61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
28.11.2022 Справа №905/580/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м.Київ
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ», м.Дружківка
про стягнення 46 521,17 гривень, -
без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 58 367,62 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПРАТ «СК «УНІКА» на підставі сертифікату добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 011113/4605/0000184 від 19.01.2022, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована ПРАТ «СК «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» за полісом №АР/004987792, позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 58 367,62 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.
Ухвалою суду від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/580/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України та для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, а/с 272) письмову інформацію щодо умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/004987792, а саме: назву страховика; прізвище, ім'я та по-батькові страхувальника - особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована; розмір ліміту відповідальності; розмір франшизи; забезпечений транспортний засіб; строк дії полісу.
02.08.2022 на електрону адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист №9-03/16243 від 02.08.2022, в якому надана витребувана ухвалою суду від 01.08.2022 інформація щодо Полісу №АР/004987792.
15.08.2022, до початку розгляду справи по суті відповідачем, через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позов, в якому останній визнає позовні вимоги в сумі 46 521,17 гривень; просить суд повернути позивачу з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору на підставі ст.130 ГПК України; відмовити позивачу в стягненні правової допомоги в розмірі 6 000,00 гривень; розглядати справу без участі представника відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Згідно частин 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Дослідивши поданий відзив, судом встановлено, що його підписано уповноваженим представником відповідача і він не суперечить вимогам діючого законодавства України, тому суд приймає визнання відповідачем заявлених Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» позовних вимог.
30.08.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу вартість матеріального збитку складає 46 521,17 гривень та на підставі ст.46 ГПК України просить суд зменшити розмір позовних вимог з 58 367,62 гривень до 46 521,17 гривень.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Отже, дослідивши позовну заяву та зміст заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд розцінює останню як заяву про зміну розміру (зменшення) позовних вимог в частині страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку першого судового засідання у справі (розгляду справи по суті), відповідна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову (46 521,17 гривень), з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Повне рішення складено 28.11.2022 у зв'язку із веденням на території України воєнного стану та об'єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану та поточної ситуації у м.Харкові (ведення бойових дій на території міста).
Додатково повідомляю, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався.
Під час воєнного стану Господарський суд Донецької області виконує свою роботу у дистанційному режимі.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» від 28.02.22 №20 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду. Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи, -
19.01.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (далі - страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №011113/4605/0000184 (далі-договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Chevrolet Volt» д/н НОМЕР_2 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковими обладнанням (п.4 договору).
Строк дії договору встановлено з 20.01.2022 по 19.01.2023 (п. 13 договору).
29.01.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Chevrolet Volt» д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet Aveo» д/н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» згідно полісу № АР/4987792.
В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УНІКА», транспортний засіб «Chevrolet Volt» д/н НОМЕР_2 , який належить страхувальнику на праві власності.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2022 у справі №761/5594/22 (провадження №3/761/2262/2022), ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
У відповідності до рахунку №00000000271 від 03.02.2022 СТО, виставленого ФОП Ляшенко Олександром Володимировичем вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Chevrolet Volt» д/н НОМЕР_2 , складає 60 067,62 гривень.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00495029 від 07.02.2022 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 58 367,62 гривень (60 067,62 - 1 700,00 (франшиза згідно умов договору), яка сплачена на рахунок ФОП Ляшенко Олександра Володимировича, що підтверджується платіжним дорученням №008953 від 11.02.2022.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України «Про страхування», у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі ЗУ «Про ОСЦПВ»), страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до лімітів полісу № АР/4987792 за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 гривень, розмір франшизи становить 0,00 гривень.
Позивач звернувся з позовом до суду, предметом розгляду справи є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації на суму 46 521,17 гривень (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу вартість матеріального збитку складає 46 521,17 гривень).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, враховуючи визнання відповідачем суми страхового відшкодування та заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Страхування, згідно з приписами статті 1 Закону України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування», яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком, за умовами частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (стаття 25 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому, визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалось, положеннями статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).
Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17.
Так, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Aveo» д/н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» згідно полісу №АР/4987792.
Як вбачається з інформації Централізованої бази МТСБУ, наявною в матеріалах справи, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 «Chevrolet Aveo» д/н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , на момент скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» до полісу № АР 4987792, страхова сума за шкоду майну - 130 000,00 гривень, франшиза 0,00 гривень.
У відповідності до рахунку №00000000271 від 03.02.2022 СТО, виставленого ФОП Ляшенко Олександром Володимировичем вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Chevrolet Volt» д/н НОМЕР_2 , складає 60 067,62 гривень.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00495029 від 07.02.2022 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 58 367,62 гривень (60 067,62 - 1 700,00 (франшиза згідно умов договору), яка сплачена на рахунок ФОП Ляшенко Олександра Володимировича, що підтверджується платіжним дорученням №008953 від 11.02.2022.
Предметом розгляду справи є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації на суму 46 521,17 гривень (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу вартість матеріального збитку складає 46 521,17 гривень).
Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Chevrolet Aveo» д/н. НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» до полісу № АР 4987792, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 46 521,17 гривень, то суд приходить до висновку, що сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена відповідачем на користь позивача, за мінусом франшизи, становить 46 521,17 гривень.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 46 521,17 гривень, яка визнана відповідачем, підтверджена матеріалами справи, і такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимог щодо покладення витрат на професійну правову допомогу в сумі 6000,00 гривень на відповідача суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом наданий договір про надання правової допомоги № 1/20ю від 31 грудня 2020 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (клієнтом) та АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» в особі керуючого бюро адвоката Лисова Олександра Олександровича (Бюро). Згідно із пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги №1/20ю Бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначається в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору,, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Вартість наданої юридичної допомоги Бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок (пункти 4.1, 4.2 договору).
Згідно із додатком №1 до договору за надання Бюро Клієнтові правової (правничої) допомоги Клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 6000 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, визначеному пунктом 1 додатку №1 до договору, фіксована сума гонорару адвокату сплачується на підставі виставленого бюро Клієнту рахунку, оплата гонорару здійснюється протягом 5 робочих днів на рахунок АБ «Адвокатське Бюро Олександра Лисова «ЕКВІТ» у безготівковій формі», яке в свою чергу має надати правову допомогу в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, про що в подальшому звітує Клієнту та надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючи документи та звіт про виконану роботу.
Згідно Акту надання послуг №89 від 23.07.2022 витрати на професійну правничу допомогу, наданих відповідно договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31 грудня 2020 року складають суму у розмірі 6000,00 гривень, яку позивачем перераховано АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт», що підтверджується платіжним дорученням №3373 від 06.07.2022.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідач під час розгляду справи судом у відзиві на позов заперечив проти стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу. Однак, відповідачем не спростовано обґрунтованість суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду по справі №910/13071/19 від 20.11.2020).
Таким чином, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність обґрунтованого клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі.
Таким чином, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу в сумі 6000,00 гривень.
Згідно статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті судом, враховуючи задоволення судом позову позивача, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судового збору в розмірі 50% від суми, яка була сплачена позивачем при поданні позову згідно з платіжним дорученням №3384 від 18.07.2022, а саме в розмірі 1 240,50 гривень.
Суд повідомляє, що відповідно до розпорядження керівництва суду №16-р від 10.11.2022, у зв'язку із обмеженою кількістю знаків поштової оплати (поштових марок) відправлення кореспонденції учасникам справи, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв'язку здійснюється виключно за загальною потребою після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
Суд здійснює повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті, відомих з відкритих джерел та за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 46 521,17 гривень - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» (84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Соборна, будинок 37; код ЄДРПОУ 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 6 літ. В; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в порядку суброгації у сумі 46 521,17 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 240,50 гривень.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» (84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Соборна, будинок 37; код ЄДРПОУ 13494943) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №3384 від 18.07.2022, в сумі 1 240,50 гривень, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 28.11.2022.
Суддя О.О. Кучерява