Справа № 495/8693/22
Номер провадження 2-зз/495/34/22
28 листопада 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Ю.В.,
за участю секретаря - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся 02.11.2022 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики.
Своє клопотання заявник ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.04.2009 року по зазначеній вище справі було накладено арешт на однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .. Однак, станом на теперішній час в органах Державної виконавчої служби не перебуває на виконанні виконавчий лист з виконання зазначеного вище рішення суду, виконавчі провадження знищені за спливом терміну зберігання, тому підстави для продовження дії заходів забезпечення позову відсутні.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, однак адвокат Тонкошкура В.Л., яка діє в його інтересах, надала на адресу суду клопотання, згідно якого просила розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову за її відсутності, клопотання підтримує.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, доводи заявленного клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2009 року по справі №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позику у сумі 255 000,00 грн., проценти за користування позикою у сумі 15 895,90 грн., 3 процента річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 6890,28 грн., встановлений індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 48050,00 грн., судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн. та 30,00 грн..
Згідно відповіді архіваріуса Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2022 року цивільна справа №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики була знищена за сплином строку зберігання справ відповідно до Інструкції про порядок відбору, знищення та зберігання справ та документів, які утворилися в діяльності суду, тому надати дану справу не можливо.
Таким чином, матеріали справи не містять ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.04.2009 року по зазначеній вище справі, якою було накладено арешт на однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ..
Окрім того, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №307936250 від 22.08.2022 року вбачається, що відомості про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 вносилися до реєстру 23.03.2009 року, 23.04.2009 року, 10.07.2009 року на підставі постанов державного виконавця ВДВС Теплодарського МУЮ Одеської області, а не ухвали суду. Справжнє підтверджується також повідомленням Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції від 08.08.2022 року №15071/21.12.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу заявника ОСОБА_1 , що ним обрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів, та роз'яснює право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Окрім того, з повідомлення Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції від 08.08.2022 року №15071/21.12 вбачається, що у 2009 році на виконанні у відділі ДВС Теплодарського МУЮ Одеської області перебували виконавчі провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 . В межах виконавчих проваджень було накладено арешт на майно боржника. Станом на теперішній час виконавчі провадження знищені згідно «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого Міністерством юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5. Отже, відомості про виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2009 року по справі №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики в матеріалах справи відсутні.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1,2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відповідно ч. 4 та 5 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-150,153, 156, 157, 247, 258, 260, 353, 432 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3265/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Шевчук Ю.В.