28 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4039/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.
- зобов'язати Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 р. пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 гривень.
Отже, сума судового збору за звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 992,40 грн (2481,00 грн*0,4)
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий.
Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Суд звертає увагу на те, що позивач у позові посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та додає до позову посвідчення учасника бойових дій.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Конструкція пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.
Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Частиною другою статті 4 Закону №3551-ХІІ встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-XII.
Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування вказаних норм матеріального права, що відображено у постанові від 25 березня 2020 року у справі №805/3982/17, яку суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, вказаний підхід щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, ухвалі Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 та ін.
Суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного статтею 12 Закону №3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Як вбачається з матеріалів позову, спірні відносини не пов'язані з порушенням прав позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Оскаржувані дії Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо не пов'язані з наявністю у позивача вказаного статусу. А тому, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Крім цього, аналогічний підхід стосовно вирішення питання про наявність правових підстав для звільнення позивача, який має статус учасника бойових дій, від сплати судового збору за подання до суду позову, предмет спору якого не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, також застосовано і Сьомим апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 13 жовтня 2021 року по справі №600/4245/21-а.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 60, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
3.Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк