номер провадження справи 5/147/22
23.11.2022 Справа № 908/1966/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного підприємства “ЕНХОЛ” (вул. Комунальна, буд. 15, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, код ЄДРПОУ 04860128)
До відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, код ЄДРПОУ 19355964)
про стягнення 50 949 089,22 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Самар Т.Г., ордер на надання правової допомоги серії ЗП №107759 від 16.09.2021 (посвідчення адвоката України №499 від 11.11.2004, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №499 від 11.11.2004)
від відповідача: не з'явився
03.10.2022 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява Приватного підприємства “ЕНХОЛ” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” про стягнення 50 949 089,22 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 справу №908/1966/22 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1966/22 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/147/22 та підготовче засідання призначено на 02.11.2022 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Відстрочено сплату судового збору в сумі 764 236,34 грн. за цим позовом, до прийняття рішення у справі.
Ухвалою від 02.11.2022 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 23.11.2022 на 14 год. 00хв. Відстрочено сплату судового збору в сумі 15 593,41 грн. за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01.11.2022 до наступного судового засідання. Запропонувати відповідачу у строк до 17.11.2022 направити на адреси позивача та суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01.11.2022, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.11.2022 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі “Акорд”.
Представник позивача зазначив про надання до матеріалів справи письмової відповіді на відзив від 14.11.2022 до якої додано платіжне доручення №41 від 10.11.2022 на суму 15 593,41 грн. на підтвердження сплати судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01.11.2022.
Також позивачем надано до матеріалів справи письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.11.2022, в якій зазначено, що внаслідок збільшення періоду прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.2020 (29.12.2020), на підставі ст. 625 ЦК України позивачем станом на 22.11.2022 донараховано проценти річних та інфляційні втрати, суми яких складають 1 714 387,29 грн. та 11 919 997,35 грн. відповідно. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 689 772,32 грн. основного боргу, 1 714 387,29 грн. процентів річних, 11 919 997,35 грн. інфляційних втрат, всього 53 324 156,96 грн.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (п. 1); позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2).
Згідно з ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Враховуючи направлення цієї заяви з додатками до Електронного кабінету користувача ЄСІТС: ДП “НАЕК “Енергоатом”, що підтверджується квитанцією №47715 від 22.11.2022, та необхідність надання відповідачу часу для підготовки письмових заперечень щодо цієї заяви про збільшення розміру позовних вимог суд вважає за необхідне питання щодо прийняття вказаної заяви до розгляду відкласти до наступного судового засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
14.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.11.2022 за вих. №28-23/13674, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та 17.11.2022 письмовий відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.11.2022 за вих. №28-23/13788, згідно якого просить суд в задоволенні позову відмовити.
Також 23.11.2022 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №908/1966/22 на іншу дату, оскільки відповідач вважає, що сплату судового збору в сумі 764 236,34 грн., на підставі ухвали суду від 10.10.2022 відстрочено позивачу неправомірно, в порушення норм матеріального та процесуального права, то ДП «НАЕК «Енергоатом» оскаржило ухвалу від 10.10.2022 у справі № 908/1966/22 в апеляційному порядку в частині відстрочення позивачу сплати судового збору за подання позовної заяви. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022: витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали справи та відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.10.2022 року у справі № 908/1966/22 до надходження матеріалів справи № 908/1966/22 до Центрального апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного, ДП «НАЕК «Енергоатом» вважає неможливим розгляд даної справи судом першої інстанції в судовому засіданні, призначеному на 23.11.2022, до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Відповідача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.10.2022, оскільки факт оскарження ухвали про відкриття провадження у справі та витребування судом апеляційної інстанції матеріалів даної справи, безпосередньо перешкоджає її подальшому провадженню.
Крім того, позов подано до відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», який знаходиться на тимчасово окупованій території, і працівники якого на даний час продовжують забезпечувати безпеку експлуатації ядерної установки. Крім працівників технічного напрямку, роботу ВП ЗАЕС забезпечують інші підрозділи, включаючи юридичний, працівники якого також перебувають на тимчасово окупованій території. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі - ВП ЗАЕС) були захоплені військовими силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 10.06.2022 № 113) затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 07 червня 2022 року (далі - Перелік). Розділом ІІІ Переліку визначено, що Енергодарська міська територіальна громада розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій та перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Місцезнаходження ВП ЗАЕС: вулиця Промислова 133, м. Енергодар, Запорізька область, поштовий індекс 71500, що підтверджує розташування зазначеного відокремленого підрозділу в межах Енергодарської міської територіальної громади. Всі документальні матеріали та інформація щодо спірних правовідносин, які стали предметом розгляду у судовій справі № 908/1966/22, зокрема щодо виконання договорів, за якими стягується заборгованість, перебувають у розпорядженні в ВП ЗАЕС. Наразі обмін документацією у паперовому вигляді, в тому числі з використанням відділень поштового зв'язку, є неможливим. Крім того, інші види зв'язку (телефонний, мобільний, через мережу інтернет) із зазначеним відокремленим підрозділом суттєво ускладнені. Враховуючи зазначені обставини, ДП «НАЕК «Енергоатом» наразі знаходиться у становищі, яке позбавляє його як сторону у справі можливості забезпечення належного захисту прав та інтересів державного підприємства. При цьому, такі обставини не залежать від ДП «НАЕК «Енергоатом», і Компанія не може вплинути на такі обставини. Наведені аргументи перешкоджають можливості дотримання в процесі розгляду цієї справи принципів рівності та змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Аналогічні приписи закріплено у ст.ст. 7, 11 ГПК України.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.87, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.96, серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку, є визначений нормами ГПК України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.
Так, відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 42 ГПК Україниучасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Порядок та строки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції регулюється розділом IV ГПК України.
Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 254 ГПК України).
Частиною першою статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1966/22 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/147/22 та підготовче засідання призначено на 02.11.2022 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Відстрочено сплату судового збору в сумі 764 236,34 грн. за цим позовом, до прийняття рішення у справі.
У пункті 10 резолютивної частини ухвали суду від 10.10.2022 зазначено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у зв'язку із зверненням Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.10.2022 року у справі № 908/1966/22, витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/1966/22 та відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.10.2022 року у справі № 908/1966/22 до надходження матеріалів справи №908/1966/22 до Центрального апеляційного господарського суду.
Отже, предметом апеляційного оскарження, є ухвала Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі №908/1966/22, якою позивачу, за його клопотанням надано відстрочку сплати судового збору в сумі 764 236,34 грн. за цим позовом, до прийняття рішення у справі, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 ГПК України.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
У частині 4 статті 43 ГПК України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 3 ст. 42 ГПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
З огляду на викладене, оскарження відповідачем в апеляційному порядку ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка не підлягає оскарженню, розцінюється судом як зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та попереджає його про те, що в разі повторного вчинення ним дій, які можуть бути кваліфіковані судом як зловживання процесуальними правами, до відповідача будуть застосовано заходи процесуального примусу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Положеннями пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Об'єктивними критеріями розумності строків є: 1) розгляд та вирішення справи у строки, визначені законом; 2) розгляд та вирішення справи у найкоротші з можливих строків; 3) здійснення процесуальних дій та ухвалення судом процесуальних рішень, а також виконання процесуальних обов'язків учасниками справи з безумовним дотриманням встановлених законом або визначених судом строків; 4) своєчасне виконання судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема, відкриття виконавчого провадження, а також вжиття заходів до повного виконання рішення суду; 5) можливість відступлення від визначених законом або встановлених судом строків лише з об'єктивних причин, що зумовлені непереборними обставинами, незалежними від волі та поведінки суду та/або учасників справи.
Вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
З наведеного вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України визначені строки, протягом яких має бути вирішений спір.
З матеріалів справи вбачається про обізнаність його щодо часу та місця розгляду справи.
В той же час, статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, відповідач має достатньо часу для надання відповідних доказів на підтвердження своєї правової позиції, та враховуючи характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагається обов'язкова участь відповідача за умови його належного повідомлення.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідачем у цій справі є юридична особа - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яка фактично знаходиться у м. Київ, не позбавлена права заявити клопотання про участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції з міста Київ.
За наведених обставин окупація м. Енергодар жодним чином не впливає на широкий вибір можливостей відповідача щодо забезпечення своєї участі у судовому процесі, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Отже, суд констатує, що підстави для відкладення підготовчого засідання відсутні та розгляд справи у підготовчому провадженні продовжується.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, необхідністю надання відповідачу часу для підготовки письмових заперечень на відповідь на відзив та заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.11.2022, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні. Присутній представник позивача повідомлений про дату та час наступного судового засідання під розписку.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів до 09.01.2023.
2. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкласти на 07.12.2022 на 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, кабінет № 209 (корпус 2).
3. Запропонувати відповідачу завчасно до призначеного судового засідання направити на адреси позивача та суду письмові заперечення на відповідь на відзив та заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.11.2022, докази направлення надати суду у визначений строк.
4. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.
5. Копію ухвали суду направити відповідачу.
6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Суддя К.В.Проскуряков