер", буд. 1-А, пов. 15, адреса листування - 01001, м. Київ, пров. Рильський, 4, пов. 6, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/
про розірвання договору
у справі № 916/2266/22
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" /ЄДРПОУ 30307207, адреса - 01001, м. Київ, пр. Спортивна, БЦ "Гулівер", буд. 1-А, пов. 15, адреса листування - 01001, м. Київ, пров. Рильський, 4, пов. 6, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/
до відповідача: приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" /ЄДРПОУ 30787900, адреса - 48510, Тернопільська обл., Чортківський р., с. Звиняч, вул. Паркова, 22, e-mail: dzvin.chortkiv20@gmail.com/
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 967 706,00 грн
Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа №916/2266/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" про стягнення штрафу за договором поставки № К2102-5523 від 03.02.2021 року у розмірі 4 967 706,00 грн.
11.11.2022 року на адресу суду надійшла зустрічна заява приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" за вх. № 3157/22 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про розірвання договору поставки № К2102-5523 від 03.02.2021 року (з урахуванням додаткових угод), укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" та приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН".
Зустрічний позов пред'явлено на підставі ст. 652 ЦК України.
Також позивач за зустрічним позовом просить поновити строк на звернення із цим зустрічним позовом. В обґрунтування клопотання про поновлення строку ПАП "ДЗВІН" посилається на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв'язку у Тернопільській області. Вказані обставини, за словами позивача за зустрічним позовом, унеможливили своєчасне звернення із зустрічним позовом.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Отже, відповідач вправі реалізувати право на пред'явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі № 916/2266/22; постановлено справу № 916/2266/22 розглядати за правилами загального позовного провадження. У п. 5 вказаної ухвали судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу на адресу: 48510, Тернопільська обл., Чортківський р., с. Звиняч, вул. Паркова, 22. Згідно повернутого на адресу суду рекомендованого повідомлення вх. № 16269/22 від 30.09.2022 року відповідач отримав копію ухвали 23.09.2022 року.
Таким чином відповідач мав подати зустрічний позов у строк до 11.10.2022 року включно (так як 15 день припадає на 08.10.2022 року, що є вихідним днем). Однак зустрічний позов направлено засобами поштового зв'язку лише 07.11.2022 року, тобто з пропуском строк, встановленого судом.
Господарський суд зазначає, що матеріали справи містять клопотання ПАП "ДЗВІН" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 20211/22 від 20.09.2022 року/, клопотання про зупинення провадження /вх. № 20213/22 від 20.09.2022 року/, відзив /вх. № 21414/22 від 03.10.2022 року/, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 24031/22 від 27.10.2022 року/, клопотання про зупинення провадження /вх. № 24789/22 від 03.11.2022 року/, заперечення на відповідь на відзив /вх. № 25294/22 від 08.11.2022 року/. Вказані процесуальні документи підписані адвокатом Куцевол Д.В., який діє на підставі ордеру № АЕ 1152848 від 14.09.2022 року.
Крім того, представник ПАП "ДЗВІН" приймав участь у підготовчому засіданні 12.10.2022 року
Окремо слід зазначити, що прийняття до розгляду відзиву ПАП "ДЗВІН" на позовну заяву не ставить у пряму залежність прийняття до розгляду зустрічного позову, строк на подання якого пропущений.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
З огляду на наведене господарський суд зазначає, що дійсно, ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Однак, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.
Так, Верховний Суд висновки якого є обов'язковими для врахування загальними судами в силу вимог ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц, постанова ВП ВС від 10.11.2022 року у справі 990/115/22).
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.
Проте, ПАП "ДЗВІН" не навело жодних об'єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення Підприємства із зустрічним позовом, а саме лише посилання позивача за зустрічним позовом на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв'язку не являється поважною причиною для поновлення строку на подання зустрічного позову.
Більше того, господарський суд критично оцінює вказані доводи позивача за зустрічним позовом, оскільки судом встановлено активну участь ПАП "ДЗВІН" у розгляді справи, про що свідчить ряд процесуальних документів, поданих до справи за період з 20.09.2022 року. Також суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів неможливості подання зустрічного позову разом із відзивом, який ПАП "ДЗВІН" подано до суду вчасно.
Таким чином, викладені позивачем за зустрічним позовом доводи щодо причин пропуску строку на звернення із зустрічним позовом не можна вважати поважними причинами для поновлення строку, оскільки вони не є об'єктивними і непереборними і не перешкоджали ПАП "ДЗВІН" звернутись до суду із зустрічним позовом без пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГК України.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПАП "ДЗВІН" про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Окремо суд зазначає, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1 ст. 4 ГПК України).
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
З урахуванням вказаного, господарський суд дійшов висновку, що зустрічна позовна приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" вх. № 3157/22 від 11.11.2022 року у справі № 916/2266/22 підлягає поверненню заявнику.
Окремо слід відмітити, що пропуск строку для подання зустрічного позову, не позбавляє можливості позивача звернутися із відповідним позовом в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 46, 113, 118, 119, 165, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви у справі № 916/2266/22 - відмовити.
2. Зустрічну позовну заяву приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" вх. № 3157/22 від 11.11.2022 року до товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про розірвання договору - повернути позивачу без розгляду.
Інформацію по справі можна отримати за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
У зв'язку із аварійними відключеннями електропостачання у м. Одесі, спричиненими масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України, в адміністративній будівлі суду в період з 16.11.2022 року по 28.11.2022 року, було відсутнє живлення електроенергії, тому ухвала складена та підписана 29.11.2021 року.
Ухвала набрала законної сиди 29.11.2021 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко