Іменем України
28 листопада 2022 року Справа № 360/1861/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №046350010184 від 28.09.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII з моменту первинного звернення за пенсією, тобто з 17.05.2022 з виплатою заборгованості, яка утворилася за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
17.05.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії з документами, так як набула право на призначення пенсії за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом повідомило позивача, що її заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та винесено рішення від 23.05.2022 № 046350010184 про відмову в призначенні пенсії.
Вказане рішення позивач оскаржила до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі 360/1524/22 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 23.05.2022 №046350010184 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17 травня 2022 року у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
На виконання вищевказаного рішення суду за результатами повторного розгляду заяви від 17.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №046350010184 від 28.09.2022, в зв'язку з недосягненням пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач зазначила, що форма заяви про призначення пенсії не передбачає можливості вказати, на підставі якого закону майбутній пенсіонер хоче вийти на пенсію. Тобто пенсійний орган має проаналізувати надані документи та прийняти рішення про призначення пенсії за найбільш сприятливим законом.
При цьому позивач наполягає, що набула право на призначення пенсії за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №046350010184 від 28.09.2022 про відмову у призначенні їй пенсії за віком, на її думку, є незаконним, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву від 02.11.2022 №0300-0902-8/36083 в якому зазначив наступне.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі 360/1524/22 ним прийнято рішення №046350010184 від 28.09.2022, у зв'язку з недосягненням ОСОБА_1 пенсійного віку. Під час прийняття оскаржуваного рішення керувався Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003.
Відповідач зазначив, що Законом №1058 передбачено його пріоритет над іншими Законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування, а також визначено сферу, у якій Закон № 1788-XII продовжує діяти одночасно з цим Законом, в іншій частині Закон № 1788-XII втратив чинність.
Також, відповідач зазначив, що право не може існувати на майбутнє, права особи не можуть накопичуватись протягом дії закону, який у подальшому втратив чинність, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем до канцелярії суд надано відповідь на відзив, в обґрунтування якого зазначив, що на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком - є чинними обидві норми і стаття 12 Закону № 1788-XII і стаття 26 Закону № 1058-ІV. Також, зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин і до цього часу наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ та Законом № 1058-ІV, в тому числі в частині віку набуття права на пенсію за віком жінок. Перший із цих законів визначає такий вік у 55 років, тоді як другий - у 60 років. Прямої норми, що скасовує вимоги статті 12 Закону № 1788-XII жодна норма Закону №1058-IV не містила і не містить, а тому просила задовольнити позовні вимоги і повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 справу призначено до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 05.04.2022 № 1250-5000982416, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
17.05.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком разом з необхідним пакетом документів.
За принципом екстериторіальності її заяву було розглянуто відповідачем та 23.05.2022 прийнято рішення №046350010184 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи вищевказане рішення незаконним, позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду та рішенням від 27.07.2022 у справі № 360/1524/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 23.05.2022 № 046350010184 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17 травня 2022 року у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, на підставі всебічного повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду, при повторному розгляді заяви позивач про призначення пенсії за віком рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №046350010184 від 28.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, оскільки позивач не досягла 60-ти літнього віку, який передбачено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно наданих до заяви документів про стаж, страховий стаж ОСОБА_1 визначено в 40 років 5 місяців 14 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів. Право на призначення пенсії ОСОБА_1 матиме з 12.07.2024.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
9 липня 2003 року було ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Пунктом 16 розділу XV Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
В преамбулі Закону № 1788-XII також визначено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діє на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) [...] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
З системного аналізу наведених правових норм судом зроблено висновок про те, що з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку для жінок - 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку (з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років).
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звернулась до пенсійного органу 17.05.2022, коли їй виповнилось повних 58 років, тобто у відповідності до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона не досягла пенсійного віку (60 років), що надає право на призначення пенсії за віком за нормами вказаного Закону.
Доказів того, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ні до пенсійного органу, ні до суду не надано.
Стосовно твердження позивача про те, що пенсія за віком повинна бути призначена їй у відповідності до норми статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 - XІI, суд зазначає, що Закон № 1788-XII на теперішній час може бути застосовано лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії, згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, а також в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Всі інші норми даного Закону втратили чинність.
Оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії за віком на загальних умовах, тому діючі норми Закону №1788-ХІІ на позивача не поширюються, як наслідок, права на призначення пенсії за віком станом на теперішній час позивач не має.
Посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Cуду в межах зразкової справи № 360/3611/20 суд вважає незмістовним та помилковим, оскільки дане рішення стосується саме призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже спір, що виник між позивачем та відповідачем не є за своїм предметом тотожним зразковій справі, як наслідок, правові висновки Великої Палати Верховного Cуду в межах зразкової справи № 360/3611/20 не підлягає застосуванню по цій справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком позивачці, є правомірним, а підстави для його скасування, відсутні.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач в ході розгляду справи довів правомірність свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці, у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 992,40 грн до ухвалення судового рішення у даній справі.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 992,40 грн на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241, 243, 246, 256, 262 291, 294, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. на користь Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова