вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" листопада 2022 р. Справа№ 910/20833/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Тищенко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Національної служби здоров'я України
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, повний текст якого складений 28.07.2022
у справі №910/20833/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Національної служби здоров'я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз»
про стягнення 15 555,24 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 15 555,24 грн. нарахованої за порушення строків виконання робіт за договором підряду № 71 від 01.04.2021, а саме за прострочення виконання робіт на загальну суму 1 447 422,18 грн. яке тривало у період з 01.07.2021 по 26.07.2021.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- обумовлені сторонами роботи мали виконуватись на підставі проектної документації, яку позивач неодноразово змінював (коригував), що і стало причиною порушення відповідачем строків виконання робіт;
- під час виконання будівельних робіт виникла необхідність у заміні окремих типів матеріальних ресурсів, про що неодноразово повідомлявся позивач, проте останній вчасно не реагував на запити відповідача, що також стало причиною несвоєчасного виконання відповідачем робіт;
- що у додатковій угоді № 5 від 29.12.2021 до спірного договору підряду сторони затвердили новий графік виконання робіт на 2021 рік, згідно з яким прострочення виконання робіт у червні 2021 на суму 1 447 422,18 грн. не було.
Крім того, у відзиві на позов відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи вказавши, що такі витрати складаються з витрат на правову допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/20833/21 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, встановивши, що відкоригована проектна документація стадії «Р» (архітектурно-планувальні рішення та конструктивні рішення) для виконання робіт на суму 1 447 422,18 грн. передавалась замовником частинами, а у повному обсязі була передана підряднику лише у липні 2021, дійшов висновку про те, що вказане унеможливило виконання робіт останнім до 30.06.2021.
Крім того судом першої інстанції враховано дії сторін під час виконання договору підряду, направлені на зміну умов договору, зокрема, строків виконання робіт., а саме те, що 29.12.2021 сторони підписали додаткову угоду № 5 до договору підряду № 71, якою, серед іншого затвердили новий календарний графік виконання робіт відповідно до якого відповідач зобов'язаний виконати роботи на загальну суму 52 827 263,28 грн., а саме: у липні-вересні 2021 року виконати роботи на суму 11 662 552, 19, у жовтні-грудні 2021 року - на суму 12 223 387,73 грн., у травні-липні 2022 на суму 10 267 025,61 грн., у серпні-жовтні 2022 - на суму 18 674 297,75 грн., що свідчить про те, що укладаючи у грудні 2019 року додаткову угоду № 5 та затверджуючи новий календарний графік, сторони врегулювали як попередні, так і майбутні періоди виконання робіт та встановили нові умови, з яких випливає, що зобов'язання підрядника з виконання робіт, що є предметом розгляду, не прострочені, при цьому, позивачем будь-яких зауважень щодо несвоєчасності виконання цих робіт у подальшому не заявлялось, а позивач фактично погодився, що відповідач виконав роботи за червень 2021 належним чином, проте, звертаючись до суду з даним позовом наголошував на простроченні обов'язків відповідача у цей період та просив стягнути з нього штрафні санкції (пеню).
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/20833/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., у решті вимог щодо розподілу судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, Національна служба здоров'я України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/20833/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права, при недотриманні норм процесуального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- коригування проектно-кошторисної документації не впливали ні на початок спірних робіт, ні на їх проведення;
- додаткова угода № 5 від 29.12.2021, якою сторони змінили графік виконання робіт підписана сторонами вже після звернення позивача до суду з цим позовом, а відтак її дія розрахована на час після вирішення справи в судових органах, а сам факт її укладення є наслідком порушення умов спірного договору відповідачем.
Зі змісту апеляційної скарги слідує, що апелянтом додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у цій справі не оскаржується.
Крім того у апеляційній скарзі апелянт просить приєднати до справи докази, які ним додані до апеляційної скарги, проте до апеляційної скарги позивачем додаткових доказів по суті спору не додано.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, справу №910/20833/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20833/21, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/20833/21.
05.09.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 248 100,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної служби здоров'я України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/20833/21, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
08.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зазначивши про те, що вказана сума складається з витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
До апеляційної скарги апелянтом додана копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 910/12352/21. Враховуючи, що інформація щодо судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, додана відповідачем до апеляційної скарги копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 910/12352/21 не є додатковим доказом по справі.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/3584/22 від 14.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/20833/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 апеляційну скаргу Національної служби здоров'я України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/20833/21 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.
Станом на 16.11.2022 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022 та від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
01.04.2021 позивач (замовник) та відповідач (генпідрядник) уклали договір підряду № 71 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і засобами відповідно до проектної документації, з дотриманням чинних будівельних норм і правил та умов цього договору виконати роботи з капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва (коригування), в повному обсязі і здати замовнику закінчені роботи у встановлений договором строк, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Ціна Договору становить 55 894 532,12 грн. Вартість робіт на 2021 рік становить10 879 088,29 грн. (п. 2.1 Договору).
У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що роботи виконуються генпідрядником поетапно, відповідно до календарного графіку (додаток № 3 до Договору), в якому визначається дата початку та закінчення усіх етапів та видів робіт.
Датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами останнього акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 3.4 Договору).
Сторонами також підписані додатки до Договору, зокрема і Додаток № 3 «Календарний графік» у якому сторони обумовили наступні строки та вартість робіт, що підлягають виконанню підрядником:
- роботи вартістю 2 032 120,39 грн. мають бути виконані протягом квітня-червня 2021 року;
- роботи вартістю 5 586 390,63 грн. - протягом липня-жовтня 2021 року;
- роботи вартістю 3 260 577,27 грн. - протягом листопада-грудня 2021 року;
- роботи вартістю 45 015 443,83 грн. - протягом січня-квітня 2022 року.
У подальшому, додатковою угодою № 1 від 25.06.2021, сторони внесли зміни у ціну Договору, що становить 55 894 532,12 грн., а також у вартість робіт, що на 2021 рік складає 34 737 789,54 грн., та виклали додаток № 3 «Календарний графік», додаток № 4 «План фінансування» у нових редакціях.
Так, згідно з Додатком № 3 «Календарний графік», у редакції додаткової угоди № 1 від 25.06.2021:
- роботи вартістю 1 447 422,18 грн. мають бути виконані протягом квітня-червня 2021 року;
- роботи вартістю 14 382 903,11 грн. - протягом липня-вересня 2021 року;
- роботи вартістю 18 907 464,25 грн. - протягом жовтня-грудня 2021 року;
- роботи вартістю 11 875 606,26 грн. - протягом січня-березня 2022 року;
- роботи вартістю 9 281 136,22 грн. - протягом квітня-травня 2022 року;
Отже, виходячи з умов додатку № 3 «Календарний графік» (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.06.2021) відповідач мав виконати роботи на суму 1 447 422,18 грн. у період з квітня по червень 2021 року, проте вказані роботи були виконані відповідачем з порушенням строку, а саме, що сторонами не заперечується та підтверджується актами виконаних будівельних робіт № 1/71 від 15.07.2021 на суму 13 683,52 грн., № 2/71, № 3/71 та № 4/71 від 26.07.2021 на загальну суму 1 720 894,23 грн. та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3), які підписаними обома сторонами без зауважень.
З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив стягнути з відповідача пеню в сумі 15 555,24 грн. нараховану за прострочення виконання робіт на загальну суму 1 447 422,18 грн. яке тривало у період з 01.07.2021 по 26.07.2021.
Суд першої інстанції у задоволення позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду, до яких відноситься Договір, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 13.2 Договору за порушення строків виконання робіт по договору без внесення відповідних змін у договір, генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже за умовами Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи у встановлені Договором строки, а наслідком порушення вказаного зобов'язання є право позивача на стягнення з відповідача пені.
За змістом положень ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Склад та обсяги робіт, що доручаються на виконання генпідряднику, визначені проектною документацією, яка надається генпідряднику замовником. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації (п. 1.5, 1.6 Договору).
Відповідно до ст. 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.
Як встановлено вище. за змістом положень ч. 7 ст. 875 ЦК України замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх, в свою чергу на підрядника покладений обов'язок здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1 ст. 877 ЦК України).
Згідно з п. 5.1, 7.1 Договору замовник зобов'язаний надати генпідряднику об'єкт (фронт робіт), проектну документацію та дозвільну документацію. А у пункті 5.2.11 Договору сторони погодили право замовника вносити зміни у проектну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вони не призводять до збільшення ціни договору.
Відповідно до п. 5.3.1 Договору генпідрядник зобов'язаний виконати у встановлені строки роботи відповідно до умов договору та проектної документації.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з матеріалів справи слідує, що:
- з метою виконання підрядником робіт, що є предметом Договору, 12.09.2019 позивач та ТОВ «Архітектурно-проектна група Анни Кирій» (виконавець) уклали договір № 125 на виконання проектних робіт, згідно якого виконавець зобов'язується виконати роботи з коригування проектно-кошторисної документації на стадії проекту: капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва;
- виконану архітектурним бюро проектну документацію замовник подав для проведення експертизи до ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (ДП «Укрдержбудекспертиза»), під час проведення якої експерти виявили помилки та внесли зміни, про що ДП «Укрдержбудекспертиза» склало експертний звіт № 00-0137-19/ЦБ від 25.03.2019;
- з метою врахування зауважень експертизи та коригування проектної документації на стадії «Робоча документація» по об'єкту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва», між позивачем та ТОВ «Архітектурно-проектна група Анни Кирій» укладений договір № 62 від 23.03.2021, предметом якого є коригування проектної документації, що здійснюється відповідно до технічного завдання (додаток 3), у якому визначаються зміст, обсяги та склад робіт, а саме - за розділами: архітектурно-планувальні рішення (АР) та конструктивні рішення (КР) (п. 1.2.1, 1.3 договору).
Як пояснив відповідач, «АР» - це розділ проектної документації, в якому викладаються авторське бачення архітектурного об'єкта: вказується його зовнішній та внутрішній вигляд, просторова, функціональна та планувальна організація. Розділ «АР» є невід'ємною частиною проектної документації для всіх типів нежитлових приміщень, оскільки це обов'язковий і початковий етап проектування об'єкта, який дає основу для розробки інших розділів проектної документації. При розробці розділу архітектурних рішень враховується функціональне призначення будівлі та відповідні вимоги державних стандартів та нормативної документації. «КР» - це розділ у складі проектної документації, який відбиває АР у вигляді конкретних розрахункових даних. Головне завдання проектування розділу КР - визначення повного обсягу майбутніх будівельних робіт, вибір оптимальних будматеріалів та несучих конструкцій під кожний конкретний вид робіт з метою забезпечення максимальної стійкості будівництва. У цьому розділі проектувальники описують та обґрунтовують технічні рішення для досягнення необхідної міцності, стійкості, просторової однорідності об'єктів будівництва.
Отже, у 2021 році коригувалися базові та основоположні розділи проектної документації стадії «Робоча документація» - архітектурно-планувальні рішення (АР) та конструктивні рішення (КР), а відкоригована проектна документація передавалась відповідачу позивачем у період з 04.03.2021 по 22.09.2021, що підтверджується актами приймання-передавання проектної документації стадії «Р» від 04.03.2021, від 11.05.2021, від 13.05.2021, від 26.05.2021, від 02.06.2021, від 16.06.2021, від 30.06.2021, від 06.07.2021, від 08.07.2021, від 14.07.2021, від 27.07.2021, від 18.08.2021, від 01.09.2021, від 08.09.2021, від 22.09.2021.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач передавав відповідачу проектну документацію для виконання робіт частинами, і повний комплект документації відповідач отримав лише у вересні 2021, то відповідач виконував ті роботи, на які проектна документація була у нього в наявності у липні 2021 року, а саме - на суму 1 720 894,23 грн. (до якої входить спірна сума 1 447 422,18 грн.).
Слід зазначити і про те, що відповідно до п. 5.3.12 Договору підрядник зобов'язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
У матеріалах справи наявні листи № 1-30/04 від 30.04.2021, № 02-62/2021 від 12.05.2021, № 02/05-21 від 02.06.2021, № 2-8/06 від 08.06.2021, № 4-28/07 від 28.07.2021 якими відповідач попереджав позивача про уповільнення будівельних робіт на об'єкті будівництва, в тому числі з причин відсутності проектної документації, несприятливих погодних умов, вимушених карантинних заходів, а також необхідністю внести до проектної документації зміни. У цих же листах підрядник просив замовника продовжити строки виконання робіт, без застосування штрафних санкцій.
Крім того, у період виконання будівельних робіт виникала необхідність у заміні окремих типів матеріальних ресурсів (зміни обладнання СВС, закупки готових конструкцій, заміни кабелю), про що відповідач повідомляв позивача листами № 1-17/06, № 2-17/06 від 17.06.2021, № 5-13/05 від 13.07.2021, № 2-02/08 від 02.08.2021 доказів наявності письмових відповідей на якій матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України ).
Як було встановлено вище, відкоригована проектна документація стадії «Р» (архітектурно-планувальні рішення та конструктивні рішення) для виконання робіт на суму 1 447 422,18 грн. передавалась замовником частинами, а у повному обсязі була передана підряднику лише у липні 2021 року, що фактично унеможливило виконання робіт останнім до 30.06.2021.
Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Слід врахувати і те, що відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Як вбачається з п. 7.4 Договору генпідрядник забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам встановленим нормативними документами та проектною документацією. Роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору (п. 10.1 Жоговору). Генпідрядник гарантує якісь закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку (п. 12.1 Договору). Генпідрядник гарантує відповідність робіт проектній документації (п. 12.5 Договору).
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам проектної документації та державних будівельних норм замовник приймає рішення про усунення генпідрядником допущених недоліків або про зупинення виконаних робіт (п. 10.5 договору).
Проектна документація містить текстові та графічні матеріали, якими визначаються архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Склад та зміст проектної документації визначається державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-2014.
Пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 (далі - Порядок № 45), передбачено, що завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Відповідно до пункту 4.8 ДБН «А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Отже, з наведених вище положень законодавства чітко вбачається, що відповідач (підрядник) зобов'язаний виконувати роботи за договором відповідно до вимог проектної документації, яка має бути надана генпідряднику замовником, що свідчить про те, що фактична можливість виконання відповідачем підрядних робіт за договором перебуває у залежності та безпосередньому зв'язку з передачею йому замовником необхідних вихідних даних (проектної документації), необхідних для виконання такої роботи згідно з умовами договору.
За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 221 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора (ч. 3 ст. 220 ГК України ).
За обставин, встановлених вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах сторін невиконання замовником своїх договірних зобов'язань (прострочка кредитора) потягла за собою прострочення зобов'язання підрядника з виконання робіт, за яке він відповідальності не несе. Вказане є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.
Слід зазначити і про наступне.
З матеріалів справи слідує, що 29.12.2021 сторони підписали додаткову угоду № 5 до Договору підряду № 71, якою, серед іншого, виклали у новій редакції календарний графік, відповідно до якого відповідач зобов'язаний виконати роботи на загальну суму 52 827 263,28 грн., а саме: у липні-вересні виконати роботи на суму 11 662 552, 19 грн., у жовтні-грудні - на суму 12 223 387,73, у травні-липні на суму 10 267 025,61 грн., у серпні-жовтні 2022 - на суму 18 674 297,75 грн.
Укладеннями вказаної додаткової угоди, якою затверджено новий календарний графік:
- сторони врегулювали як попередні, так і майбутні періоди виконання робіт та встановили нові умови, з яких випливає, що зобов'язання підрядника з виконання робіт, що є предметом розгляду, не прострочені, при цьому, позивачем будь-яких зауважень щодо несвоєчасності виконання цих робіт у подальшому не заявлялось.;
- позивач фактично погодився, що відповідач виконав роботи за червень 2021 належним чином, проте, звертаючись до суду з даним позовом наголошував на простроченні обов'язків відповідача у цей період та просив стягнути з нього штрафні санкції (пеню).
Колегія суддів вважає помилковим твердження позивача про те, що так як додаткова угода № 5 від 29.12.2021 підписана сторонами вже після звернення позивача до суду з цим позовом, її дія розрахована на час після вирішення справи в судових органах та зауважує йому, будь-яких посилань на вказане умови такої додаткової угоди не містять.
Вказане також є самостійною та достатньою підставою доля відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 15 555,24 грн.
Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/20833/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Національної служби здоров'я України задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Національної служби здоров'я України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/20833/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/20833/21 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/20833/21.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
О.В. Тищенко