ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" листопада 2022 р. справа № 300/2124/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним, скасування рішення від 25.01.2022 про відмову призначити пенсію за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати стаж роботи слюсарем-ремонтником, газорізальником за списком №1 у ВАТ "Калушхімремонт" в цехах з особливо шкідливими умовами праці на ВАТ "Оріана", тривалістю 5 років 1 місяць і 1 день, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 05.11.2021, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна (надалі по тексту також - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - заявник, відповідач 1, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі по тексту також - відповідач 2) про визнання протиправним, скасування рішення від 25.01.2022 за №092850012913 про відмову призначити пенсію за віком на пільгових умовах (надалі по тексту також - оскаржуване рішення), зобов'язання зарахувати стаж роботи слюсарем-ремонтником, газорізальником за списком №1 у ВАТ "Калушхімремонт" в цехах з особливо шкідливими умовами праці на ВАТ "Оріана", тривалістю 5 років 1 місяць і 1 день, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 05.11.2021.
Розгляд даної справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 25.01.2022 за №092850012913 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2022 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №300/2124/22 набрало законної сили 13.10.2022.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило на адресу суду заяву від 11.11.2022 за №0900-0903-9/39019 про роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), яка зареєстрована у канцелярії суду 17.11.2022.
Дана заява представником відповідача 1 мотивована тим, що із мотивувальної частини рішення суду від 12.09.2022 неможливо визначити, який період пільгового стажу за Списком №1 зарахований для призначення пенсії позивачу. Зокрема, за доводами відповідача 1 в межах трудової діяльності ОСОБА_1 з 09.02.1988 по 20.02.2002 тривалість стажу становить 14 років 11 днів, натомість судом із вказаного періоду задоволено тільки 5 років 1 місяць 1 день.
Таким чином, за вказаних обставин заявник просить постановити ухвалу, якою роз'яснити рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №300/2124/22, зазначивши який період необхідно врахувати для пільгового стажу при призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
На підставі зазначеного та керуючись частиною 3 статті 254 КАС України суд вважає за можливим розглянути заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №300/2124/22 в порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №300/2124/22, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 за №7 Пленум Вищого адміністративного суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Наведені відповідачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.
З мотивувальної та резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
З приводу доводів заявника щодо неясності рішення суду в частині необхідності врахування періоду трудової діяльності позивача для призначення пенсії, суд відзначає таке.
Мотивувальна частина рішення від 12.09.2022 свідчить про наступний висновок суду: "Оскільки позивач досягнув 55 років, має загальний страховий стажу 31 рік 3 місяці 29 днів, в тому числі стаж роботи за списком №1, який становить понад 5 років, відтак останній має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку".
"...Враховуючи обране ОСОБА_1 формулювання прохальної частини адміністративного позову, не визначення позивачем конкретного періоду трудової діяльності з 09.02.1988 по 02.03.1998 (слюсар-ремонтник) і з 02.03.1998 по 20.02.2002 (газорізальник), який останній вважає таким, що підлягає врахуванню до пільгового стажу по списку №1 - тривалістю 5 років 1 місяць 1 день, а також виходячи із принципу диспозитивності, за змістом якого сторона самостійно (на власний розсуд) розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, суд позбавлений процесуальної можливості обирати спосіб відновлення порушеного права, якщо останній передбачає множинність таких варіантів.
У випадку який досліджується судом конкретний період, тривалістю 5 років 1 місяць 1 день, в межах трудової діяльності з 09.02.1988 по 20.02.2002, має бути визначений саме позивачем.".
Слід зазначити, що в силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У адміністративному позові, зокрема у його прохальній частині, ОСОБА_1 не конкретизував, який саме період роботи позивача "слюсарем-ремонтником" і "газорізальником" у ВАТ "Калушхімремонт" підлягають, на його думку, врахуванню до пільгового стажу по списку №1 для призначення пенсії, а тільки зазначив про період тривалістю 5 років 1 місяць 1 день.
Разом з цим згідно приписів абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, що і було вирішено судом.
Суд наголошує на тому, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду (частина 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003).
В силу правового регулювання частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту також - Закон №1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З урахуванням вказаного, Законом №1058-IV саме на орган пенсійного фонду покладений обов'язок обчислення стажу особи, яка звернулася за призначенням пенсії, перевірки документів, поданих на підтвердження такого стажу, а також прийняття рішення про призначення та виплату пенсії.
Суд звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням відповідача 2 у справі №300/2124/22 не мало місце відмови позивачу у зарахування того чи іншого трудового чи страхового стажу, а через призму недосягнення відповідного віку відмовлено у призначенні пенсії в принципі.
Саме цим мотивам оскаржуваного рішення відповідача 2 суд у своєму рішенні і надавав правову оцінку та сформував відповідні чіткі та зрозумілі висновки.
Заявник просить суд роз'яснити не власне сам текст рішення, а порядок вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.
На переконання суду, заявником взагалі не зазначено в чому саме полягає незрозумілість рішення, а зі змісту заяви вбачається клопотання відповідача 1 надати юридичну консультацію, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору приписів Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення, що власне відповідач 1 і сам усвідомлює, виходячи зі змісту прохальної частини заяви про роз'яснення рішення суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Rysovskyy проти України від 20.10.2011 (заява №29979/04) зазначено про особливу важливість принципу "належного урядування", за змістом якого коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була би рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило би загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В свою чергу, розглядаючи справу №300/2124/22, суд зобов'язав саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2022 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Попри вказане із заявою про роз'яснення судового рішення звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як учасник справи відносно якого резолютивною частиною рішення суду від 12.09.2022 не визначено обов'язку щодо вчинення будь яких дій, за результатом розгляду даної справи.
Неточностей чи незрозумілостей як мотивувальна так і резолютивна частина рішення від 12.09.2022 не містить.
Таким чином, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви відповідача 1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 необхідно відмовити.
Зважаючи на коментоване, суд вважає, що підстави для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №300/2124/22.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Чуприна О.В.