28 листопада 2022 р. № 400/12768/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 25.11.2021 року,
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 25.11.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що їй безпідставно спірним наказом оголошено догану з приводу неналежного виконання посадових обов'язків, оскільки нею лише було розроблено за дорученням проєкт наказу «Про посилення персональної відповідальності за своєчасне відпрацювання звернень громадян», в свою чергу завідувачем юридичного сектору було завізовано та погоджено без зауважень цей проєкт. Також, позивачка зазначила, що підготовка документів та проєктів наказів про склад ЕК Управління та про внесення змін до Інструкції з діловодства Управління не передбачено її посадовою інструкцією.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що службовим розслідуванням було доведено вину позивачки у вчиненні дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків. Нею підготовлено проєкт наказу №355 за дорученням та за підписом особи, яка перевищувала надані повноваження, тоді як у позивачки мав виникнути сумнів щодо законності даного доручення і вона мала вимагати письмового підтвердження доручення.
Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка повністю підтримала позовні вимоги та зазначила, що надане їй усне доручення безпосереднього керівника щодо підготовки саме проєкту наказу виконано нею з відповідним погодженням і без зауважень, при цьому зміст наказу не суперечить вимогам чинного законодавства та завданням сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації, будь-якої шкоди наказ не завдав та не міг завдати, єдиною помилкою наказу є підписант цього наказу. Також, позивачка зазначила, що до підготовки, видання та підписання Окермого доручення не має жодного відношення, виконання цієї роботи не відноситься до її посадових обов'язків.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивачка обіймає посаду завідувача сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації Управління Держпраці у Миколаївській області (далі - Управління).
Першим заступником начальника Управління, як безпосереднім керівником позивачки відповідно до п. 1.2 положення про сектор звернення громадян та доступу до публічної інформації, було усно доручено їй підготовку проєкту наказу щодо посилення персональної відповідальності за своєчасне відпрацювання звернень громадян за його підписом, а також проєкту наказу (Окремого доручення) щодо вирішення питання вилучення інформації з обмеженим доступом (не підлягає розголошенню) з ІАС ДНК.
Управлінням за підписом першого заступника начальника були видані наказ №355 від 01.09.2021 та Окреме доручення від 07.09.2021 №1, проєкти яких були підготовлені позивачкою, що не заперечується сторонами.
20.09.2021 завідувачем сектором юридичного забезпечення Управління скеровано начальнику Управління службову записку, в якій було зазначено, що нею проаналізовано стан дотримання працівниками Управління інструкції з діловодства та встановлено, що 01.09.2021 було видано наказ № 355 та Окреме доручення №1 від 07.09.2021 за підписом першого заступника начальника Управління Кордіка Є.І., тоді як відповідно до п. 11 Положення Управління Держапраці в Миколаївській області, накази Управління підписує начальник цього Управління та розподіляє обов'язки між своїми заступниками. На час видання наказу № 355 та Окремого доручення №1 виконання обов'язків начальника Управління наказом від 30.08.2021 №110-кг покладено на ОСОБА_2 , тому він мав бути їх підписантом. Крім того, видання Окремого доручення не передбачено інструкцією з діловодства Управління Держпраці. Відтак, в службовій записці було зроблено висновок, що наказ № 355 від 01.09.2021 та Окреме доручення №1 від 07.09.2021 є незаконними та підлягають скасуванню.
Начальником Управління видано наказ №97-ос від 27.09.2021 «Про порушення дисциплінарного провадження щодо завідувача сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації Управління ОСОБА_1 ».
Наказом №118-ос від 09.11.2021 продовжувався термін дисциплінарного провадження.
За результатами дисциплінарного провадження на підставі подання дисциплінарної комісії начальником Управління видано наказ №127-ос від 25.11.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким оголошено позивачці догану.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889).
Частина перша статті 1 цього Закону визначає, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з ч. 2 ст. 5 цього Закону, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 8 вказаного Закону державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Приписами статті 61 Закону № 889 визначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Як визначено частиною 1 статті 65 цього Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є дисциплінарним проступком.
Частиною першою статті 66 Закону № 889 встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 3 ст. 66 Закону №889).
Згідно із частиною першою статті 67 цього Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Словосполучення "може бути оголошено догану" вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що догана в даному випадку є видом найсуворішого стягнення, що застосовується до державного службовця.
За приписами статті 68 Закону № 889 дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
Відповідно до частин 1-2, 9-11 статті 69 Закону № 889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Частиною 1 статті 71 цього Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
Частинами 1 та 3 статті 73 Закону № 889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Статтею 74 Закону № 889 передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до частин 1-2, 6 якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 75 Закону № 889, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Крім того, статтею 76 цього Закону встановлено право державного службовця на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 77 цього Закону рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Як зазначалось судом вище, наказом №127-ос від 25.11.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» позивачці оголошено догану.
Підставою для видання спірного наказу стало подання дисциплінарної комісії Управління Держпраці у Миколаївській області з розгляду дисциплінарної справи стосовно завідувача сектору звернення громадян та доступу до публічної інформації ОСОБА_1 від 18.11.2021, яким запропоновано направити дисциплінарну справу стосовно позивачки для вирішення питання про притягнення її до відповідальності за ст. 66 Закону України «Про державну службу» та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Зі змісту подання вбачається, що комісією встановлено підготовку позивачкою проєкту Окремого доручення № 1 від 07.09.2021 та проєкту наказу №355 від 01.09.2021 Управління за підписом першого заступника начальника Управління Держпраці у Миколаївської області Є. Кордіка, який не має повноважень на їх підписання і Окреме доручення взагалі не передбачене інструкцією діловодства Управління. Також, Комісія посилаючись на ч. 6 ст. 9 Закону 889, зазначила, що позивачкою не вчинено дій передбачених цією статтею, тому підготовка цих проєктів за дорученням і підписом особи, яка перевищувала надані повноваження є порушенням обов'язків державного службовця, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №889.
Встановив вищезазначене, комісія дійшла висновку, що в діях позивачки є ознаки дисциплінарного проступку, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889).
Суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Відповідачем не зазначено об'єктивну сторону дисциплінарного проступку. Як зазначалось самим відповідачем, позивачкою складено саме проєкти наказу та Окремого доручення за дорученням її безпосереднього керівника. Підписантом наказу і Окремого доручення є перший заступник начальника Управління Держпраці у Миколаївської області Є. Кордіка, який як встановлено комісією не мав повноважень на їх підписання. Тобто, протиправною поведінкою, яка спричинила негативні наслідки є видання, підписання наказу та Окремого доручення. Між проєктом та виданням документу вчиняються, що найменше такі дії, як перевірка, погодження, що не належить до посадових обов'язків позивачки і не вчинялись нею, як і підписання документу.
Так, згідно посадової інструкції позивачки до її посадових обов'язків відносяться:
1. Керівництво та організація роботи сектору:
- забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на сектор;
- забезпечення виконання роботи сектору;
- здійснення контролю за виконанням працівниками сектору посадових обов'язків правил внутрішнього трудового та службового розпорядку
2. Здійснення обліку та реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян, що входять до Управління, передача виконавцям згідн з резолюції керівника.
3. Здійснення контролю за підготовкою, оформленням, об'єктивною перевіркою звернення громадян та своєчасним наданням відповідей на звернення громадян.
4. Організація проведення особистого прийому громадян керівництвом Управління:
-ведення обліку доручень керівництва, наданому на особистому прийомі громадян, контроль за їх виконанням;
-підготовка графіків особистого прийому громадян керівництвом Управління
5. Проведення прийому громадян, які звертаються до сектору та надання консультацій, роз'яснень щодо порядку розгляду та вирішення питань, з якими вони звертаються.
6. Здійснення узагальнення та проведення аналізу даних про хід, та результати звернення громадян, та щоквартальне надання звіту до Дерпраці України.
7. Здійснення контролю за своєчасною реєстрацією та наданням відповідей на звернення громадян.
8. Підготовка та систематичне надання структурним підрозділам Управління попереджувальних інформаційних матеріалів щодо термінів виконання звернень громадян.
9. Забезпечення оприлюднення на офіційному веб сайті Управління узагальненої інформації про роботу із зверненнями громадян та щомісячне оприлюднення звіту щодо задоволення запитів на інформацію.
10. Забезпечення прийняття, реєстрації та обліку запитів на публічну інформацію, встановлення термінів задоволення запитів на публічну інформацію, передача запитів керівникам структурних підрозділів Управління та здійснення контролю за своєчасним наданням відповідей на запити.
11. Здійснення узагальнення та проведення аналізу даних про хід та результати розгляду запитів на публічну інформацію.
Отже, відповідачем не обґрунтовано невиконання або неналежне виконання, яких саме посадових обов'язків вчинено позивачкою.
Відповідач обґрунтовуючи правомірність свого висновку про доведеність вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, посилається на ч. 6 ст. 9 Закону 889, відповідно до якої державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
Однак, таке послання є недоречним і не стосується питання законності, оскільки наказ та Окреме доручення, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження скасовані Управлінням не через їх зміст, який протирічить чинному законодавству України, а через їх підписанта, яким як вже встановлено та не заперечується сторонами не є позивачка.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, а тому притягнення її до відповідальності за ст. 66 Закону України «Про державну службу» є безпідставним і спірний наказ підлягає скасуванню, як протиправний.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позов задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 43003, ідентифікаційний код 39787411) № 127-ос від 25.11.2021 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким оголошено догану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень), сплачений платіжним дорученням № 0.0.2366065503.1 від 06.12.2022.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко