ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 листопада 2022 року м. ОдесаСправа № 916/215/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Принцевської Н.М.
суддів: Діброва Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022
по справі №916/215/22
за позовом Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)
до Державної митної служби України в особі Одеської митниці
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області 2. Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеси)
про стягнення 215 268,53 грн.,
(суддя першої інстанції: Погребна К.Ф., дата та місце ухвалення рішення: 27.06.2022, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп. Шевченка, 29)
В січні 2022 року Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної митної служби України в особі Одеської митниці, в якому просив стягнути з останньої 215 268,53 грн.
Позовні вимоги Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) направлені на стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 215 268,53грн.
В якості підстави позову заявник зазначає, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі № 505/2677/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021, та ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 11 травня 2021, розірвано договір у формі акта державного виконавця про проведення електронних торгів від 14.09.2017 щодо придбання рухомого майна - автомобіля марки «Nissan» модель «Juke», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , проведених ДП «Сетам», що в свою чергу свідчить що правова підстава набуття права на грошові кошти у Одеської митниці, відпала а тому він зобов'язаний їх повернути на рахунок управління.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 в задоволенні позову Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) до Державної митної служби України в особі Одеської митниці за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області та Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Одеси) відмовлено повністю, судові витрати покладено на Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
В рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що відповідні грошові кошти в сумі 215 268,53 грн. були отримані саме відповідачем, оскільки з наданого платіжного доручення №2793 від 13.09.2017, на яке, як на підставу отримання останнім грошових коштів, посилається позивач, вбачається що отримувачем коштів є саме ГУДКСУ в Одеській області.
Суд вказав, що сам позивач в рамках справи №505/2677/19, в якій виступав відповідачем, в своїх запереченнях вказував, що кінцевим отримувачем коштів на суму 217850,00 грн. від реалізації конфіскованого легкового автомобіля є ГУ ДКСУ в Одеській області. Саме тому позовна заява щодо стягнення коштів на суму 217850,00 грн. повинна бути подана до ГУ ДКСУ в Одеській області.
В той же час, судом при ухваленні рішення 09.01.2020 відповідні посилання не були прийняті до уваги, оскільки було встановлено, що кошти після проведення прилюдних торгів за реалізоване нерухоме майно були перераховані саме на рахунок Подільського MB ДВС ГТУЮ в Одеській області, де він є отримувачем, а не на рахунок казначейської служби.
Отже з урахуванням наведеного вище, враховуючи відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем відповідних грошових коштів, а отже і наявності у останнього обов'язку щодо їх повернення, позовні вимоги Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з рішенням місцевого Господарського суду Одеської області, Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по даній справі скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.
Апелянт вважає вказане рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, вирішено спір не у відповідності з нормами матеріального права та недотриманні норм процесуального права.
Заявник апеляційної скарги вказує, що правова підстава набуття Державною митною службою України в особі Одеської митниці грошових коштів у сумі 215268,53 грн., з часу набрання законної сили судовим рішенням, відпала, у зв'язку з чим в силу приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти на рахунок управління юстиції.
Грошові кошти, якими Державна митна служба України в особі Одеської митниці безпідставно користується з 04.03.2021, фактично є державними коштами, оскільки управління юстиції утримується за рахунок Державного Бюджету України.
Апелянт вказує, що інтереси управління юстиції підлягають захисту шляхом повернення майна у вигляді грошових коштів у сумі 215268,53 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по справі №916/215/22; вирішено розглянути апеляційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по справі №916/215/22 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, запропоновано відповідачу подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню постанови № 521/10090/15-п від 12.08.2015 року, виданої Малиновським районним судом м. Одеси, про конфіскацію на користь держави легкового автомобіля марки «Nissan Juke», 2012 р. в., р. н. НОМЕР_1 . країна реєстрації - Україна, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1598 куб. см., тип двигуна - бензиновий, тип кузова - седан-В, колір - синій згідно протоколу про ПМП № 0381/50009/15 від 21.04.2015.
В ході проведення примусового виконання дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ - https://torgi.minjust.gov.ua/ реалізовано арештоване рухоме майно боржника - ОСОБА_1 , а саме: автомобіль марки «Nissan», модель «Juke», тип седан-В, 2012 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Центр ДА1 2302.
Відповідно до протоколу № 282089 від 29.08.2017 про проведення електронних торгів, складеного організатором торгів - державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), вищезазначений транспортний засіб було реалізовано на прилюдних торгах ДП «Сетам» за ціною - 219 450.00 грн.
Позивач вказує, що кошти, отримані від реалізації транспортного засобу «Nissan», модель «Juke», реєстраційний номер - НОМЕР_1 , у розмірі 219 450.00 грн. розподілені та перераховані наступним чином: - 215268,53 грн. - кошти від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів, які було перераховано Подільським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, код за ЄДРПОУ 38701485, місцезнаходження: 66302, Одеська область, м. Подільськ, проспект Шевченка, 16 на р/р № 31110108705002, код 37607526 МФО 828011 КБК 24010100, ГУДКСУ в Од. обл./м.Одеса (платіжне доручення № 2793 від 13.09.2017 року) на користь держави в особі Одеської митниці як податки та збори від реалізації конфіскованого майна; - 2581,47 грн. - кошти від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів, які було перераховано Подільським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, код за ЄДРПОУ 38701485, місцезнаходження: 66302, Одеська область, м. Подільськ, проспект Шевченка, 16 на р/р № ЗІ 119108700019, код 37984302 МФО 828011 КБК 24010100, УК у Подільськ.р/м.Подільськ (платіжне доручення № 2794 від 13.09.2017 року) на користь держави; - 1600,00 грн - витрати виконавчого провадження (платіжні доручення № 2790 від 13.09.2017 року, № 2791 від 13.09.2017 року, № 2792 від 13.09.2017 року).
Разом з тим в подальшому, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року по справі № 505/2677/19 позовну заяву ОСОБА_2 до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля марки «Nissan Juke», 2012 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який укладений за результатами проведення електронних торгів по реалізації вказаного автомобіля (реєстраційний номер лота 233334), що здійснювались в межах виконавчого провадження №48953778 з примусового виконання постанови від 12.08.2015 року Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/10090/15-п, проведення яких відбувалось Подільським міжрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, організованих державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України задоволено, розірвано договір купівлі-продажу автомобіля марки «Nissan Juke», 2012 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та стягнуто з Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 219450,00 грн., сплачені за автомобіль марки «Nissan Juke», 2012 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 1539,20 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
Постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 року по справі №505/2677/19 рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року залишено без змін.
15.04.2021 року до Касаційного цивільного суду подана касаційна скарга на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі № 505/2677/19 та постанову Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 у справі № 505/2677/19.
21.04.2021 року до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області направлена заява та подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на депозитний рахунок відділу 215 268,53 грн.
21.04.2021 року до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області направлена заява та подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на депозитний рахунок відділу 2 581,47 грн.
28.05.2021 року до Відділу надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 11.05.2021 за вих. № 06-08/03- 06/3558, згідно якого Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області встановлено, що згідно з наданим платіжним дорученням від 13.09.2017 №2793 на суму 215 268.53 грн. кошти сплачено на рахунок №31110108705002, який був відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 24010100 «Кошти від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів» з використанням відомчої ознаки « 05» (Державна митна служба України), та повернення з якого може здійснюватись на підставі висновків митних органів. З огляду на зазначене, та враховуючи відсутність висновку Одеської митниці Держмитслужби, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не має правових підстав для повернення коштів та повертає документи без виконання. З метою повернення коштів, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області пропонує звернутись до Одеської митниці Держмитслужби.
Надалі, як зазначає позивач, 11.05.2021 року до Одеської митниці Держмитслужби ним були направлені заява та подання про повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на депозитний рахунок відділу 215 268,53 грн.
04.06.2021 року до Відділу надійшла ухвала Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 травня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі № 505/2677/19 та постанову Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 у справі № 505/2677/19 у справі за позовом ОСОБА_2 до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про розірвання договору купівлі - продажута стягнення грошових коштів.
01.07.2021 року до Відділу надійшов лист Одеської митниці Держмитслужби, згідно якого Одеська митниця Держмитслужби не має законних підстав для перерахування коштів на депозитний рахунок Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку з тим, що Одеську митницю Держмитслужби не було залучено як третю особу у справі № 505/2677/19 (за позовом ОСОБА_2 до Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів), а у відповідності до статті 54 Цивільного кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Позивач вказує, що Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі - ГУДКСУ у Миколаївській області) від 20.09.2021 № 07.1-06/2/5981, направленого на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку з надходженням до ГУДКСУ у Миколаївській області заяви ОСОБА_2 від 15.09.2021 року та виконавчого листа, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області від 21.04.2021 року по справі № 505/2677/19, ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2021 року по справі № 505/2677/19, управління юстиції повідомлено, що у зв'язку із недостатністю поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, кодів економічної класифікації видатків бюджету та рахунків, за якими проводиться безспірне списання коштів, згідно п. 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, (далі - Порядок № 845) (зі змінами), необхідно у строк, який не може перевищувати 5 робочих днів з дати надходження повідомлення, повідомити Головне управління про КПКВК, КЕКВ та рахунків, з яких буде проведено безспірне списання коштів. Також листом повідомляється, що згідно з п. 30 Порядку на період встановлення даних, зазначених вище, не проводяться платежі за платіжними доручення боржника за всіма КПКВК та КЕКВ, крім платежів, зазначених у п. 25 цього Порядку.
Вищезазначені кошти Державною казначейською службою України 22.09.2021 перераховано з рахунку Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується випискою про рух коштів.
Як зазначає позивач, боржником, відповідно до рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2020 у справі № 505/2677/19 визначено Відділ, але кошти стягнуто у передбачений законодавством спосіб з рахунку управління юстиції, яке є бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника (Відділу). Отже, отримані Одеською митницею грошові кошти у сумі 219450,00 грн., підстава на отримання яких відпала, згідно із рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі №505/2677/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021, та ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду України від 11 травня 2021, повернуті ОСОБА_2 за рахунок державних коштів, розпорядником яких є управління юстиції.
Позивач наголошує, що оскільки, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі № 505/2677/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021, та ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 травня 2021 року, а саме - розірвано договір у формі акта державного виконавця про проведення електронних торгів від 14.09.2017 щодо придбання рухомого майна - автомобіля марки «Nissan» модель «Juke», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , проведених ДП «Сетам», то правова підстава набуття права на грошові кошти у Одеської митниці відпала.
Вказані обставини стали підставою для звернення Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) до суду з позовом в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України про повернення коштів.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
На виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню постанови № 521/10090/15-п від 12.08.2015 року, виданої Малиновським районним судом м. Одеси, про конфіскацію на користь держави легкового автомобіля марки «Nissan Juke», 2012 р. в., р. н. НОМЕР_1 . країна реєстрації - Україна, кузов № НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1598 куб. см., тип двигуна - бензиновий, тип кузова - седан-В, колір - синій згідно протоколу про ПМП № 0381/50009/15 від 21.04.2015 р.
В ході проведення примусового виконання дій, за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ - https://torgi.minjust.gov.ua/ було реалізовано арештоване рухоме майно боржника - ОСОБА_1 , а саме: автомобіль марки «Nissan», модель «Juke», тип седан-В, 2012 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Центр ДА1 2302.
Відповідно до протоколу № 282089 від 29.08.2017 про проведення електронних торгів, складеного організатором торгів - державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), вищезазначений транспортний засіб було реалізовано на прилюдних торгах ДП «Сетам» за ціною - 219 450.00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 215268,53 грн. - коштів від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів було перераховано Подільським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, код за ЄДРПОУ 38701485, на р/р № 31110108705002, код 37607526, МФО 828011, КБК 24010100, отримувач ГУДКСУ в Од. обл./м.Одеса, що підтверджується платіжним дорученням №2793 від 13.09.2017.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року у справі № 505/2677/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 розірвано договір у формі акта державного виконавця про проведення електронних торгів від 14.09.2017 щодо придбання рухомого майна - автомобіля марки «Nissan» модель «Juke», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , проведених ДП «Сетам»., стягнуто з Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 219450,00 грн., сплачені за автомобіль марки «Nissan Juke», 2012 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Відповідні грошові кошти 22.09.2021 були перераховані з рахунку Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується випискою про рух коштів.
Так, звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вказує, що відповідачем були отримані грошові кошти в сумі 215 268,53грн., що підтверджується платіжним дорученням №2793 від 13.09.2017, проте правова підстава набуття Державною митною службою України в особі Одеської митниці грошових коштів у сумі 215 268,53 грн., з часу набрання законної сили вищевказаним судовим рішенням, відпала.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. З урахуванням змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності речово-правових відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати у набувача таке майно.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Отже виходячи з предметі та підстав позовних вимог суду необхідно встановити факт отримання та збереження відповідачем відповідних грошових коштів та наявності обов'язку щодо їх повернення.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд вказав, що позивачем не доведено що відповідні грошові кошти в сумі 215 268,53 грн. були отримані саме відповідачем, оскільки з наданого платіжного доручення №2793 від 13.09.2017, на яке як на підставу отримання останнім грошових коштів посилається позивач, вбачається що отримувачем коштів є саме ГУДКСУ в Од. обл./м.Одеса.
Разом з тим, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду в цій частині та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.
Із змісту статті 43 Бюджетного кодексу України слідує, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з бюджетними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного Бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Державного казначейства України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Органи Казначейства, зокрема: вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження (п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 35 цього Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Пунктом 36 вказаного Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
Отже, законодавством визначено спеціальний порядок виконання судових рішень про відшкодування державою шкоди, на підставі відповідних виконавчих документів, шляхом їх подання до відповідного органу Казначейства.
Резолютивна частина рішення у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у побідній справі № 910/23967/16.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 47, ч. 7 ст. 238 Господарського процесуального Кодексу України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ч. 2 статті 2, ч. 1 статті 170 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Також згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 27.11.2019 № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган, що можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що Державна казначейська служба України не є тим суб'єктом, який порушив права чи інтереси позивача у даній справі.
Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відтак, стягнення коштів через Державну казначейську службу України є способом виконання рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не майновою вимогою, яка може бути заявлена.
Як зазначалося раніше, у листі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 11.05.2021 за вих. № 06-08/03- 06/3558 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області встановлено, що згідно з наданим платіжним дорученням від 13.09.2017 №2793 на суму 215 268.53 грн. кошти сплачено на рахунок №31110108705002, який був відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 24010100 «Кошти від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів» з використанням відомчої ознаки « 05» (Державна митна служба України), та повернення з якого може здійснюватись на підставі висновків митних органів.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно наявної в матеріалах справи виписки банку від 13.07.2017, доданою Одеською митницею Державної митної служби України до відзиву на позовну заяву №7.10.-10-02/256 на рахунок №31110108705002 було зафіксовано надходження коштів від реалізації конфіскованого майна за матеріалами митних органів в сумі 215268,53 грн. (т.1 а.с. 166)
Таким чином, отримувачем вказаних коштів є відповідач по справі, а не безпосередньо Державна казначейська служба України, яка в даному випадку здійснює операції з бюджетними коштами, оскільки відповідач є державною установою, яка утримується за рахунок Державного Бюджету України і фінансування його видатків входить до компетенції Державного казначейства України.
Вказані кошти повернуто позивачу не було, відповідних доказів матеріали справи не містять, а сторонами по справі відповідних доказів надано не було.
За таких обставин, враховуючи перерахування суми коштів на рахунок митних органів, який відкрито в Державній казначейській службі України, з огляду на наявність обставин безпідставного збереження коштів, які були перераховані, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про стягнення з Державної митної служби України в особі Одеської митниці грошових коштів у розмірі 215268,53 грн.
Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судова колегія вважає слушними доводи апелянта, у зв'язку з чим апеляційна скарга Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по справі №916/215/22 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по справі №916/215/22 задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2022 по справі №916/215/22 скасувати.
Задовольнити позовні вимоги Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з Державної митної служби України в особі Одеської митниці грошових коштів у сумі 215268,53 грн.
Стягнути з Державної митної служби України (інд.код: 43115923, вул.Дегтярівська, 11-Г, м.Київ, 04119) в особі Одеської митниці (інд.код: 44005631, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, 65078) на користь Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (інд.код: 38701485, проспект Шевченка, 16, м.Подільськ, Одеська обл., 66302) грошові кошти у сумі 215268,53 грн.
Стягнути з Державної митної служби України (інд.код: 43115923, вул.Дегтярівська, 11-Г, м.Київ, 04119) в особі Одеської митниці (інд.код: 44005631, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, 65078) на користь Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (інд.код: 38701485, проспект Шевченка, 16, м.Подільськ, Одеська обл., 66302) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3229,03 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4843,55 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: А.І. Ярош
Г.І. Діброва