ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/841/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Арена", вул. Смілянська, буд. 144/1, м. Черкаси, Черкаська область,18008
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" майдан Різдва, буд. 11, оф. 28,м. Галич,Галицький район, Івано-Франківська область,77101
про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 157 454 грн 64 коп.
без виклику представників сторін
14.10.2022 до Господарського суду від ТОВ "Агро арена" (позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором №1541-к від 15.05.2022 в сумі 157454,64 грн. заборгованості .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договорами № 1541-к від 15.05.2022року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару та наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2022 року у справі №909/841/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі було вручене відповідачу відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 02.11.2022року.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне. 15.05.2020 р. між ТОВ «АГРО АРЕНА», ЄДРПОУ 40724098 (надалі - «Позивач» або «Постачальник») та ТОВ «АГРО-ГАЛИЧ-ІФ» ЄДРПОУ 41838260 (надалі - «Відповідач . «Покупець», «Боржник») укладено Договір поставки № 1541-к (надалі - «Договір»).
Відповідно до п.1.1 Договору - «Постачальник зобов'язується передати (постачати) зумовлені строки (строк) Покупцеві Товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин, добрива, мінеральні добрива) у кількості, асортименті і по цінах, згідно з видатковими накладними (додатками, специфікаціями), що є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов 'язується прийняти вказані товари і своєчасно сплатити за них певну грошову суму на умовах цього Договору».
Відповідно до п.1.2. Договору - «Вартість даного Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії даного Договору. Ціна Товару та загальна вартість Договору визначається згідно видатковими накладними (додатками, специфікаціями), які є невід'ємною частиною даного Договору».
Отже, кожна із сторін, уклавши вказаний вище Договір, взяла на себе зобов'язання, а саме Постачальник постачати Товар, а Покупець оплатити його в порядку та на умовах визначених вказаним вище Договором та Специфікаціями.
Сторони погодились, що у випадку якщо Покупець прострочить сплату за товар то, окрім неустойки та інших санкцій, передбачених цим Договором, він додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % (двадцять) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару. ( п. 7.7. Договору).
Відповідно до підписаної між сторонами Специфікацією № 1 від 25 травня 2020 року до Договору Постачальник зобов'язаний продати та відвантажити Покупцю в строк до 25.05.2020 р. Товар.
Відповідно до п.4. Специфікації №1 Сторонами погоджені строки оплати за Товар Покупцем в строк до: 02 червня 2020р. в сумі - 123 837,70 грн., що еквівалентно 4 627,72дол. США , до 23 жовтня 2020 р. в сумі - 288 954,74 грн., зо еквівалентно 10 798 дол. США .
Відповідно до підписаної між сторонами Специфікацією № 2 від 15 травня 2020 року до Договору Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю в строк до 23.07.2020 р. Товар.
Відповідно до п.4. Специфікації № 2 Сторонами погоджені строки оплати за Товар Покупцем з строк до 23 жовтня 2020 р. в сумі - 374 224,80 грн., що еквівалентно 13 471,02 дол. США.
Постачальником в строк та в повному обсязі здійснено поставку Товару відповідно до належним чином оформлених та підписаних Сторонами видаткових накладних: видаткова накладна № 3112 від 23 липня 2020 року; видаткова накладної № 2791 від 02 червня 2020 року; видаткова накладної № 2783 від 01 червня 2020 року.
Крім того наявна Товарно - Транспортна накладна №1102 від 23 липня 2020 року Відповідачем Товар було прийнято в повному обсязі проте оплачено частково, не в повному обсязі.
Зокрема, Відповідачем відповідно до виписки сплачено: 29.05.2020 року - 123 837,70 грн., 12.06.2020 року - 100 000,00 грн., 27.10.2020 року - 124 224,80 грн., 07.12.2020 року- 38 954,74 грн., 09.08.2021 року - 50 000,00 грн., 10.08.2021 року - 50 000,00 грн., 17.08.2021 року - 50 000,00 грн., 28.10.2021 року-50 000,00 грн., 04.11.2021 року-50 000,00 грн., 01.12.2021 року-50 000,00 грн.
Позивачем по Договору було поставлено Товар на загальну суму - 787 017,24 грн в свою чергу Відповідачем поставлений Товар оплачено частково на загальну суму - 687 017,24 грн.
Враховуючи, що відповідач прострочив грошове зобов"язання на суму 100000,00грн. позивач провів нарахування 5% річних від заборгованості , що становить 9 394.64 грн., інфляційні збитки по заборгованості складають у розмірі 28 060.00 грн. та штраф у розмірі 20 % відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару - 20 000,00 грн.
Позивач звертався на адресу відповідача з листом-претензією № 11 вих. №131/05-21 від 27.05.2021року, у якій зазначав про наявність заборгованості.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Договір № 1541-к від 15.05.2020 укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлені законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України обумовлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Як вказують приписи статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Нормою статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Поряд з цим, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Оскільки поставку товару доведено перед судом, зокрема видатковою накладною № 3112 від 23 липня 2020 року; видатковою накладною № 2791 від 02 червня 2020 року; видатковою накладною № 2783 від 01 червня 2020 року, позовна вимога в цій частині підлягає задоволення.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.2. Договору № 1541-К порушенням зобов 'язання, прийнятого на себе Стороною даного Договору, є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, порядком та умовами його виконання, встановленими даним Договором, а також чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.6. Договору №1541-К сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 5 %.
Відтак, сторони узгодили інший відсоток річних, а саме 5%.
Позивачем за порушення виконання грошового зобов'язання правомірно нараховано відповідачу 5% річних від заборгованості , що становить 9 394.64 грн., інфляційні збитки по заборгованості складають у розмірі 28 060.00 грн. та штраф у розмірі 20 % відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару - 20 000,00 грн., вказаних у розрахунках, які перевірено судом та визнано арифметично правильними.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена", вул. Смілянська, буд. 144/1, м. Черкаси, Черкаська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" майдан Різдва, буд. 11, оф. 28,м. Галич,Галицький район, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 157 454 грн 64 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" майдан Різдва, буд. 11, оф. 28,м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область , ЄДРПОУ 39046990 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Арена", вул. Смілянська, буд. 144/1, м. Черкаси, Черкаська область (ЄДРПОУ 40724098), ІПН 407240923012 суму заборгованості, яка складається з процентів річних (5%) від простроченої суми у розмірі 9 394.64 грн., а також встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 28 060.00 грн та штраф у розмірі 20 % (двадцять) відсотків від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару у розмірі 20000,00 грн., та вартість товару у розмірі 100000,00 грн., загальна сума становить: 157 454,64 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 64 копійки) та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.11.2022
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.