вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" листопада 2022 р. Справа№ 925/1248/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Пантелієнка В.О.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.
за участю представників:
АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" - Беніцька В.І.
ТОВ "Представництво "Смілянський електромеханічний завод - Сідько О.С.
АТ "Міжнародний резервний банк" - Тищук М.А.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022
у справі №925/1248/21
за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод"
про банкрутство
Коротке викладення суті спору та позовних вимог.
Акціонерне товариство "Сбербанк" правонаступником якого є акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - заявник; АТ "МР Банк") звернулося до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (боржник; АТ "НВП "СЕМЗ") у якій просить:
- відкрити провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (ідентифікаційний код: 30147563; 20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, буд. 1);
- призначити розпорядником майна акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1732, видане Міністерством юстиції України 11.11.2015;
- визнати грошові вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СБЕРБАНК» (код ЄДРПОУ 25959784, м. Київ, вул. Володимирська, 46, МФО 320627) до акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" в розмірі 420 031 919.61 гривень, що складається:
1) вимоги забезпечені заставою в розмірі 214 948 662,46 грн;
2) кредиторські вимоги в розмірі 205 083 257,15 грн;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- заборонити власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.
В обґрунтування підстав для своїх вимог заявник посилається на:
- неналежне виконання боржником зобов'язання з договору про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29.04.2013 (зі змінами до нього), заборгованість за яким станом на 08.09.2021 становила 72 251 138, 77 грн (сума неповернутого кредиту), 10 837 670,82 грн (інфляційні втрати за тілом кредиту), 333 199,65 доларів США та 37 977 927, 92 грн (проценти за правомірне користування кредитом, нарахованих по 31.01.2019 включно),
5 696 689, 19 грн (інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом), 36 631 327, 30 грн з них прострочених 36 245 328,11 грн (проценти за неправомірне користування кредитом, нарахованих з 01.02,2019), 2 587 500,00 грн (комісія за управління кредитом ), 41 164 150,15 грн (пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту), 35 518 628,09 грн (пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом), 1 460 140,78 грн (пені за прострочення сплати комісії по кредиту);
- неналежне виконання боржником зобов'язання з договору про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29.04.2013 (зі змінами до нього), заборгованість за яким станом на 08.09.2021 становила 47 476 876, 98 грн (сума неповернутого кредиту), 7 121 531, 55 грн (інфляційні втрати за тілом кредиту), 88 670,77 доларів США та 28 422 463,80 грн (проценти за правомірне користування кредитом, нарахованих по 31.01.2019 включно), 4 263 369, 57 грн (інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом), 24 070 776, 65 грн з них прострочених 23 817 133, 06 грн (проценти за неправомірне користування кредитом, нарахованих з 01.02,2019), 2 587 500,00 грн (комісія за управління кредитом ), 27 053 086, 24 грн (пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту), 22 133 563, 68 грн (пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом), 1 460 140,78 грн (пені за прострочення сплати комісії по кредиту).
Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 суд, зокрема. ухвалив:
17.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод задовольнити повністю.
18.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:
-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);
-786 230 грн. 26 коп. (четверта черга погашення).
19.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод" - залишити без розгляду.
20.Заяву акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" від 19 листопада 2021 року №б/н задовольнити частково.
21.Визнати додаткові кредиторські вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів до боржника в розмірі:
-589 грн. 30 коп. (перша черга погашення);
-9 546 631 грн. 06 коп. (четверта черга погашення).
В решті додаткові кредиторські вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в розмірі 64 010 417,09 грн. відхилити.
Відмову акціонерного товариства Міжнародний резервний банк від частини забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між АТ Сбербанк та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп. - прийняти.
Вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп., що складаються з частини простроченої заборгованості за тілом (сумою) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 42 878 468 грн. 45 коп. та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов'язання з повернення тіла (суми) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 7 121 531 грн. 55 коп. та визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів (четверта черга погашення).
Вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника в розмірі 169 328 988 грн. 65 коп., що визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року як забезпечені є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
Решта кредиторських вимог акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника, що визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до встановленої в ухвалі черговості.
В обґрунтування ухвали Господарський суд першої інстанції навів наступні висновки та мотиви:
1) ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року у справі №925/1248/21 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, та визнано кредиторські вимоги акціонерного товариства Сбербанк до акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод у розмірі:
-219 328 988 грн. 65 коп. - як такі, що забезпечені заставою майна боржника,
- 76 700 грн. 00 коп. - перша черга задоволення,
-8 782 892 грн. 53 коп. - четверта черга задоволення,
-118 301 214 грн. 56 коп. - шоста черга задоволення;
2) судом було враховано відзив боржника та факт визнання останнім в ньому вимог банку в цій частині;
3) суд погодився з доводами боржника стосовно наявності спору про право, зокрема:
- щодо зобов'язань зі сплати заборгованості по процентах за користування кредитними коштами на суму 62 746 907, 83 грн,
- щодо зобов'язань зі сплати пені за прострочення сплати процентів нарахованих у національній валюті на загальну суму 10 488 495, 16 грн,
- щодо зобов'язань зі сплати інфляційних втрат в розмірі 306 720, 58 грн нарахованих на проценти;
4) вимоги кредитора, щодо якого є заперечення боржника (є спірними) на даному етапі провадження (проведення підготовчого засідання) суд не розглядає та зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, а також суд може розглянути вимоги щодо яких є заперечення у попередньому судовому засіданні;
5) рішення про відхилення вимог банку на суму 73 561 588, 15 грн за наслідками підготовчого засідання суд не приймав;
6) щодо відмови банку від забезпечення на суму 50 000 000, 00 грн. судом враховано, що з уведенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, зважаючи на обсяг забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі, та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення;
7) судом в підготовчому засіданні було встановлено, що вимоги банку забезпечені заставою, в тому числі, і згідно договору застави №4 укладеного 29 квітня 2013 року між банком та акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод";
8) боржником заставодавця в цій частині вимог є ТОВ "Представництво "НПП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, російська федерація (код 50877746028662);
9) до формування реєстру вимог кредиторів банк визначився із своїм вибором та частково відмовився від забезпечення, а тому суд відхиляє заперечення боржника з цього приводу, що викладені ним у своїх запереченнях;
10) оскільки судом вже було визнано вимоги банку на суму 219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, проте до формування реєстру вимог кредиторів банк частково відмовився від забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між акціонерним товариством "Сбербанк" та АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000,00 грн., то залишок вимог банку, які є забезпеченими майном боржника становить 169 328 988 грн. 65 коп. (219 328 988 грн. 65 коп. 50 000 000, 00 грн.);
11) грошові вимоги банку на суму 50 000 000, 00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та погашаються у четверту чергу;
12) стосовно додаткових вимог банку на суму 1 817 241, 66 грн. (1 096 633,72 грн. + 720 607,94 грн.), суд не погодився з доводами кредитора, що починаючи з 30 квітня 2018 року діяла процентна ставка в розмірі 19,5% річних (17.5% +2%), оскільки ні в добровільному, ні в судовому порядку відповідних змін до кредитних договорів щодо підвищення процентної ставки на 2% внесено не було, так як в даному випадку процентна ставка в розмірі 17,5 відсотків була фіксованою, а тому в силу закону банк не мав права в односторонньому порядку її змінювати;
13) підстав для визнання заявлених банком додаткових вимог щодо сплати процентів за правомірне користування кредитом, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року за процентною ставкою в розмірі 2% річних за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року в розмірі - 1 096 633,72 грн. та за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року включно в розмірі - 720 607,94 грн немає;
14) суд відхилив додаткові грошові вимоги банку щодо нарахованої пені в загальному розмірі 10 488 495 грн 16 коп. (6 410 093,90 грн. + 4 078 401,26 грн.) та інфляційних втрат в загальному розмірі 306 720 грн 58 коп. за несвоєчасну сплату наведених вище збільшених на 2 пункти відсотків у вказаний банком період;
15) щодо додаткових вимог банку на суму 60 702 103, 95 (36 631 327,30 грн. + 24 070 776,65 грн.) нарахованих на підставі п. 6.2 кредитних договорів та ст. 625 ЦК України суд не погодився з доводами банку, оскільки розділ 6 договорів не передбачає зміну 3% річних встановлених ст. 625 ЦК України за неправомірне користування коштами на будь-які інші відсотки, отже, за неправомірне користування кредитними коштами боржник повинен сплати 3% річних від простроченої суми, які за період з 01 лютого 2019 року по 08 вересня 2021 року на борг 72 251 138 грн 77 коп. складають 5 635 588 грн 82 коп (за кредитним договором-1) та 3 703 196 грн 40 коп. (за кредитним договором-2);
16) щодо додаткових вимог банку на суму 242 486 грн. 80 коп. зі сплати процентів за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №75- В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року за період з 30 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року судом враховано, що вірний розмір відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 30 квітня по 28 травня 2018 року зі ставкою 17,5% річних на борг 72 251 138 грн. 77 коп. складає 969 946 грн. 79 коп., отже, борг становить 301 874 грн. 55 коп. (969 946 грн. 79 коп. - 668 072 грн. 24 коп. (сплату яких фактично визнано банком)); з них не розглядалося в підготовчому засіданні та не було визнано судом вимог на суму 207 845 грн. 84 коп. (301 874 грн. 55 коп. 94 028 грн. 71 коп.).
17) частина процентів за правомірне користування кредитом в гривні за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року включно підлягає визнанню в розмірі - 207 845 грн. 84 коп. (четверта черга погашення).
23 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю "Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод", м. Москва з грошовими вимогами до боржника на суму 18 147 851 грн. 79 коп.
Судом у даній справі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод" було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду кредиторських вимог в попередньому судовому засіданні, оскільки ухвалу суду від 15 червня 2022 року було отримано адвокатом Франчуком А.В. 21 червня 2022 року, ухвалу суду від 25 травня 2022 року було отримано адвокатом Франчуком А.В. 01 червня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Оскільки представник товариства з обмеженою відповідальністю "Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод" вдруге у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд кредиторських вимог товариства за відсутності представника суду не подавав, господарський суд визнав це підставою для залишення заяви такого кредитора без розгляду.
Також судом враховано заперечення ініціюючого кредитора стосовно того, що постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" від 03 березня 2022 року за №187 установлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.
Крім того, господарський суд погодився з доводами ініціюючого кредитора стосовно недопустимості навіть можливості участі російської федерації або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства російської федерації у представницьких органах кредиторів, та подальшого впливу на процедуру відновлення платоспроможності суб'єкта господарювання України. Вказані обставини, на думку суду, є самостійною підставою для залишення заяви такого кредитора без розгляду.
Апеляційне провадження (рух справи).
АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" (далі - апелянт-1) звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати пункт 19 ухвали Господарського суду Черкаської областi вiд 07.07.2022 про залишення без розгляду заяви TOB "Представництво НВП "Смілянський електромеханічний завод" та пункт 21 ухвали Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 про прийняття відмови АТ "Міжнародний резервний банк" від частини забезпечення, а саме: від застави договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між за АТ "Сбербанк" та АТ "НВП "СЕМЗ" за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп. і визнання вимог АТ "Міжнародний резервний банк" до боржника в розмiрi 50 000 000 грн. 00 коп., що складаються з частини простроченої заборгованостi за тілом (сумою) кредиту за договором про вiдкриття кредитної лінії №76-B/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 42 878 468 грн. 45 коп. та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов'язання з повернення тіла (суми) кредиту за договором про вiдкриття кредитної лінії №76-B/13/35/ЮО/КЛ в розмiрi 7 121 531 грн 55 коп. та визнаних ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів (четверта черга погашення); вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника в розмірі 169 328 988 грн. 65 коп., що визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року як забезпечені є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.
В обґрунтування підстав своїх вимог апелянт-1 зазначає наступні ключові доводи:
- за змістом норм ст.ст. 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства заява TOB "Представництво "НВП Смілянський електромеханічний завод" була прийнята судом до розгляду, тому результатом такого розгляду мало бути або визнання, або відмова у визнанні грошових вимог конкурсного кредитора, а не залишення заяви без розгляду;
- у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів" кредиторські вимоги ТОВ "Представництво "НВП Смілянський електромеханічний завод" в установленому законодавством порядку можуть бути предметом примусового вилучення для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми пощовми держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації;
- ініціюючий кредитор реалізовує своє право обрання процесуального статусу як забезпеченого чи конкурсного кредитора на стадії подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а в подальшому процедура передбачає порядок розгляду заяв конкурсних кредиторів та ініціюючого кредитора з додатковими вимогами, а не зміну уже задоволених вимог ініціюючого кредитора, тому заява ініціюючого кредитора задоволена судом в порушення абз.1 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства;
- грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 50 млн. грн у складі грошових вимог, що забезпечені заставою були розглянуті та визнані господарським судом Черкаської області відповідно до ухвали від 22.10.2021 у справі №925/1248/21, яка не оскаржувалася.
АТ "МР Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скраги апелянта-1 відмовити, вважаючи доводи апелянта-1 безпідставними та необґрунтованими, та стверджує наступне:
- ТОВ "Предстаництво НВП "Смілянський електромеханічний завод" є юридичною особою, що створена та зареєстрована за законодавством російської федерації, тому в умовах військової агресії російської федерації проти України визнання вимог такої юридичної особи не відповідає нормам постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 №187;
- з 25.02.2022 розпочато процедуру ліквідації банку, тому безпосереднє управління перейшло до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду, тому твердження про належність майна банку АТ "сбербанк росії" безпідставне;
- 100 відсотків корпоративних прав банку вилучено на користь держави Україна відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", введеного в дію Указом Президента України від 11 травня 2022 року №326/2022, та Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів";
- Кодексом України з процедур банкрутства надано право кредитору відмовитися від забезпечення власних вимог, тому АТ "МР Банк" відмовилося від забезпечення за договором застави №4 від 29.04.2013.
АТ "МР Банк" (далі - апелянт-2) звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської областi вiд 07.07.2022 в частині відхилення кредиторських вимог в розмірі 64 010 417, 09 грн та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" грошові вимоги акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в розмірі 64 010 417, 09 грн, з яких:
53 521 921, 93 грн - четверта черга погашення;
10 488 495, 16 грн - шоста черга погашення;
3950, 70 грн - перша черга погашення.
Апелянт-2 не погоджується з висновками господарського суду в часині відхилення суми вимог про стягнення процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих після 01.02.2019 за зміненою процентною ставкою, та вважає безпідставним перерахування господарським судом цих процентів за ставкою 3% згідно з положеннями ст. 625 ЦК України, та вважає, що висновки господарського суду не відповідають положенням параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046 - 1050), положення параграфа 2 «Кредит» глави 71 ЦК України (ст. ст. 1054 - 1056-1), ст.ст. 3, 202, 204, 625, 627, 628 ЦК України, умовам Кредитних договорів.
Ключовими доводами апелянта-2 є наступні:
- судом безпідставно відхилено підвищення процентної ставки на 2% за користування кредитом, яка відбулося 30.04.2018 у зв'язку з невиконанням умов кредитних договорів, про що позичальника було повідомлено листом від 16.04.2018 за вих. №37/50;
- сторони на власний розсуд погодили розмір та порядок нарахування процентів, у тому числі підстави та порядок підвищення процентної ставки у разі невиконання позичальником умов договорів, з чим позичальник погодився;
- кредитні договори з усіма змінами та доповненнями станом на час розгляду справи є діючими та недійсними в судовому порядку не визнавалися;
- сторони погодили порядок нарахування процентів за користування кредитом починаючи з дня укладення договороів і до 31.01.2019. що передбачено п. 1.4. кредитних договорів, тобто проценти за правомірне користування кредитом;
- розрахунок боржника за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29.04.2013 за період 30.04.2018-28.05.2018 на суму 94028, 71 грн є арифметично невірним, тоді як вірною має бути сума 336515, 51 грн;
- судом невірно розраховано суму процентів за користування кредитом за період 30.04.2018-28.05.2018 та безпідставно відхилено їх частину 207845, 84 грн, тоді як вірним є розрахунок в сумі 242486, 80 грн;
- сторонами узгоджено (п. 6.2. кредитного договору) нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту, тобто не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, відтак, підлягають визнанню проценти після 31.01.2019 по ставці 19,5%, а не по ставці 3%;
- судом безпідставно відхилено вимоги щодо пені у розмірі 10488495, 16 грн та інфляційних втрат в розмірі 306720, 58 грн за період 30.04.2018-31.01.2019.
АТ "НВП "СЕМЗ" у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апелянта-2 не погоджується, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, доводячи наступне:
- нарахування процентів за збільшеною процентною ставкою (19,5%) замість 17,5% не відповідає договірним зобовязаннямм та є безпідставним, оскільки АТ "НВП "СЕМЗ" виконало умови кредитних договорів (п. 2.4. Додатку №1 Кредитних договорів), тому у банку були відсутні підстави збільшувати процентну ставку;
- банком невірно нараховуються проценти за ставкою 19,5% після 31.01.2019 із застосуванням норми ч.1 ст 1048 Цивільного кодексу України, тоді як застосуванню підлягала ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідно до якої проценти могли нараховуватися за ставкою 3% (висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16).
ТОВ "Представництво "СЕМЗ" у відзиві на апеляційну скаргу апелянта-2 доводи скарги заперечує та просить у її задоволенні відмовити, доводячи наступне:
- судом правильно застосовано ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, оскільки фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії кредитного договору, а умова договору щодо права кредитодавця змінити процентну ставку в односторонньому порядку є нікчемною;
- судом правомірно застосовано ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відпідно до якої розраховано проценти по ставці 3%, розділ 6 договорів не передбачає зміну 3% річних за неправомірне користування коштами на будь-які інші відсотки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21 та призначено розгляд справи №925/1248/21 на 22.09.2022.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 11.08.2022 апеляційну саргу АТ "МР Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022 апеляційну саргу АТ "МР Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 поновлено акціонерному товариству «Міжнародний резервний банк» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21; відкрито апеляційне провадження у справі №925/1248/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.; призначено справу до розгляду на 03.10.2022.
В судовому засіданні 22.09.2022 оголошено перерву до 03.10.2022.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.09.2022 апеляційну саргу АТ "МР Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 прийнято справу №925/1248/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., судді: Полякова Б.М., Пантелієнко В.О.
В судовому засіданні 03.10.2022 оголошено перерву до 17.10.2022 та призначено розгляд клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський електромеханічний завод» про скасування обмежень застосованих до божника к ВП №66644734, №66644735, №66670420, №66644894 та про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника.
17.10.2022 розгляд справи не відбувся в з'язку з масованими обстрілами у м. Києві для запобігання загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд апеляційної скарги та клопотань про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника призначено на 07.11.2022.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.10.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядником майна АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
23.11.2021 року до суду надійшла заява від акціонерного товариства "Сбербанк" (АТ "МР Банк") з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 73 561 588 грн. 15 коп.
АТ "МР Банк" просило суд прийняти відмову банку від частини забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між АТ "Сбербанк" та АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50000000, 00 грн; змінити черговість вже визнаних ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 жовтня 2021 року у справі №925/1248/21 вимог акціонерного товариства Сбербанк та віднести вимоги в розмірі 50 000 000,00 грн., що складаються з частини простроченої заборгованості за тілом (сумою) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 42 878 468,45 грн. та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов'язання з повернення тіла (суми) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 7 121 531,55 грн., із забезпечених заставою вимог до конкурсних кредиторських вимог з четвертою чергою погашення.
Уухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.10.2021 року у справі №925/1248/21 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, та визнано кредиторські вимоги АТ " Сбербанк" до АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" у розмірі:
- 219 328 988 грн. 65 коп. - як такі, що забезпечені заставою майна боржника,
- 76 700 грн. 00 коп. - перша черга задоволення,
- 8 782 892 грн. 53 коп. - четверта черга задоволення,
- 118 301 214 грн. 56 коп. - шоста черга задоволення.
Під час проведення підготовчого засідання суд встановив, що дані вимоги складаються з наступного:
219328988 грн 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та складаються з вимог щодо сплати:
процентів за правомірне користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 333 199,65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (1 долар США станом на 16 вересня 2021 року складає 26,645 грн.) становить 8 878 104 грн. 67 коп. та 36 638 807,54 грн.;
інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 5 495 821,13 грн.;
процентів за правомірне користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 88 670,77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (1 долар США станом на 16 вересня 2021 року складає 26,645 грн.) становить 2 362 632 грн. 67 коп. та 27 716 780.30 грн.;
інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 4 157 517,05 грн.;
комісія за управління кредитом за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ - 2 587 500,00 грн.;
комісія за управління кредитом за договором №76-В/13/35/ЮО/КЛ - 2 587 500,00 грн.;
частини простроченої заборгованості за тілом кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ 67 859 692 грн. 35 коп.;
частини простроченої заборгованості за тілом кредиту за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 43 085 430 грн. 57 коп.;
інфляційних втрат за невиконання боржником зобов'язання з повернення тіла кредиту за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ - 10 837 670, 82 грн.;
інфляційних втрат за невиконання боржником зобов'язання з повернення тіла кредиту за договором №76-В/13/35/ЮО/КЛ - 7 121 531, 55 грн.
Конкурсні кредиторські вимоги в розмірі 127160807, 39 грн., що погашаються відповідно до встановленої Кодексом черговості та складаються:
- 76 700 грн. 00 коп. - перша черга задоволення (витрати по сплаті судового збору за подання заяви 22 700 грн. 00 коп. та авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень 54 000 грн. 00 коп.):
- 8 782 892 грн. 83 коп. - четверта черга задоволення, а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ 4 391 446 грн. 42 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту за договором №76-В/13/35/Ю0/КЛ 4 391 446 грн. 41 коп.:
- 118301 214 грн. 56 коп. - шоста черга задоволення, а саме: пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 41 164 150 грн. 15 коп.: пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за договором №76- В/13/35/ЮЩ/КЛ - 27 053 086 грн. 24 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 29 108 534 грн. 19 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 18 055 162 грн. 42 коп.; пеня за прострочення сплати комісії по кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 1 460 140 грн. 78 коп.; пеня за прострочення сплати комісії по кредиту за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ -1 460 140 грн. 78 коп.
Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Щодо заяви ТОВ "Представництво "НВП "Смілянський електромеханічний завод" та доводів апеляційної скарги апелянта-1.
Відповідно до норми статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Діюче правове регулювання ґрунтується на єдності державної системи та спрямоване на досягнення належної координації діяльності усіх органів державної влади та управління, зокрема на вирішення завдань, пов'язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.
Форми та способи відповідної участі органів державного управління можуть бути різноманітні.
Апеляційний господарський суд вважає, що в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв'язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2020 №259/2022 та від 17.05.2020 №341/2022), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту слід визнати в цілому допустимим.
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження; акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Згідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03 березня 2022 року за №187 (далі - Постанова КМУ №187) для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.
Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком, що зазаченим нормативно-правовим актом установлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.
Відтак, вимоги ТОВ "Представництво "НВП Смілянський електромеханічний завод", юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства російської федерації, не можуть бути виконанні та визнанні, оскільки:
в силу законодавчої заборони закріпленої постановою Кабінету Міністрів України та законодавством України спрямованим на захист України від російської агресії;
законодавчо встановлена заборона на виконання таких вимог, то фактично свідчить про відсутність обов'язку з виконання, чи вимагати виконання даних вимог;
визнання таких вимог буде порушувати не лише таку заборону, а і публічний порядок в Україні, бо війна російської федерації за участі, підтримки чи згоди з її резидентами ставить під загрозу існування держави України та посягає на її суверенітет.
Враховуючи наведені мотиви, та приймаючи до уваги, що ТОВ "Представництво "НВП Смілянський електромеханічний завод" є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства російської федерації, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що в даному випадку вимоги такої юридичної особи можуть бути заявлені та розглянуті судом лише після скасування мораторію (заборони) на їх виконання.
Натомість, що стосується вимог АТ "МР БАНК" апеляційна інстанція враховує, що відповідно до рішення Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25 лютого 2022 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерноо товариства Міжнародний резервний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25 лютого 2022 року "Про початок процедури ліквідації АТ "МР БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
25 лютого 2022 року було розпочато процедуру ліквідації АТ "МР БАНК" строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.
Статтею 1 Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів" від 12 травня 2022 року за №2249-ІХ затвердженоУказ Президента України від 11 травня 2022 року №326 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів".
Так, рішенням Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) від 11 травня 2022 року, встановлено:
-примусово вилучити корпоративні права у розмірі 100 відсотків майна акціонерного товариства Міжнародний резервний банк (код згідно з ЄДРПОУ - 25959784, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська. 46), що належать публічному акціонерному товариству Сбєрбанк росїї(місцезнаходження; російська федерація, 117997, м. Москва, вул. Вавілова, 19, реєстраційний номер - 1027700132195).
Кабінету Міністрів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю Національного банку України забезпечити проведення примусового вилучення зазначених у цьому рішенні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у десятиденний строк із дня опублікування Указу Президента України про введення в дію цього рішення.
Тобто, на даний час прийнято рішення про примусове вилучення 100 відсотків корпоративних прав банку в попередніх власників на користь держави Україна, тому вимоги такого кредитора не підпадають під мораторій згідно з висновками про застосування Постанови КМУ №187.
Щодо заяви АТ "МР Банк" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 73 561 588 грн 15 коп.
Розглядаючи заявлені банком вимоги у заяві про відкриття провадження у справі, господарський суд погодився з доводами боржника стосовно наявності спору про право, зокрема, щодо зобов'язань зі сплати заборгованості по процентах за користування кредитними коштами на суму 62 746 907,83 грн, щодо зобов'язань зі сплати пені за прострочення сплати процентів нарахованих у національній валюті на загальну суму 10 488 495,16 грн, а також щодо зобов'язань зі сплати інфляційних втрат в розмірі 306 720,58 грн нарахованих на проценти.
Відповідно до ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Вимоги кредитора, щодо якого є заперечення боржника (є спірними) на даному етапі провадження (проведення підготовчого засідання) суд не розглядає та зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, а також суд може розглянути вимоги щодо яких є заперечення у попередньому судовому засіданні.
Отже, слід погодитися з висновком господарського суду першої інстнції, що заявлені додаткові кредиторські вимоги банку не були предметом розгляду судом в підготовчому засіданні, відтак, рішення про відхилення вимог банку на суму 73 561 588, 15 грн за наслідками підготовчого засідання суд не приймав.
Щодо відмови банку від забезпечення на суму 50 000 000, 00 грн. судом враховано, що з уведенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, зважаючи на обсяг забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі, та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені відповідно до вартості майна при укладенні договору застави. Зазначеним волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку ч. 1 ст. 64 Кодексу залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).
Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов'язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі №905/2852/16).
Судом в підготовчому засіданні було встановлено, що вимоги банку забезпечені заставою, в тому числі, і згідно договору застави №4 укладеного 29 квітня 2013 року між банком та АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод".
Відповідно до умов п.3.1. договору застави, в заставу банку було передано предмет застави - право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, яке існує та/або виникає в майбутньому у заставодавця за договором №50/120 від 30 листопада 2012 року в сумі 104 400 000,00 російських рублів 00 коп., за договором №50/128 від 10 грудня 2012 року в сумі 48 532 764,00 російських рублів 00 коп., за договором №50/121 від 20 березня 2013 року в сумі 130 500 00,00 російських рублів 00 коп., укладених між заставодавцем та ТОВ Представництво НПП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, російська федерація (код 50877746028662).
Згідно п. 3.2. договору застави №4 на дату укладання цього договору вартість предмету застави складає 50 000 000,00 грн.
Оскільки судом вже було визнано вимоги банку на суму 219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, проте до формування реєстру вимог кредиторів банк частково відмовився від забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між акціонерним товариством "Сбербанк" та АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000,00 грн., то залишок вимог банку, які є забезпеченими майном боржника становить 169 328 988 грн 65 коп. (219 328 988 грн. 65 коп. - 50 000 000, 00 грн.).
Водночас, грошові вимоги банку на суму 50 000 000, 00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та погашаються у четверту чергу.
Таким чином, в даному випадку до формування реєстру вимог кредиторів банк визначився із своїм вибором та частково відмовився від забезпечення, а тому апеляціна інстанція погоджується з висновокм господарського уду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта-1 про неправомірність такої відмови банку.
Щодо додаткових вимог банку на доводів апелянта-2 про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів АТ "НВП "Смілянський електромеханічний завод" грошових вимог АТ "Міжнародний резервний банк" в розмірі 64 010 417, 09 грн, з яких: 53 521 921, 93 грн - четверта черга погашення; 10 488 495, 16 грн - шоста черга погашення; 3950, 70 грн - перша черга погашення апеляційна інстанція керується наступними мотивами.
Відповідно п. 1.3.1 кредитних договорів (№76-В/13/35/ЮО/КЛ та №76-В/13/35/ЮО/КЛ) розмір процентної ставки за користування кредитом складає 17.5% річних.
Пунктом 6.6. кредитних договорів сторони погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених пунктом 2.5., 7.3., 7.9., 7.10 кредитних договорів та/або підпунктів 2.4., 2.5., 2.6., 2.10., Додатку №1 до кредитних договорів за кожен випадок такого порушення розмір діючої фіксованої процентної ставки, починаючи з 20-го календарного дня від дня настання такого випадку встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 (два) процентних пункти.
Відповідно до п.2.4. додатку № 1 кредитних договорів позичальник приймає на себе зобов'язання з дати укладення кредитних договорів забезпечити відкриття в банку поточних (карткових) рахунків працівникам позичальника, в зв'язку з чим:
а)протягом 3 місяців з дати укладання договору укласти з банком договір про відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб, на умовах, погоджених з банком, з відкриттям поточних (карткових) рахунків не менше, ніж 90% працівникам позичальника. При цьому оформити на зарплатно-картковий проект 100% всіх нових прийнятих працівників позичальника з першого місяця кредитування;
б)забезпечити співробітникам банку доступ в приміщення підприємства для проведення роботи відносно переходу на картки ПАТ "Сбербанк" робочих цехів, та оформлення карток бажаючим перейти на зарплатний проект ПАТ "Сбербанк".
Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті кредитних договорів зміну розміру процентної ставки, що не потребує укладення сторонами додаткової угоди до договорів. Про встановлення процентної ставки в новому розмірі банк повідомляє позичальника письмово.
Отже, банк має право на підвищення фіксованої процентної ставки на 2 пункти у разі порушення позичальником визначених умов договору(договорів).
16.04.2018 року банк з посиланням на порушення позичальником підпунктів 2.4. Додатку №1 до кредитних договорів, звернувся до боржника з письмовим повідомленням про те, що починаючи з 30.04.2018 року розмір процентної ставки за користування кредитом становитиме 17,5% + 2%, тобто 19,5% річних.
Апеляційна інстанція зазначає, що за загальним правилом, викладеним у частині першій ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 ЦК України.
Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторонами погоджено підстави для збільшення процентної ставки та порядок повідомлення позичальника про таке збільшення.
Відтак, оскільки сторони погодили можливість зміни розміру процентної ставки, що не потребує укладення сторонами додаткової угоди до договорів, банк за умови письмового повідомлення про те, та за наявності визначених договором підстав, вправі зінити процентну ставку 17,5% + 2%, тобто 19,5% річних.
Апеляційна інстанція враховує висновки Верховного Суду (постанова від 27.02.2018 у справі № 910/16557/17), відповідно до яких: "При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 Цивільного кодексу України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір".
Апеляційна інстанція не погоджується з іншим висновком господарського суду першої інстанції, що для такої зміни необхідно ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин, оскільки відповідні зміни до кредитних договорів щодо підвищення процентної ставки на 2% погоджено сторонами та не потребувало укладення сторонами додаткової угоди. В даному випадку кредитору не було необхідності звертатися до суду, оскільки такої передумови для зміни процентної ставки умовами кредитного договору не передбачено.
Крм того, апеляційна інстанція не погоджується з висновком про те, що банк не надав суду належних та допустимих доказів того, що позичальник порушив умови п. 2.4. Додатку №1 та звертає увагу, що як вбачається з листа-відповіді АТ "НВП "СЕМЗ" від 16.04.2018 №37/50 на лист-повідомлення банку про зміну процентної ставки від 16.04.2018 вих.№183/5/60-1 боржник просив не застосовувати підвищену процентну ставку за невиконання п. 2.4 Додатку №1 до Кредитних договорів (а.с. 112, т. 5). Натомість, не погодившись з рішенням банку, боржник мав право звернутися до суду за захистом, якщо вважав, що нова процентна ставка є необґрунтованою та порушує його права.
Враховуючи наведені висновки слід погодитися з доводами апелянта-2, що судом безпідставно відхилено підвищення процентної ставки на 2% за користування кредитом, яка відбулося 30.04.2018.
Щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом після закінчення дії кредитної лінії за договорами (проценти за неправомірне користування коштами).
Пунктом 6.2. кредитних договорів встановлено, що нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Після спливу останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п, 1.4. цього договорів, розмір процентної ставки за користування кредитом залишається в розмірі, що діяв станом на останній день дії кредитної лінії, та перераховується в подальшому (починаючи з дня спливу останнього дня дії кредитної лінії й до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі) в розмірі та порядку, передбаченому цим договором.
Проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1-6.2 цього договору позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3-х робочих днів, наступних за днем закінчення періоду (п. 6.3 договорів).
При цьому під періодом сторони в цій ст. 6 договору розуміють кожний з періодів, перший з яких починається з того числа місяця, в якому був укладений кредитний договір, і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця. Останній період закінчується в день, коли кредит був повністю повернутий в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін ? календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Як вбачається з умови кредитних договорів (п. 6.2.) нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році; нарахування починається з дня надання кредиту (включно); нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі; день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Також, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, в силу положень ст. 1056-1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, пунктом 6.2. кредитних договорів сторони погодили, що (1) нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно), (2) нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, що відповідає положенням ст. 1056-1 ЦК України.
Оскільки сторони погодили порядок нарахування та сплати процентів у кредитних договорах (п. 6.2), а тому дані умови договору узгоджуються з положеннями і ст. 1056-1 ЦК України, ст. 1048 ЦК України та ст. 625 ЦК України та відповідає волевиявленню сторін, які в даному випадку відступили від загальних правил в частині щомісячної виплати процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування - до 31 січня 2019 року (останній день кредитної лінії), та погодили нарахування процентів за користування кредитними коштами і після цього строку до повернення кредиту в повному обсязі.
Отже, апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта-2, що за неправомірне користування кредитними коштами після 31.01.2019 боржник повинен сплати грошові кошти з урахуванням 19,5% річних від простроченої суми.
Враховуючи вищенаведене, слід погодитися з заявлениими банком додатковими вимогами щодо сплати процентів за правомірне користування кредитом, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року за процентною ставкою в розмірі +2% за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року в розмірі - 1096 633,72 грн. та за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року включно в розмірі - 720 607,94 грн, та як наслідок додатковими грошовими вимогами банку щодо нарахованої пені в загальному розмірі 10 488 495 грн. 16 коп. (6 410 093,90 грн. + 4 078 401,26 грн.) та інфляційних втрат в загальному розмірі 306 720 грн. 58 коп. за несвоєчасну сплату наведених вище збільшених на 2 пункти відсотків у вказаний банком період.
Апеляційна інстанція також вважає обґрунтованими доводи апелянта-2 щодо вірного розміру відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 30 квітня по 28 травня 2018 року зі ставкою 17,5% річних на борг 72 251 138 грн. 77 коп в сумі 1 004 587 грн 75 коп., оскільки перевіривши цей розрахунок процентів слід визнати його арифметично вірним, тоді як господарський суд першої інстанції безпідставно виходив з іншої суми -969 946 грн 79 коп.
Отже, борг становить 336 515 грн. 51 коп. (1 004 587 грн 75 коп. - 668 072 грн. 24 коп. (сплату яких фактично визнано банком)).
Відтак, з у рахуванням того, що в підготовчому засіданні не розглядалося та не було визнано судом, визнанню підлягають вимоги в розмірі 242 486 грн. 80 коп. (336515, 51 - 94 028, 71).
Таким чином частина процентів за правомірне користування кредитом в гривні за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року включно підлягає визнанню в розмірі - 242 486 грн. 80 коп. (четверта черга погашення).
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до норм ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга апелянта-1 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу апелянта-2 слід задовольнити, тому оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції змінює в частині вирішення вимог АТ "МР Банк".
Керуючись статтями 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21 змінити.
4. Викласти пункт 20 та абзац 1 пункту 21 резолютивної частини ухвали Господрського суду Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21 в такій редакції:
" 20. Заяву акціонерного товариства Міжнародний резервний банк від 19 листопада 2021 року №б/н задовольнити.
21. Визнати додаткові кредиторські вимоги акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів до боржника в розмірі:
- 4540 грн (перша черга погашення);
- 53 521 921 грн 93 коп. (четверта черга погашення);
- 10 488 495 грн 16 коп. (шоста черга погашення)".
5. Абзац 2 пункту 21 резолютивної частини ухвали Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21 виключити.
6. В решті Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.07.2022 у справі №925/1248/21 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Поляков
Повний текст постанови складено 23.11.2022.