вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"20" жовтня 2022 р. Справа№ 910/16526/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Агрикової О.В.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.10.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)
за апеляційною скаргою Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021
у справі № 910/16526/21 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»
до Державного підприємства «Інформаційні судові системи»
про стягнення 703 684, 95 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 706 684, 95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» 586 404 грн 13 коп. неустойки та 8 796 грн 07 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» 10.01.2022 звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 та ухвалили нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/16526/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі №910/16526/21 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги (судовий збір) покладено на Державне підприємство «Інформаційні судові системи».
22.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» надійшла заява від 19.09.2022 про ухвалення додаткової постанови та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн за супроводження справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/16526/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Агрикова О.В., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) призначено до розгляду на 20.10.2022. Роз'яснено Державному підприємству «Інформаційні судові системи» право подати до суду апеляційної інстанції заперечення (пояснення, міркування) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в письмовій формі протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
28.09.2022 через канцелярії суду від Державного підприємства «Інформаційні судові системи» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
У судове засідання 20.10.2022 уповноважені представники учасників справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У зв'язку із відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді, ухвалу суду від 20.10.2022 надіслані Державному підприємству «Інформаційні судові системи» через систему «Електонний суд» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на електронну адресу, яка наявна в матеріалах справи: info@porshefinance.ua.
Враховуючи, що неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе розглянути заяву у даному судовому засіданні з винесенням додаткової постанови.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 16 ГПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, положення ст. 124 ГПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви, про що прямо свідчить ч. 2 ст. 124 ГПК України, відповідно до якої у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, №911/2686/18 від 13.02.2020.
Так, при поданні відзиву на апеляційну скаргу відповідача ТОВ «Порше Лізинг Україна» зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв'язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 17 000 грн.
Частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 17 000 грн заявник надав копію договору про надання професійної правничої допомоги від 24.09.2021, копію актів надання послуг №ПЛУ-0014/01 АО від 03.02.2022, №ПЛУ-0014/02 АО від 15.09.2022, копії платіжних доручень №135900 від 25.03.2022 на суму 8500 грн, №0051012206 від 16.09.2022 на суму 8500 грн. Крім того, заявником до заяви додано докази направлення вказаної заяви відповідачу у справі.
Відповідачем подано докази в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (надалі - Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Праймлекс» (надалі - Виконавець) укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем (далі за текстом - «Послуги») стосовно питань, пов'язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних Послуг визначаються умовами Договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід'ємну частину цього Договору. Підписання Сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.3 договору за надання Послуг Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі та порядку як визначено в цьому розділі Договору. За представництво інтересів Замовника в судах апеляційної інстанції винагорода становить 17 000,00 грн.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що факт надання Виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини Винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до п.3.3. Договору. Сторони домовились, що послуги з супроводження справи включають обов'язкове забезпечення Виконавцем отримання/передачу Замовнику оригіналу (-ів) виконавчого (-их) листа (-ів) суду по справам, за результатами розгляду яких рішення ухвалено на користь Замовника.
Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами договірних зобов'язань (п. 9.1 договору).
Колегія суддів зазначає, що ціну (вартість) правничої допомоги у договорі визначено у фіксованому розмірі (незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг).
03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Праймлекс» (Виконавець) підписано акт надання послуг №ПЛУ-0014/01 АО, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи - надання професійної правничої допомоги згідно п. 2.3 договору, супровід справи в суді апеляційної інстанції. Загальна вартість робіт (послуг) склала 8500 грн без ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
25.03.2022 на виконання акту №ПЛУ-0014/01 АО від 03.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» сплачено 8500 грн, згідно платіжного доручення №135900.
15.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Праймлекс» (Виконавець) підписано акт надання послуг №ПЛУ-0014/02АО, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи - надання професійної правничої допомоги згідно п. 2.3 договору, супровід справи в суді апеляційної інстанції. Загальна вартість робіт (послуг) склала 8500 грн без ПДВ. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
16.09.2022 на виконання акту №ПЛУ-0014/02АО від 15.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» сплачено 8500 грн, згідно платіжного доручення №0051012206.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20).
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17.
Враховуючи наведене, позивачем, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому вказаних послуг у суді апеляційної інстанцій на суму 17 000 грн.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
28.09.2022 через відділ документального забезпечення суду від Державного підприємства «Інформаційні судові системи» надійшло клопотання, в якому останній просить зменшити заявлену позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на відсутність чіткого опису робіт (наданих послуг).
Вивчивши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: відзив на апеляційну скаргу відповідача, заява про видачу копії рішення у даній справі, заява про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та винесення додаткового рішення з додатками, всі копії документів завірені представником позивача з дотриманням положень статті 91 ГПК України, а також участь представника позивача у судових засіданнях 21.07.2022 та 15.09.2022.
Суд також враховує положення частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги зазначив, що позивачем не було надано чіткого опису робіт (наданих послуг).
Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, участь у судових засіданнях, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 17000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо неточності детального опису робіт на виконання положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Доводів відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу клопотання не містить.
Враховуючи зазначене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 17 000 грн, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та стягнення з відповідача на користь позивача 17 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №910/16526/21 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (01601, місто Київ, ВУЛ.ЛИПСЬКА, будинок 18/5; ЄДРПОУ 34614292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПАВЛА ТИЧИНИ, будинок 1В; ЄДРПОУ 35571472) 17000 (сімнадцять тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/16526/21 доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/16526/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід'ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 23.11.2022 після виходу судді з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
О.В. Агрикова