Справа № 2-4794/07
Провадження №-
"13" липня 2007 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі: головуючого судді Шепітко І.Г. при секретарі Новаковській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №17 у м.Одесі цивіл справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу дійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купі продажу 07 серпня 2003 року житлового будинку АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку літ. «а» площею 161,5 кв.м., 1956 року забудови, гаражу «б» площею 24,5 кв.м., 1980 року побудови, погріба літ. «в», убиральні літ. «г», огорожі мостіння, посилаючись на те, що придбав у відповідача у свою власність вказане житло передавши йому гроші в обумовленій договором сумі, де по теперішній час постійно проживає. Також позивач просить визнати відповідача втратившим право користувача вказаним житлом,
Відповідач за умовами договору мав протягом трьох місяців вирішити питання переоформлення будинку через нотаріальну контору, однак умови не виконує, тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи й було належним чином та своєчасно повідомлено. Зі згоди позивача, що подав заяву про розгляд справи без його участі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі факти встановлених у судовому засіданні і досліджених доказів, наданих позивачем, позов підлягає задоволенню.
Так, у судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить відповідачеві та складається з житлового будинку літ. «а» площею 161,5 кв.м., 1980 року забудови, гаражу літ. «б» площею 24,5 кв.м., 1980 року побудови, погріба літ. убиральні літ. «г», огорожі та мостіння.
07 серпня 2003 року позивач купив у свою власність дане домоволодіння у відповідача передавши останньому грошові кошти у розмірі 82500 грн.
Сторони взяті на себе зобов'язання виконали, а саме: відповідач передав зазначене житло, отримавши гроші в сумі, обумовленій п.З Договору.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги у частині визнання договору дійсними та визнання права власності на житло правомірні, регулюються нормою ст.47 ЦК України у редакції 1963 року, яка діяла на момент укладення договору, і підлягають задоволенню оскільки позивач придбав вказане домоволодіння у свою власність на законних підставах.
Відповідач зареєстрований у будинку, однак після його відчуження, забравши усіособисті речі та документи, вибув з даного житла і з того часу в ньому не проживає, фактично проживаючи за іншою адресою.
Реєстрація відповідача, котрий не проживає у будинку, придбаному позивавачем перешкоджає йому у здійсненні права власності у повному обсязі.
Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, гот
тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно вимог ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування дим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Крім того, у відповідності зі ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, який відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, при зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.
Згідно ст.7 зазначеного Закону, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
На підставі встановленого, відповідно до вимог Закону України «Про власність», ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.29, 405 ЦК України, ст.ст.6, 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, керуючись ст.ст.10,11, 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу дійсним, визнання права власності та втрати права користування, - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 07 серпня 2003 року житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та до ОСОБА_2 , з другої сторони.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «а» площею 161,5 кв.м., 1956 року забудови, гаражу літ. «б» площею 24,5 кв.м., 1980 року побудови, погріба літ. «в», убиральні літ. «г», огорожі та мостіння.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , втратившим право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення, після набрання чинності, в частині визнання права власності на нерухоме майно, є підставою для державної реєстрації права власності в комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".
Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідачів, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення можебути оскаржене позивачами до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.