Справа № 496/2021/22
Провадження № 3/496/2557/22
25 листопада 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку управління патрульної поліції в Одеській області 1 взводу 6 роти 1 батальйону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, -
Працівниками Полку управління патрульної поліції в Одеській області 1 взводу 6 роти 1 батальйону ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 12.05.2022 року, о 00 годині 03 хвилин, в Одеській області шосе М-05, 452 км, СП «Дачне», керував транспортним марки «Chevrolet», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Драгер», від керування відсторонений.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, оскільки мешкає у Білгород-Дністровському районі та не може вчасно з'явитись до суду та просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 18). Також в обґрунтування обставин справи надав до суду письмові пояснення з викладеними обставинними (а.с. 20-30).
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Ваулін С.В. вважав протокол про адміністративне правопорушення від 12.05.2022 року складений відносно його довірителя - незаконним, винесеним з порушенням Конституції України та діючого законодавства, тому просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - Вауліна С.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735).
Частиною 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 року, передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також в Україні діє порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року зі змінами від 07.11.2015 р., згідно якої у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тобто проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції, який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема:
- перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку);
- залучає двох свідків, які не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви (про це чітко прописано в Інструкції щодо неможливості поліцейським бути свідками огляду);
- видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп'яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці);
- за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння;
- якщо встановлений факт сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто до проведення огляду і складення відповідного направлення та акту огляду відсутні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП );
- якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, як встановлено під час розгляду справи, що у порушення вищенаведених норм чинного законодавства зазначені дії виконані не були.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП , огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Щодо результату технічного засобу «Драгер», суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у письмовій заяві, та його представника у судовому засіданні, щодо невідповідності вказаного доказу, а саме результат технічного засобу Drager Alcotest 7510 ARLM - 0391, роздрукований на Drager MOBILE PRINT № ARMA - 0155, з деталями аналізу 1,95% проміле в якому зазначено час 12.05.2022 року о 00 годин 08 хвилин 11 секунд, в якому зазначається, що при проходженні даного тесту Drager MOBILE PRINT № ARMA - 0155 сигналу не було знайдено, та унеможливлювало встановлення результату. При проходженні на стан алкогольного сп'яніння який відбувався 12.05.2022 року о 00 годин 05 хвилин 57 секунд, встановлено на відео, поліцейський повідомив, що прибор зафіксував результат 1,95 % проміле, (але результат на відео не видний) та роздруківку за результатом такого тесту не було отримано з Drager MOBILE PRINT № ARMA - 0156, та не приєднано до матеріалів справи.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №092552 від 12.05.2022 року не в повній мірі розкрита суть адміністративного правопорушення, а саме: не зазначено скільки проміле було зафіксовано та приборі «Драгер» на якому проводився тест щодо встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається порушення вимог п.2.9 а правил дорожнього руху, але не зазначено частинну ст. 130 КУпАП за якою притягується ОСОБА_1 .
При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08.06.2022 року адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст.. 130 КУпАП повертався на доопрацювання УПП в Одеської області (а.с.2), разом з тим, матеріали справи були доопрацьовані по мірі можливості, згідно листа начальника ВАП ОСОБА_2 (а.с. 12) та повторно направлені до суду без зазначення частини.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона за ч. 1 ст. 130 КУпАП складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що правопорушник має, по-перше, керувати транспортним засобом, а по-друге - перебувати в стані сп'яніння. Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто працівники поліції повинні представити суду докази того, що особа керувала автомобілем і при цьому знаходилась у стані алкогольного сп'яніння.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом, фотознімками, відеозаппсами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За наявності ознак алкогольного сп'яніння огляд на стан сп'яніння може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 викладеними у письмовій заяві та його представника у судовому засіданні, в тій частині, що з боку працівників поліції не було доведено тієї обставини, що ОСОБА_1 12.05.2022 року о 00.03 год., в Одеській області шосе М-05, 452 км, СП «Дачне», керував транспортним марки «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки було спростовано дослідженим відео доказом, приєднаним до матеріалів справи (а.с. 11).
Доказів того, що автомобіль марки «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції з повідомленням причини зупинки суду надано не було.
Суд звертає увагу на рішення ВС у справі № 686/11314/17 від 15.03.2019 року, у якому зазначено, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування ТЗ є неправомірними, а правоохоронні можуть зупиняти ТЗ лише коли є факт правопорушення. Таким чином зупинений, тобто до самої зупинки ТЗ, повинен находитися у русі, оскільки керування таким засобом можливе лише коли останнє рухається. Коли ж особа перебуває за кермом транспортного засобу і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Діюче законодавство, в тому числі ПДР, не містить визначення терміну "керування транспортним засобом", але таке визначення було наведено в п.27 ПВС України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорт)7, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування".
За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УП1 від 25.04.1974 "Кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія".
Крім того, в рішенні ВС/КАС у справі № 404/4467/16-а від 20.02.19 року вказано, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі". Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Одночасно необхідно зазначити, що відповідно до вимог п 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортного засобу, перебуваючи безпосередньою в транспортному засобі. Тобто наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою визначення особи як водія.
Таким чином, виходячи із наведеного, під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.
Також суд погоджується з доводами про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тому враховуючи відсутність доказів правопорушення, поліцейський, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та додатків не дотримався вимог щодо своєчасного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи адміністративного правопорушення та передчасно прийшов до висновку про наявність ознак ч.1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 ..
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, та достатніх доказів, які би вказували на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений під час керування транспортним засобом, йому роз'яснювались його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, також не було долучено до матеріалів справи доказів того, що ОСОБА_1 було направлено поштою протокол (поштове повідомлення про отримання, квитанція про оплату направлення тощо).
В протоколі в графі «до протоколу додається» - відсутнє повне найменування приладу, на який здійснювався відеозапис, а саме відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху станом на сьогоднішній день, затверджено наказом МВС України №33 від 01.03.2010 року матеріали справи не містять відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва, та назви камери, на яку здійснювався відеозапис.
Тобто, при дослідження відеозапису, суд зазначає щодо неналежної фіксації правопорушення за допомогою технічних приладів.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 цього закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Таким чином, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735; Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 , а тому відповідно до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.
Інші належні прямі докази, які б засвідчували обставину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вказане протокол про адміністративне правопорушення оформлено не належним чином, а зазначений вище недолік, вказує на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, та не підтверджує обставин скоєного правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33-35, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 252, 256 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв