28 листопада 2022 року м. Чернігів Справа № 620/4070/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень у період з лютого 2018 по січень 2022 року;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому надбавку за службу в умовах режимних обмежень у період з лютого 2018 по січень 2022 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом спірного періоду він мав допуск та доступ до державної таємниці, постійно працював з відомостями, що становлять державну таємницю, перебуваючи на посадах в ГУНП в Чернігівській області, тому мав право на отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень. При цьому, ненадання керівником рапорту про встановлення йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень до режимно-секретного відділу, що призвело до невстановлення позивачу спірної надбавки, не звільняє відповідача від виконання обов'язку належного розрахунку за виконання службових обов'язків.
Ухвалою судді від 21.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 13.09.2022 витребувано від ГУНП в Чернігівській області додаткові докази по справі.
У зв'язку із тим, що витребувані судом докази відповідачем у встановлений строк надані не були, ухвалою суду від 13.10.2022 від управління Служби безпеки України в Чернігівській області витребувано додаткову інформацію.
Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити ОСОБА_1 у їх задоволенні та зазначив, що мотивований рапорт щодо встановлення позивачеві надбавки за роботу в умовах режимних обмежень був поданий 26.01.2022. При цьому, враховано фактично відпрацьовані позивачем матеріали, подання оформлено на надбавку за роботу з матеріалами «цілком таємно». Відсутнє підтвердження систематичного опрацювання ОСОБА_1 матеріалів вказаного вище або іншого ступеня допуску в період 2018-2021 років, через що йому не встановлювалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Крім того, наявність допуску та доступу до державної таємниці не є автоматичною підставою для встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, бо такими підставами є: постійна робота з відомостями, що становлять державну таємницю, і відповідний мотивований рапорт керівника відокремленого підрозділу поліції.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126 о/с звільнений із посади старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ніжинського районного відділу поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 12, 13).
При цьому, відповідачем не заперечується, що у період з лютого 2018 року по березень 2021 року позивач проходив службу на посаді начальника Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, з березня по квітень 2021 року - на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, з квітня по травень 2021 року - на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ніжинського районного відділу поліції, з травня по серпень 2021 року - на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції, з серпня 2021 року по березень 2022 року - на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ніжинського районного відділу поліції.
Відповідно до довідки Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 18.05.2021 №13, дійсної до 31.12.2021, та листа УСБУ в Чернігівській області від 22.11.2022 №74/20-7516 ОСОБА_1 розпорядженням від 08.10.2019 №117д надано допуск до державної таємниці за формою два (а.с. 26, 89).
Відповідно до довідки від 05.08.2022 за інформацією Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області довідка про наявність допуску до державної таємниці ОСОБА_1 видавалась 27.07.2018 та була повернута 31.12.2018. Номенклатурна справа, до якої була долучена зазначена довідка, знищена в 2021 році (акт від 09.07.2021 №766/024/48/01/ НОМЕР_1 ) (а.с. 76).
Відповідно до відомостей про нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2018-2022 роки надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень виплачувалась позивачеві у лютому-березні 2022 року. У період з 2018 року по січень 2022 року інформація про відповідні нарахування відсутня (а.с. 14-18).
Враховуючи наведене, позивач звернувся до ГУНП в Чернігівській області із заявою про призначення, нарахування та виплату йому доплати за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за період з лютого 2018 року по січень 2022 року (а.с. 23).
Листом від 03.06.2022 за №21/К-153аз ГУНП в Чернігівській області повідомило, що ОСОБА_1 була встановлена та виплачена в повному обсязі надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% з 26.01.2022 відповідно до наказу від 26.01.2022 №34 о/с. Інших наказів до ГУНП в Чернігівській області про встановлення позивачеві надбавки за службу в умовах режимних обмежень немає, відповідно підстави для проведення перерахунку відсутні (а.с. 24).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо призначення, нарахування та виплати спірної надбавки протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідачем не заперечується займання позивачем посад, які передбачають надання допуску до державної таємниці. Разом з тим, ГУНП в Чернігівській області вважає, що підставами для виплати спірної надбавки є постійна робота особи з відомостями, що становлять державну таємницю, і відповідний мотивований рапорт керівника відокремленого підрозділу органу поліції.
З огляду на викладене, суд надає правову оцінку в межах доводів сторін та зазначає таке.
Відповідно до статті 59 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 94 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №360), пунктом 3 якого установлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці, регулює Закон України від 21.10.1994 №3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон №3855-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначення, наведеного в статті 1 Закону №3855-ХІІ, допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею (стаття 20 Закону №3855-ХІІ).
Відповідно до статті 22 Закону №3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.
Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №3855-ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини другої цієї статті скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Згідно із статтею 27 Закону №3855-ХІІ доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання.
Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.
Керівники державних органів, за винятком осіб, передбачених частиною шостою цієї статті, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій доступ до державної таємниці у сфері, що стосується діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, отримують за посадою після надання їм допуску до державної таємниці за відповідною формою.
Відповідно до статті 30 Закону №3855-ХІІ, у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог законодавства Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.06.1994 №414, якою затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення).
Згідно із пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці (пункт 5 Положення).
Згідно із пунктом 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону №3855-ХІІ.
Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що надання допуску до державної таємниці передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов'язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку із чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
За змістом пункту 2 Положення компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється надбавка 15%.
Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон №3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що положення статті 30 Закону №3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом в постанові від 25.04.2018 по справі №802/74/15-а.
Відповідно до матеріалів справи протягом спірного періоду позивач обіймав посади начальника Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області та старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ніжинського районного відділу поліції.
Суд звертає увагу, що в силу функціональних обов'язків позивача за вказаними посадами та умовами (вимогами, критеріями), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на ці посади, передбачено необхідність роботи ОСОБА_1 з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю. Наведене підтверджується копіями приписів на виконання завдання (а.с. 28-32).
Матеріалами справи підтверджується, що у позивача за посадами, які він обіймав до звільнення, був допуск до державної таємниці.
Враховуючи наведене, суд вважає, що бездіяльність керівника органу поліції щодо подання мотивованого рапорта про встановлення позивачеві надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, не може слугувати безумовною підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на отримання передбаченої чинним законодавством виплати.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з лютого 2018 року по січень 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з лютого 2018 року по січень 2022 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна