Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9385/22
Провадження №1-кп/523/1443/22
22.11.2022 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
у присутності потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022162490000517 від 23.06.2022р. за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима Кодимського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого фельдшером в екстернній швидкій допомозі та медицини катастроф, раніше не судимого.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-
Встановив:
23.06.2022 року приблизно о 0:25 годині, ОСОБА_6 , знаходячись в загальному коридорі біля дверей ліфтової шахти, розташованої на 12 поверсі будинку АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті ревнощів до дівчини та особистих неприязних відносин з раніше знайомим йому ОСОБА_5 , з яким разом відпочивали за місцем його мешкання в квартирі АДРЕСА_4 , розпиваючи алкогольні напої, діючи навмисно, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс останньому один удар кухонним ножем, який тримав в правій руці, в область черевної порожнини потерпілого, тим самим своїми діями спричинивши ОСОБА_5 відповідно висновку судово-медичної експертизи за №834 від 10.08.2022р. тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота, проникаючої в черевну порожнину з ушкодженням тонкої кишки, яка супроводжувалася кровотечею в черевну порожнину, які відповідно до п.2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та пояснив, що 23.06.2022 року було торжество, відмічали День народження колеги у кафе-бар «Крим», після чого він запропонував всім поїхати до нього додому продовжити святкувати, також був ОСОБА_5 . Приїхавши до квартири АДРЕСА_4 , де він проживав, розпивали алкогольні напої, спілкувалися, потім з потерпілим вийшло непорозуміння, розпочався конфлікт, який виник на ґрунті ревнощів до його дівчини, яка також була присутня. Між ним та ОСОБА_5 сталася бійка, його дівчина та товариш вигнали потерпілого з квартири, він схватив кухонний ніж, наздогнав останнього біля дверей ліфту, в ході штовханини вдарив ОСОБА_5 ножем, який тримав в правій руці, в живіт. В цей момент підбігла його дівчина та товариш, які розтягнули їх, забрали з рук потерпілого ніж, який він сам витягнув. Вони обидва були в нетверезому стані. Після вчиненого залишився на місці, нікуди не ховався, потім приїхали співпрацівники поліції, затримали його, у скоєному одразу зізнався.
Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій та не заперечуючи фактичні обставини вчиненого злочину, що наніс потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження, з висновком судово-медичної експертизи згодний, пояснюючи причину свого вчинку спровокованою поведінкою потерпілого, який проявляв знаки уваги до його дівчини, водночас висловлюючи щире каяття, запевняючи, що в повній мірі усвідомив свою провину, зробив висновки, більше нічого подібного вчиняти не буде, в добровільному порядку відшкодував потерплому спричинений матеріальний збиток, пов'язаний з лікуванням, про що наявні квитанції, долучених до матеріалів провадження.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив покази обвинуваченого в частині механізму удару ножем, який був йому нанесений ОСОБА_6 , не погоджуючись з тим, що це відбулося у дверей ліфту, вказуючи, що ножове поранення було спричинене в квартирі, в ході бійки йому вдалося вибити ніж, повалити ОСОБА_6 , знаходячись зверху нього, наніс останньому удар кулаком в обличчя, після чого помітивши, що стікає кров'ю, став тікати з квартири, пробіг пару проходів, викликав ліфт, спустився вниз, де ліг на землю, подзвонив друзям, йому викликали швидку.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 не заперечував того факту, що суперечка між ними виникла із-за дівчини обвинуваченого, ОСОБА_6 не сподобалося, що він приділяв їй увагу, також не оспорюючи, що вони обидва знаходилися в стані алкогольного сп'яніння. Заявлений цивільний позов про відшкодування на його користь з ОСОБА_6 завданого морального збитку у сумі 200 тис. гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 гривень підтримує повністю, пояснюючи, що матеріальної шкоди не має, так як зі сторони обвинуваченого були виплати, пов'язані з його лікуванням, при цьому наполягаючи на суворій мірі покарання щодо обвинуваченого.
Крім визнання ОСОБА_6 своєї вини, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме висновком судово - медичної експертизи №834 від 10.08.2022р. відповідно якому у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота, проникаючої в черевну порожнину з ушкодженням тонкої кишки, яка супроводжувалася кровотечею в черевну порожнину (200мл. крові), які утворилися від одноразової дії гострого, колючо-ріжучого предмету, якими міг бути клинок ножа при його зануренні у тіло, які відповідно до п.2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, не наполягаючи на допиті свідків, тому за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Щодо розбіжностей в показах обвинуваченого та потерпілого в частині місця скоєння злочину, де саме було спричинене ножове поранення, чи в квартирі, чи у дверей ліфту, суд вважає, що дана єдина нестиковка в поясненнях є не значною, як було встановлено, події мали місце безпосередньо в будинку АДРЕСА_3 , факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не заперечується, механізм нанесення удару ножем відповідає висновку судово-медичної експертизи, у достовірності якої ні у кого не виникає сумнівів, та співпадає з показами обвинуваченого та потерпілого; обставини, що стали поштовхом для скоєння інкримінованого ОСОБА_6 злочину також знайшли своє підтвердження у ході судового засідання, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що принципова позиція потерпілого не спростовує по суті змісту та об'єму пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, вбачається індивідуальне трактування ОСОБА_5 подій та особисте недоброзичливе ставлення до обвинуваченого, що на думку суду є цілком виправданим з урахуванням наявних наслідків.
На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що у ході розгляду кримінального провадження судом було отримано достатньо переважних доказів винуватості обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.121 ч.1 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та його вина повністю доказана.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність, мотивацію вчиненого ним діяння, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується вимогою УІТ ГУНП в Одеській області, долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження; офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, матір пенсіонерку, доглядає за рідним братом, який є інвалідом з дитинства першої групи безстроково, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, добровільно відшкодував потерпілому спричинений матеріальний збиток, що знайшло своє документальне підтвердження під час судового засідання, також суд враховує щире каяття, негативне відношення обвинуваченого до скоєного діяння, що свідчить про усвідомлення своєї провини.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1,2 КК України суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченої ст.67 п.13 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_6 за №000520 від 23.06.2022р.
Крім цього, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування здійснювалось безкоштовне залучення експертів для проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_5 у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні.
Також з огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням наданих до суду матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, вилучених в ході огляду місця події від 23.06.2022р., а саме: кухонний ніж з плямами речовини бурого кольору, змиви з підлоги, футболка чорного кольору, шорти чорного кольору, належних ОСОБА_6 ; джинси світло-синього кольору, футболка марки «Puma» білого кольору, труси червоного кольору із слідами речовини бурого кольору, належних ОСОБА_5 , які упаковані до пактів з підписами понятих та передані до камери схову при відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000917 від 9.08.2022р., після набрання вироком чинності підлягають знищенню.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 з урахуванням санкції ч.1 ст.121 КК України, оцінюючи обставини, спосіб та мотив вчиненого злочину; характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги дії потерпілого, який також знаходячись в стані алкогольного сп'яніння своєю поведінкою спровокував конфлікт, який виник на ґрунті ревнощів до дівчини, як вбачається з пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення мало місце з'ясування відносин, непорозуміння між приятелями, які тривалий час знали один одного, разом навчалися, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, його негативне ставлення до скоєного, активне сприяння розкриттю злочину, те що він має постійне місце мешкання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, у добровільному порядку відшкодував потерпілому спричинену матеріальну шкоду, наявність позивних вимог щодо компенсації морального збитку, який обвинувачений готовий відшкодувати в визначеній судом сумі; зважаючи на молодий вік ОСОБА_6 , сімейні обставини, те, що він має матір пенсіонерку, брата, який є інвалідом з дитинства першої групи та потребує сторонньої допомоги; поведінку обвинуваченого під час судового провадження, з якої вбачається, що він в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, наявне бажання в подальшому вести законослухняний спосіб життя, що говорить про те, що він став на шлях виправлення, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги позицію потерпілого, яка полягає в застосуванні до обвинуваченого суворої міри покарання, думку прокурора щодо призначення міри покарання не пов'язаної з позбавлення волі, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до обвинуваченого мінімальної санкції статті передбаченої ст.121 ч.1 КК України, а також ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Також суд приймає до уваги, що в рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 пред'явлений до обвинуваченого ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування на його користь моральної шкоди у розмірі 200000 гривень, а також витрати на правову допомогу, що складають 4000 гривень.
За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оцінюючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 , заявлений у розмірі 200 тис. гривень морального збитку та 4000 гривень, пов'язаних з витратами на правову допомогу, суд вважає за необхідне задовольнити частково, а саме стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в повному обсязі, оскільки зазначена сума документально доведена; позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, а саме у сумі 100 тис. гривень, що на думку суду є спів розмірним з понесеними моральними стражданнями, виходячи із засад розумності та виваженості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, при яких була спричинена моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, також виходить з характеру та обсягу душевних, психологічних страждань, їх тривалості та значимості для потерпілого, вимушених змін в його життєвих стосунках та подальшому житті, час та зусилля, необхідних для відновлення його попереднього стану.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії ухвали слідчого судді припинив свою дію 23.08.2022 року.
Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаного з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.100, 128-129, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, -
Ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, призначив йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк - три роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на Суворовський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України за місцем проживання засудженого направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручене виконання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 заявлений на суму завданої моральної шкоди у розмірі 200 тис. гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень задовольнити частково за підстав викладених в мотивувальній частині вироку.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завданого морального збитку у сумі 100000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.
Речові докази, долучених до матеріалів кримінального провадження - кухонний ніж з плямами речовини бурого кольору, змиви з підлоги, футболка чорного кольору, шорти чорного кольору, джинси світло-синього кольору, футболка марки «Puma» білого кольору, труси червоного кольору із слідами речовини бурого кольору, які упаковані до пактів з підписами понятих та передані до камери схову при відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000917 від 9.08.2022р. - знищити.
Виконання вироку в даній частині покласти на ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, який безпосередньо займався розкриттям злочину.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1