про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2022 року Справа № 480/7735/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
До Сумського окружного адміністративного суду через адвоката - Пономаренка Олександра Вікторовича звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 26.03.2022 № 128 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських РПОП ГУНП в Сумській області" в частині застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 28.03.2022 № 102 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 29.03.2022.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачем оскаржується рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 26.03.2022 та рішення про звільнення зі служби в поліції від 28.03.2022. У позовній заяві позивач зазначає, що до 28.07.2022 йому не було відомо про звільнення, а матеріали службового розслідування він отримав лише 12.08.2022.
При цьому, з позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся лише 23.11.2022.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про скасування рішення притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на роботі позивачем пропущено.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що він дізнався про освоє звільнення лише через чотири місяці після прийняття відповідного рішення, оскільки з 28.03.2022 було припинено трудові відносини з позивачем та з того часу йому припинено виплату заробітної плати. Отже, ураховуючи особливості трудових правовідносин, суд вважає, що позивач не міг не знати про своє звільнення протягом чотирьох місяців.
Доводи позивача про отримання 12.08.2022 матеріалів службового розслідування та спірних наказів не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки отримання рішення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Позивач мав можливість звернутися до відповідача за наданням копії наказу про звільнення у строк звернення до суду. Проте доказів того, що такі заходи ним вживалися, суду надано не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивачем заявлено клопотання, в якому просить поновити пропущений строк на подання адміністративного позову. Позивач зазначає, що звертався до відповідача щодо перегляду рішення про звільнення в позасудовому порядку, а потім до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яку ухвалою суду від 24.10.2022 по справі №480/6326/22 було повернуто позивачу. Йому був необхідний час для пошуку адвоката, який би був готовий представляти його інтереси, а тому вищенаведені обставини є поважною причиною для поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки посилання на пропуск строку звернення до суду у зв'язку з пошуком адвоката протягом тривалого часу, на думку суду, не є поважною причиною пропуску такого строку.
Крім того, суд зауважує, що на виконання ухвали суду від 03.10.2022 про залишення позовної заяви без руху по справі №480/6326/22 позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження наявності таких причин, у зв'язку з чим 24.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що на учасників справи покладається обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд зазначає, що позивачем не вказано які саме обставини перешкоджали йому звернутись до суду в межах встановленого законом строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позову до суду здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права для звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи положення частини 1 статті 121 КАС України, не надання позивачем доказів поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску позивачем такого строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строків звернення до суду, вказавши інші підстави для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення з позовною заявою до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Діска