Справа № 523/838/22
Провадження №2/523/2430/22
"29" листопада 2022 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса цивільну справу № 523/838/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на дитину та встановлення піклування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на дитину та встановлення піклування.
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 09.02.2022 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2022 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином сповіщеним про час та місце слухання справи, із будь - якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, із будь - якими заявами чи клопотаннями до суду не зверталися.
Представник третьої особи без самостійних вимог відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, із будь - якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до приписів п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судові засідання, які були призначені на 25.10.2022 року та 29.11.2022 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, із будь - якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялись повідомлення за місцем реєстрації позивача, однак, згідно поштових повідомлень (наявні в матеріалах справи), адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК).
Окрім того, суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 жодного разу не з'явився в судове засідання на період перебування даної справи на стадії підготовчого провадження.
З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що належним чином повідомлений позивач про час та місце слухання справи, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин для розгляду ініційованого ним позову.
В силу приписів ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Також у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007).
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно приписів ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладені вище обставини, враховуючи те, що суду не надано жодного доказу в підтвердження поважності повторної неявки позивача в судове засідання для розгляду цивільної справи за ініційованим ним позову, суд приходить до переконання, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 260, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на дитину та встановлення піклування - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер