про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
28 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4008/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати наказ начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 28 від 05.03.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 було призвано на вiйськову службу під час мобілізації в особливий період;
визнати протиправними та скасувати окремi положення п. 1 наказу начальника військової частини НОМЕР_1 № 63 від 02.03.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 .
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог ст. ст. 159 - 161 КАС України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ст. ст. 169 - 170 КАС України відсутні. Тому позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Враховуючи вимоги ст. ст. 12, 257 - 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами п. 7 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду представник позивача вказує, що позивачем пропущено строки звернення до суду з поважних причин, зокрема, у зв'язку із призовом на воєнну службу 05.03.2022 до військової частини, де перебуває на даний час і не мав можливості швидше звернутися до суду.
Розглянувши заяву про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно визначення наведеного в п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з приводу оскарження наказів про звільнення, проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Як видно із матеріалів позову, позивач оскаржує наказ Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки № 28 від 05.03.2022 та окремi положення п. 1 наказу начальника військової частини НОМЕР_1 № 63 від 02.03.2022.
Отже, спір у цій справі пов'язаний з проходження позивачем публічної служби (військової служби), тому у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, перебіг місячного строку для звернення позивача до суду із вказаним позовом розпочався з 05.03.2022.
Як видно із матеріалів справи, із вказаним позовом позивач звернувся до суду тільки 22.11.2022, тобто з пропуском місячного строку.
Інститут строків в адміністративному процесi сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адмiнiстративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адмiнiстративного суду з позовною заявою за вирiшенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Як зазначає представник позивача, позивач призваний на воєнну службу до військової частини НОМЕР_1 , постійно знаходився на фронті, захищав територіальну цілісність держави, був обмежений у вчиненні своїх дій, що не дало йому змоги вчасно вчиняти юридичні дії з дотримання процесуальних строків, тому не мав об'єктивної можливості швидше звернутися до суду за поновлення порушених справ. Посилання представника позивача на обставини, наведені в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає обґрунтованими, оскільки перебування на службі у військовій частині є поважною підставою пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, суд, враховує подання заяви про поновлення строку звернення до суду та обґрунтування причин поважності пропуску звернення до суду, за яких позивач був позбавлений права оскаржити наказ у встановленому законодавстві порядку.
Суд також зазначає, що Конституційний Суд України у Рішенні від 18.12.2018 № 12-р/2018 сформулював юридичну позицію щодо розуміння змісту статей 17, 65 Основного Закону України і визначив, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладається обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, встановленими у статті 46 Основного Закону України; закріплення в Конституції України обов'язку держави щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які захищають Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України, є запорукою його реалізації державою та недопущення зниження рівня соціального захисту цих осіб та членів їхніх сімей (абзаци другий - четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
Крім того, 06.04.2022 Конституційний Суд України прийняв Рішення № 1-р(II)/2022 у справі № 3-192/2020(465/20), у якому зазначив, що, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України). Крім того, предметом законодавчого регулювання соціального захисту військовослужбовців є питання, пов'язані з тим, що статус військовослужбовців обумовлює високий ризик отримання поранення, ушкодження здоров'я чи навіть загибелі під час виконання службових обов'язків під час захисту Вітчизни.
Окрім наведеного, Конституційний Суд України у Рішенні від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022 вказав на необхідність зважати на реалії, пов'язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Відповідні конституційні принципи є осердям конституційного ладу України, тож від їх захисту залежить його втілення загалом, зокрема й гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.
Конституційний Суд України звернув увагу на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 20.02.2014, частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими. Починаючи з 24.02.2022 збройна агресія Російської Федерації проти України набула повномасштабного характеру. Головну роль в обороні України відіграють Збройні Сили України та інші військові формування, які своєю мужньою боротьбою здійснюють ефективний захист Української держави та Українського народу.
На переконання Конституційного Суду України, з урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв'язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п'ятої статті 17 Основного Закону України.
Військовослужбовці, інші громадяни, які залучені до виконання обов'язків оборони держави, виконують обов'язок щодо захисту Вітчизни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях не заради отримання спеціальних статусів, зокрема привілеїв, пільг чи компенсацій. Водночас припис частини п'ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов'язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей, що поширюється не тільки на спеціальні пенсії та допомогу для них, а й підтримку у сфері охорони здоров'я, освіти, а також наданні житла та спеціальних підтримчих заходів під час їх переходу до цивільного життя.
У Рішенні від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022 Конституційного Суду України, також, наголосив, що виконання державою конституційного обов'язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов'язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.
Беручи до уваги, що врегулювання відповідних питань належить до розсуду Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади в межах їх конституційних повноважень, Конституційний Суд України також наголосив на тому, що заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України.
Підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є „найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу" (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Також, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022, в умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що перебування позивача на службі у військовій частині є поважною підставою пропуску строку звернення до суду.
В силу вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З метою з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати з Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки наступні документи: наказ начальника Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки № 28 від 05.03.2022; всі матеріали та документи, які були взяті до уваги при виданні оскаржуваного наказу, а з військової частини НОМЕР_1 витребувати наступні документи: наказ начальника військової частини НОМЕР_1 № 63 від 02.03.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; рапорт позивача про звільнення з військової служби; докази розгляду рапорту; всі матеріали та документи, які були взяті до уваги при виданні оскаржуваного наказу.
Беручи до уваги вимоги ст. ст. 44, 80, 94 КАС України, суд зобов'язує відповідачів надати витребувані докази в п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 80, 94, 159 - 164, 171, 241, 243, 248, 257 - 262 КАС України, суд, -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
3. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити такий строк.
4. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Справа розглядатиметься суддею Левицьким В.К. одноособово.
6. Витребувати з Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки наступні документи:
- наказ начальника Вижницького районного територiального центру комплектування та соціальної підтримки № 28 від 05.03.2022;
- всі матеріали та документи, які були взяті до уваги при виданні оскаржуваного наказу.
7. Витребувати з військової частини НОМЕР_1 наступні документи:
- наказ начальника військової частини НОМЕР_1 № 63 від 02.03.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- рапорт позивача про звільнення з військової служби;
- докази розгляду рапорту;
- всі матеріали та документи, які були взяті до уваги при виданні оскаржуваного наказу.
8. Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
9. Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
10. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.
11. Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.
12. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.К. Левицький